Рішення

від 22.02.2017 по справі 904/12311/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.2017 Справа № 904/12311/16 За позовом Приватного підприємства "Славута", м. Скадовськ Херсонська область

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за послуги з водовідведення у розмірі 202 598, 78 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №1 від 03.01.17р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №14-4-5юр від 12.10.16р.

Суть спору :

Приватне підприємство "Славута" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач) суму 157 923, 60 грн. основного боргу, 24 424, 07 грн. пені, 3 763, 92 грн. 3% річних та 16 487, 19 грн. інфляційних, а всього 202 598, 78 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором №2554 на приймання та очистку стічних вод від 27.05.2015р.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позов вказує, що позивачем не надано передбачених пунктом 2.3 Договору документів на оплату наданих послуг, а тому у відповідача відсутні зобов'язання перед позивачем щодо оплати наданих ПП Славута послуг. Разом тим, з огляду на відсутність у відповідача зобов'язань перед позивачем з оплати наданих послуг, відповідач вважає відсутніми підстави для нарахування 3% річних та інфляційних. Також, відповідач зазначає, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем має становити 131 603, 00 грн., оскільки при розрахунку вартості послуг, що надаються виконавцем абоненту, повинен застосовуватись тариф 20,20 грн./м 3 (з ПДВ). До того ж, відповідач вказує на безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача пені, оскільки умовами Договору не передбачено можливості стягнення з абонента пені за прострочення оплати наданих послуг як спосіб забезпечення виконання грошового зобов'язання відповідача.

В судовому засіданні 25.01.2017 року оголошувалась перерва до 14.02.2017 року згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

27.05.2015 року між позивачем (виконавцем) та відповідачем (абонентом) укладено договір № 2554 на приймання та очистку стічних вод (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався приймати від абонента каналізаційні стоки, здійснювати послідуюче їх перекачування в розмірах, що визначаються за показами лічильників в рамках, визначених пунктом 3.1 Договору лімітів, а абонент зобов'язується здійснювати оплату за надані послуги на умовах Договору (п.1.1 Договору).

За умовами пункту 3.1 Договору виконавець зобов'язаний забезпечити приймання та очищення стічних вод абонента в кількості не менше ніж 10 625 м 3 щомісячно, з 01.06.2015 по 31.08.2015 за тарифом 24,24 за 1м 3 з ПДВ, що затверджений відповідним уповноваженим органом і діючим на момент виконання зобов'язання:

- у разі зміни тарифів на послуги за Договором у 10-денний термін з дня введення їх у дію повідомити абонента про такі зміни та оформити відповідну додаткову угоду до Договору;

- у разі встановлення абонентом лічильника, - зареєструвати, опломбувати його, здійснювати перевірку показане згідно вимогам чинного законодавства України;

- приймання та очищення стічних вод здійснюється виконавцем у термін не пізніше однієї доби з моменту подачі заявки абонента. Заявка направляється в письмовій формі. У випадку прострочення надання послуг виконавець сплачує абоненту неустойку в розмірі 0,1% від загальної суми договору за кожен день прострочення;

- у разі неякісного виконання зобов'язань, виконавець сплачує абоненту штраф у розмірі 20% від вартості неякісно наданих послуг.

Оплата наданих послуг здійснюється в строк до 15-ти банківських днів з моменту отримання абонентом рахунку-фактури та акту здачі-приймання наданих послуг, підписаного сторонами (п.2.3 Договору)

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31 вересня 2015 року (п.7.1 Договору).

В частині невиконання абонентом вимог щодо оплати наданих послуг, Договір діє до моменту повного розрахунку (п.7.2 Договору).

Положеннями ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем протягом серпня 2015 року надано відповідачу обумовлені договором послуги, що підтверджується відповідним актом №ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт від 05.02.16р., який разом із виставленим на оплату позивачем рахунком-фактурою №СФ-0000001 від 05.02.16р. направлено на адресу відповідача та отримано останнім 08.02.2016 року (а.с.15).

З огляду на відсутність оплати наданих у серпні 2015 року послуг, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 157 923,60 грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати решти спірної суми заборгованості.

Згідно положень ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 24.02.16р. по 09.12.16р. у розмірі 3 753, 92 грн. та інфляційні, за період з березня 2016 року по листопад 2016 року у розмірі 16 487, 19 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с.4).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування 3% річних та інфляційних, суд, з огляду на положення пункту 2.3 Договору та дату отримання відповідачем рахунку на оплату послуг, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 01.03.16р. по 09.12.16р. на суму 3 676, 26 грн. та інфляційні за період з березня 2016 року по серпень 2016 року на суму 9 293, 99 грн., тоді як в решті нарахувань інфляційних та 3% річних відмовляє за необґрунтованістю.

Заперечення відповідача відхиляються судом, з огляду на обґрунтованість позовних вимог та узгодженість істотних умов Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, які відповідно до приписів статті 628 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами договору.

Щодо нарахування пені, суд зазначає наступне.

Згідно приписів ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон), встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону).

Отже, Законом передбачено обов'язкове встановлення у договорі розміру штрафних санкцій за невиконання зобов'язань.

Враховуючи те, що умовами укладеного між сторонами договору не визначено відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, шляхом сплати пені, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача розміру пені.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд.1; код ЄДРПОУ 24432974) на користь Приватного підприємства "Славута" (75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Маріїнська, 75; код ЄДРПОУ 32600699) суму 157 923, 60 грн. основного боргу, 9 293, 99 грн. інфляційних, 3 676, 26 грн. 3% річних, 2 563, 40 грн. судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Повний текс рішення підписано - 22.02.2017