Постанова

від 09.02.2017 по справі 824/49/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 р. м. Чернівці справа № 824/49/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Козак В.Ю.

сторони у судове засідання не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

до приватного акціонерного товариства "Пивзавод на Подолі"

про стягнення заборгованості.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі – позивач) звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з приватного акціонерного товариства “Пивзавод на Подолі” (далі – відповідач) заборгованість з відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій призначених згідно із Законом України "Про наукову науково-технічну діяльність" і сумою пенсій обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період з квітня 2015 р. по грудень 2016 р. в сумі 9163,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказував, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та має заборгованість по платежах до Пенсійного фонду щодо відшкодування витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій призначених згідно Закону України “Про наукову та науково-технічну діяльність” і сумою пенсій обчислених відповідно до інших законодавчих актів в сумі 9163,71 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку.

09.02.2017 р. позивачем подано до суду клопотання, в якому вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив розглянути справу в порядку письмового провадження за відсутності представника позивача за наявними матеріалами в справі.

Відповідач в судове засідання призначене на 09.02.2017 р. не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно інформації про стан та наявність поштового відправлення станом на 09.02.2017 р., яка міститься на сайті Українського державного підприємства "Укрпошта" щодо ідентифікатора поштового відправлення №5800105991341 вбачається, що адресата (відповідача) повторно повідомлено про надходження на його адресу поштового відправлення.

Виходячи із змісту ч.8 ст.35 КАС України, вважається що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Окрім того, ч.11 ст.35 КАС України передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 3 ст. 167 КАС України передбачено, що судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Враховуючи приписи ст. ст. 35 та 167 КАС України, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, незважаючи на невручення поштових відправлення останньому з незалежних від суду причин.

Частиною 4 ст. 122 КАС України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на наведене, суд вважає, що подання до суду позивачем клопотання, а також неприбуття без поважних причин відповідача не є перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Пивзавод на Подолі" (58004, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Ровенська, будинок 5-А, ідентифікаційний код 00382527) зареєстроване як юридична особа 05.10.2005 р.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати належні йому страхові внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 14 Закону № 1058-ІV страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Частиною 1 ст.15 Закону № 1058-ІV визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Так, відповідно до ст. 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначається Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 р. (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 та 3 Порядку за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Пунктом 5 Порядку зазначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення встановленого зразка.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялися повідомлення “Про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про науково-технічну діяльність”, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, а саме:

на 2015 р.: з 01.03.2015 р. на суму 440,35 грн. щомісячно, з 01.06.2015 р. на суму 440,17 грн. щомісячно, з 01.10.2015 р. на суму 436,06 грн. щомісячно (а.с. 11, 13, 17);

на 2016 р.: з 01.01.2016 р. на суму 436,06 грн. щомісячно, з 01.05.2016 р. на суму 434,22 грн. щомісячно, 01.12.2016 р. на суму 430,37 грн. (а.с. на звороті 6, 9, 19).

Як вбачається із матеріалів справи, вказані повідомлення направленні на адресу позивача, однак згідно довідок Укрпошти повернення на адресу Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області за закінченням терміну зберігання (а.с. 6, 8, 10, 12, 14, 16, ).

Відповідачем зазначена в повідомленні сума витрат на фінансування різниці між сумою пенсії призначеної відповідно до Закону України “Про науково-технічну діяльність”, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів з квітня 2015 р. по грудень 2016 р. не сплачена, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 9163,71 грн.

Суд враховує, що відповідно до ч.12 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Згідно із п. 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

З огляду на матеріали справи, відповідач не виконав свої зобов'язання в частині відшкодуванню витрат Пенсійному фонду України на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсій обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9163,71 грн.

Частиною 1 ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав доказів відсутності або погашення ним вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 158, 162, 163, 167, КАС України, суд,-          

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства “Пивзавод на Подолі” на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області заборгованість по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову науково-технічну діяльність" і сумою пенсій обчисленню відповідно до інших законодавчих актів в сумі 9163,71 грн.

У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя           В.К. Левицький

Постанова в повному обсязі складена 20 лютого 2017 р.