Ухвала

від 16.02.2017 по справі 803/1486/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 р. Справа № 876/867/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Гулида Р.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника позивача Ткачука І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства Альфа-М на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у адміністративній справі №803/1486/16 за позовом Приватного підприємства Альфа-М до Волинської митниці ДФС, Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Альфа-М звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС, Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №205000006/2016/000035/2 від 12.07.2016 року, повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у розмірі 34722,87 грн., зобов'язання Волинську митницю ДФС здійснити розмитнення товару на підставі вартості, визначеної в договорі №J-009 від 23.03.2009 року та його додатках.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року в задоволенні позову відмволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального права, зокрема ст.ст. 49, 50, 51, 52, 54, 57, 59, 60, 301 Митного кодексу України. Зокрема зазначає, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного кодексу України; позивачем подано до Волинської митниці усі необхідні документи, передбачені Митним кодексом для митного оформлення товару, та здійснивши аналіз яких можна достеменно встановити дійсну та реальну вартість товару та застосувати метод визначення митнох вартості - за ціною контракту; Волинська митниця мала можливість встановити із поланих документів, то факт, шо IBS Company , Нідерланди включено в ціну товару витрати на перевезення Товару до кордону та те, що IBS Company не здійснювалось страхування Товару, інакше під час митного оформлення Товару сторонами було б надано договір страхування; надані митному орагану документи свідчать про те, що митниця мала можливість встановити митну вартість товару та варість перевезення. Що стосується повернення надмірно сплачених коштів до Державного бюджету України, то така підлягає стягненню з бюджету відповідно до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20.07.2007р. №611/147. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 11.07.2016 року для митного оформлення товару фільтрувальний порошок на целюлозній основі (борошно деревне): Фільтрасел EFC-900-CT -22000 кг/880 багатошарових мішків по 25 кг. до Волинської митниці ДФС представником позивача було подано електронну митну декларацію №205070000/2016/025803.

Разом з митною декларацію ПП Альфа-М подано до Волинської митниці ДФС наступні документи: CMR б/н - товарно-транспортну накладну від 07.07.2016 року; інвойс на закупівлю товару №10966850 від 07.07.2016 року; рахунок (invoice) №200/06/16U від 22.06.2016 року; договір №J-009 від 23.03.2009 року; додаток до договору №12 від 22.06.2016 року; сертифікат походження товару - L 314569; сертифікат аналізу Б/Н від 07.07.2016 року; платіжне доручення №8 від 04.07.2016 року.

Вказаний товар надійшов на адресу ПП Альфа-М згідно з договором №J-009 від 23.03.2009 року та додатків до нього, укладеним між компанією IBS Company , Нідерланди, (Продавець) та позивачем (Покупець). При цьому, як слідує із графи 42 зазначеної електронної митної декларації №205070000/2016/025803, товар був задекларований за ціною контракту та відповідно до рахунку (інвойсу) від 22.06.2016 року №200/06/16U.

Посадовою особою митного органу повідомлено позивача про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, а саме: оригінал договору №J-009 від 23.03.2009 року; документи, що містять відомості про вартість перевезення товару (договір з перевізником, заявка, довідка); пакувальний лист; прайс-лист від виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристик товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

12.07.2016 року Волинською митницею ДФС позивачу було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №205000011/2016/000035/2 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00170. Як зазначено у вказаній картці відмови, митний орган повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів №205000006/2016/000035/2 від 12.07.2016 року (вимоги ст.55 МК України).

Згідно з графою 30 зазначеного рішення про коригування митної вартості товару митним органом було визначено митну вартість товару загальною масою 22000 кг на суму 16720,00 євро, що становить 0,7600 євро за 1 кг., замість 10384,00 євро, де вартість 1 кг товару становить 0,4720 євро, що була заявлена декларантом.

У графі 33 оскаржуваного рішення було зазначено, що митна вартість товарів за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності та неточності, а саме: під час опрацювання документів, поданих для митного оформлення було встановлено, що відповідно до наданої декларантом фактури на закупівлю від товаровідправника (виробника) компанії J.Rettenmaier&Sjhne GMBH+Co/KG №10966850 від 07.07.2016 року умови поставки - FCA Rosenberg, а відповідно до інвойсу продавця №200/06/16U від 22.06.2016 року умови поставки - DAF Ягодин (Інкотермс 2000).

Враховуючи дану інформацію, у Волинської митниці ДФС виникли сумніви, а саме чи до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, включені витрати на транспортування до кордону України та страхування товару, що є невід'ємними складовими митної вартості. Крім, того відповідачем в оскаржуваному рішенні вказано, що згідно п.2.6 договору продавець зобов'язаний разом з товаром надавати пакувальний лист, проте декларантом до митного оформлення пакувальний лист не надано.

Згідно п. 3 ст. 53, ст.54 МК України, враховуючи розбіжності в умовах поставки, декларанту було запропоновано протягом 10 календарних днів надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: документи, що містять відомості про вартість перевезення (договір з перевізником, заявка, довідка); пакувальний лист; прайс-лист від виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями.

На виконання зазначеного позивачем було надано митному органу додаткові документи, а саме: контракт №04-07/06 на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.06.2006 року; експертний висновок Волинської Торгово-промислової палати №В-1448 від 12.07.2016 року; лист від виробника товару - компанії J.Rettenmaier&Sjhne GMBH+Co/KG; інвойс на перевезення вантажу автомобільним транспортом №6060500008 від 12.07.2016 року.

Із оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слідує, що декларантом надано не всі оригінали документів, що вимагалися, а саме не подано оригіналу договору №J-009 від 23.03.2009 року. Декларантом було надано витребувані митницею документи не в повному обсязі, а саме: не подано оригінал прайс-лист від виробника товару та заявку на перевезення. Декларантом надано фактично не прайс-лист, а фактично комерційну пропозицію, в якій умови поставки - FCA Holzmuehle, що відмінні від умов даної поставки, а також не містить календарної дати, що не дає змоги визначити приналежність та актуальність комерційної пропозиції до даної поставки.

Також в цьому рішенні зазначено, що відповідно до п.2.2, 3.1 додатково наданого контракту на перевезення передбачено подання замовником заявки-замовлення на перевезення, а п.3.2 передбачено вимоги до даної заявки-замовлення. Проте декларантом не подано на вимогу митниці вищевказаний документ. Відповідно до наданого інвойсу №6060500008 від 12.07.2016 року вартість перевезення по маршруту: м. Розенберг (Німеччина) - м/п Ягодин становить 300 євро, а торгова націнка відповідно до фактури на закупівлю та інвойсу становить 440 євро. Орієнтована відстань між зазначеними вище пунктами становить 1263 км. Тобто вартість перевезення складає 0,24 євро/км. Проте відповідно вартість перевезення аналогічних товарів орієнтовно становить 0,80 євро/км та відповідно до даної відстані повинна складати 1010 євро.

В додатково наданому пакувальному листі вага дерев'яних палет - 1100 кг, а мішків - 80 кг, тобто вага брутто становить 23180 кг. Проте відповідно до CMR б/н від 07.07.2016 року вага брутто становить 22500 кг.

Митниця також вказує на те, що висновок Волинської Торгово-промислової палати №В-1448 від 12.07.2016 року не містить цінової інформації щодо ідентичних/подібних товарів з незалежних інтернет-джерел. Дані, наведені у експертному висновку прийняті до уваги митницею виключно як джерело довідкової інформації і носить консультаційний характер.

У зв'язку з вищевикладеним та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст. 60 МК України) з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу (ст.33 МК України) на товар Фільтрувальний порошок на целюлозній основі (борошно деревне): Фільтрасел EFC-900-CT… країна походження Німеччина, рівень митної вартості становить 0,86 $/кг за МД №100250001/2016/108088 від 08.06.2016 року, або 0,76 євро/кг.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що Волинською митницею ДФС доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів №205000006/2016/000035/2 від 12.07.2016 року, оскільки витребувані Волинською митницею ДФС в позивача документи надані останнім не в повному обсязі, а надані документи містять розбіжності, які унеможливлюють здійснити визнання митним органом заявленої декларантом митної вартості товару, що надало підставу митниці закінчити процедуру консультацій та визначити митну вартість у спосіб, передбачений ст.57 МК України.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, важає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, сьомої - дев'ятої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частинами першою - третьою статті 256 МК України визначено, що відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між компанією IBS Company (Нідерланди) та ПП Альфа-М (Україна) укладено договір від 23.03.2009 року №J-009, відповідно до якого Продавець зобов'язаний продати, а Покупець прийняти і оплатити фільтрований порошок на целюлозній основі.

Відповідно до п. 4.1 даного контракту вартість партії товару, вказаного у Додатку, розуміється на умовах DAF - Jagodin, Україна, згідно Інкотермс 2000 і включає в себе вартість товару, упаковки та сертифіката.

Згідно наданої декларантом фактури на закупівлю від товаровиробника (виробника) компанії J.Rettenmaier & Sohne GMBH+Co.KG №10966850 від 07.07.2016 р. умови поставки FCA Rosenberg, а відповідно до інвойсу продавця №200/06/16U від 22.06.2016 року умови поставки - DAF Ягодин (Інкотермс 2000).

Відповідно до міжнародних правил Інкотермс термін FCA франко- перевізник означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорт)', шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Митна вартість = фактурна вартість + навантаження + витрати на транспортування від визначеного місця до кордону; фактурна вартість = ціна товару + витрати на транспортування до визначеного місця.

При цьому, умови поставки DAF передбачають, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця не розвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. Під терміном кордон може розумітися будь-який кордон, включаючи кордон країни експорту, тому сторонам надзвичайно важливо завжди точно визначати відповідний кордон шляхом зазначення у терміні конкретного місця та пункту.

Митна вартість = фактурна вартість; фактурна вартість = ціна товару + витрати, на транспортування до визначеного місця на кордоні.

З урахуванням наведеного, у митного органу виник сумнів у включенні декларантом до митної вартості товару витрат на транспортування товару до кордону України та страхування товару, що є невід'ємними складовими митної вартості, оскільки умови поставки товару є різними відповідно до інвойсу продавця №200/06/16U від 22.06.2016 року, згідно якого умови поставки є DAF Ягодин, а згідно фактури на закупівлю товару від товаровиробника (виробника) - компанії J.Rettenmaier&Sjhne GMBH+Co/KG - FCA Rosenberg. Також відповідно до п.2.6 договору №J-009 від 23.03.2009 року декларант не надав пакувальний лист. Враховуючи розбіжності в документах щодо умов поставки товару, позивачу було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: документи, що містять відомості про вартість перевезення (договір з перевізником, заявка, довідка); пакувальний лист; прайс-лист від виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Крім того, декларантом не було надано оригінал договору №J-009 від 23.03.2009 року.

Згідно п.2.2 договору №J-009 від 23.03.2009 року умови поставки: DAF - Jagodin, Україна (Інкотермс 2000р.). Такі ж умови поставки товару зазначені в рахунку (інвойсі) №200/06/16U від 22.06.2016 року та додатку №12 від 22.06.2016 року до договору №J-009 від 23.03.2009 року.

Апелянт покликається на те, що умови поставки, які вказані у фактурі на закупівлю від товаровиробника (виробника) компанії J.Retfenmaier&Sohne GMBH+CO.KG №10966850 від 07.07.2016 року регулюють правовідносини щодо постачання товару між компанією виробником J.Retfenmaier&Sohne та компанією продавцем IBS Company, а тому не впливають на правовідносини та умови поставки товару між IBS Company та ПП Альфа-М .

Проте, вказане не відповідає дійсності, оскільки відповідно до фактури на закупівлю товару у виробника №10966850, товар слідував саме на адресу ПП Альфа-М : пр.-т. Гвардійський, 32/2, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, Україна, при цьому, поставка товару передбачена FCA Rozenberg.

Окрім цього, розбіжності в визначених умовах доставки підтверджуються також і тим, що у листі компанії J.Retfenmaier&Sohne вказано умови поставки товару FCA Hoizmuehle.

Відповідно до ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість товарів є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього в разі їх наявності.

Згідно з п. 2.6 договору №J-009 від 23.03.2009 року продавець зобов'язаний разом з товаром надати покупцю, крім іншого, також пакувальний лист, однак останній не був наданий декларантом митному органу під час подання митної декларації №205070000/2016/025803 від 11.07.2016 року.

Вказана обставина підтверджується також і тим, що у графі 33 прийнятого рішення про коригування митної вартості зазначаються усі обставини його прийняття, враховуючи, що разом з митною декларацією пакувальний лист не було надано, останній витребувався митницею, оскільки є невід'ємною частиною договору, і був наданий позивачем лише під час надання додаткових документів.

У зв'язку зі спрацюванням профілю ризиків АСАУР та у відповідності до ч.2 ст.264 МК України , відповідачем було запропоновано декларанту надати оригінали документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

П. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до розділу II. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, у разі здійснення митного оформлення товарів за ЕМД інформація про необхідність подання додаткових документів чи відомостей про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару згідно з Кодексом надсилається Декларанту електронним повідомленням, засвідченим ЕЦП посадової особи митного органу.

Частиною 2 статті 264 МК України передбачено, що митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З матеріалів справи слідує, що декларант подав до митного оформлення документи у електронному вигляді, однак в порушення ч.2ст.264 МК України на законну вимогу органу доходів і зборів не надав Волинській митниці ДФС оригінал договору №J-009 від 23.03.2009 року.

Крім того, декларантом не було подано прайс-лист від виробника товару та заявку на перевезення.

Прейскурант (працс-лист) - це довідник, цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. На практиці термін прейскурант частіше використовується для зазначення цін на перелік послуг.

Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

В комерційній практиці відмінність комерційної пропозиції від прейскуранта (прайс-листа) полягає в його персоналізації обмеженому колу покупців. Відомості, зазначені в комерційній пропозиції продавця, адресовані безпосередньо конкретному покупцю.

Разом з тим, для підтвердження ціни, як дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994р., органом доходів і зборів можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс- листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців.

При цьому, під комерційною пропозицією (офертою) зазвичай розуміється письмова пропозиція продавця, спрямована можливому покупцю або конкретним покупцям про продаж партії товару на певних умовах. У випадках, коли між сторонами раніше вже було укладено аналогічний договір, комерційна пропозиція (оферта) може містити лише деякі умови. Відносно решти умов робиться посилання на раніше укладений договір. Комерційна пропозиція (оферта) може мати персональні умови і персональні знижки, які зазвичай не розповсюджуються на необмежену кількість потенційних покупців.

У предсавленій позивачем митному органу комерційній пропозиції, вказані умови поставки FCA Hoizmuehle, що є відмінними від умов поставки, які вказані у договорі. Також, подана комерційна пропозиція не містить календарної дати, що в свою чергу не дає змоги визначити приналежність та актуальність даної пропозиції до даної поставки.

На вимогу митниці декларантом було надано також контракт на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.07.2006 року №04-07/06, відповідно до якого Замовник доручає, а Експедитор приймає на себе організацію та здійснення перевезення вантажів.

Так, відповідно до 2.2 контракту на кожну партію вантажу, який прямує в одному транспортному засобі, Експедитор оформляє товаротранспортну накладну зразка СМR у відповідності до письмового додатку до договору - Заявкою.

Згідно п.3.1 Замовник після попередньої домовленості і обговорення ставки фрахту або вартості запланованої поставки з Експедитором направляє останньому замовлення-заявку у письмовому вигляді факсом.

Проте, декларантом вказаний документ митниці подано не було.

Відповідно до вимог ст.58 МК України, транспортні витрати є однією із складових митної вартості товару, а тому витребування митницею замовлення-заявки, яка є невід'ємною складовою договору перевезення та містить повну інформацію про конкретну поставку є обґрунтованими та законним.

При цьому, під час перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару було встановлено, що відповідно до наданого інвойсу від12.07.2016 р. №6060500008 вартість перевезення по маршруту: м. Розенберг (Німеччина) - м/п Ягодин (Україна) становить 300 євро, а торгова націнка відповідно до фактури на закупівлю та інвойсу становить 440 євро.

Орієнтована відстань між зазначеними вище пунктами становить 1263 км. Таким чином, вартість перевезення товару становить 0,24 євро/км.

Проте, вартість перевезення аналогічних товарів орієнтовано становить 0,80 євро/км та відповідно до даної відстані повинна складати 1010 євро.

В Україні також діє Закон України №1629-IV від 18 березня 2004 року Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу .

Невід'ємною частиною цієї Програми є Перелік актів законодавства України та acquis Європейського Союзу в пріоритетних сферах адаптації. Практика застосування правил визначення митної вартості ЄС полягає в тому, що поняття транспортні витрати включають всі витрати, як основні (main), так і непрямі (incidental), понесені у зв'язку з переміщенням товарів до митної території ЄС (рішення Європейського суду справедливості від 06.06.1990 у справі С-11/89 Unifert Handels GmbH v Hauptzollamt Munster).

Таким чином, крім плати за перевезення вантажу (freight) до митної території, у митний вартість включаються і непрямі витрати, як, наприклад, плата за вимушений простій транспорту, різноманітні надбавки до тарифу: за перевезення у високий сезон, зимовий сезон, військова надбавка (peak season surcharge, winter surcharge, war risk surcharge), в тому числі і транспортно-експедиторські послуги.

За практикою ЄС імпортер зобов'язаний враховувати фактичну суму транспортних витрат незалежно від того, ким вони понесені. Коли імпортеру відома лише загальна сума транспортних витрат від пункту відправлення за кордоном до пункту призначення, для включення у митну вартість, сума витрат до митної території повинна бути виділена із загальної суми.

Зміст підтвердних документів оцінюється з точки зору достовірності даних та відповідності принципам (наприклад, розподіл витрат пропорційно довжині маршруту), а недостовірна сума витрат до митної території не береться до уваги, навіть якщо вона вказана в документах перевізника.

Тобто, враховуючи дану інформацію виникає сумнівчи включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари витрати на транспортування товару в повному обсязі, що є невід'ємними складовими митної вартості товару.

Пунктом 4.1 договору №J-009 від 23.03.2009 року визначено, що вартість партії товару, вказана в Додатку, розуміється на умовах DAF - Jagodin, Україна, згідно Інкотермс 2000 і включає в себе вартість товару, упаковки і сертифікату. Із зазначеного слідує, що витрати на перевезення товару до ввезення на митну територію України несе продавець товару, тобто компанія IBS Company , Нідерланди.

Разом з тим, суд погоджується з митним органом про те, що до митної вартості включаються також такі витрати як витрати на транспортування товару до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. У зв'язку з цим в митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо визначення митної вартості, вказаної у митній декларації №205070000/2016/025803 від 11.07.2016 року, так як митна вартість, визначена декларантом, становить 10384,00 євро або 285501,46 грн. та складається із вартості придбаного товару - Фільтрувальний порошок на целюлозній основі (борошно деревне): Фільтрасел EFC-900-CT - 22000 кг… , що підтверджується додатком №12 від 22.06.2016 року до договору №J-009 від 23.03.2009 року. З наведеного слідує, що декларант не включав транспортні витрати до митної вартості.

Пунктом 5 частини 10 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На вимогу митного органу про надання документів, що містять відомості про вартість перевезення (договір з перевізником, заявка, довідка) позивач надав контракт №04-07/06 від 12.07.2006 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом між замовником - компанією IBS Company , Нідерланди, та ТОВ Восточно-Європейська Транспортно-Експедиційна компанія , Україна, код 34449617, що є експедитором за цим договором. Також позивачем було надано інвойс №6060500008 від 12.07.2016 року до цього договору, з якого слідує, що вартість транзитного міжнародного автоперевезення по маршруту: м. Розенберг (Німеччина) - м/п Ягодин (Україна) становить 300,00 євро. Пунктом 1.2 договору №04-07/06 від 12.07.2006 року передбачено, що замовник доручає, а експедитор приймає на себе організацію і здійснення перевезення вантажів в міжнародному вантажному автомобільному сполученні. Відповідно до п.1.3 зазначеного контракту слідує, що підтвердження факту виконання послуг є оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної CMR з відміткою вантажовідправника, експедитора, одержувача вантажу та митних органів. Однак, в порушенні цього на міжнародній товарно-транспортній накладній CMR від 07.07.2016 року відсутня відмітка експедитора. Водночас в графі 16 цієї товарно-транспортної накладної зазначений перевізник, що зареєстрований за адресою: Україна, 76018, Івано-Франківськ, вул. Промислова, 29/20, код 32605152, однак договір з цим перевізник на перевезення вантажу позивач не надав.

Крім того, позивач на вимогу митного органу не надав заявку на перевезення товару. Наявність такої заявки передбачена контрактом №04-07/06 від 12.07.2006 року. Так, відповідно до п.2.2 цього пункту на кожну партію вантажу, який прямує в одному транспортному засобі, експедитор оформляє товарно-транспортну накладну зразка CMR у відповідності до письмового додатку до контракту - замовленням-заявкою.

Згідно з п. 3.1 вказаного договору замовник після попередньої домовленості і обговорення ставки фрахту або вартості запланованої поставки з Експедитором направляє останньому замовлення-заявку у письмовому вигляді факсом.

Оскільки транспортні витрати є однією із складових митної вартості товару, тому витребування митницею замовлення-заявки, яка є невід'ємною складовою договору перевезення та містить повну інформацію про конкретну поставку є обґрунтованим та законним.

Також на вимогу Волинської митниці ДФС надати прайс-лист від виробника товару позивачем було надано лист від товаровиробника (виробника) - компанії J.Rettenmaier&Sjhne GMBH+Co/KG, в якому зазначена вартість товару на умовах поставки - FCA Holzmuehle, що є відмінними від умов поставки, які вказані у договорі. Крім того, суд вважає даний лист комерційною пропозицією, котрий адресований конкретному покупцю, а тому не може вважатися прайс-листом, який адресований невизначеному колу покупців. Крім того, зазначена комерційна пропозиція не містить календарної дати, що не дає можливості визначити приналежність та актуальність даної пропозиції до даної поставки.

Декларантом на вимогу митниці було подано висновок Волинської Торгово-промислової палати №В-1448 від 12.07.2016 року, однак вказаний висновок не містить цінової інформації щодо ідентичних/подібних товарів з незалежних джерел, в тому числі і інтернет-джерел, а ґрунтується на поданих позивачем документах, тому суд вважає, що Волинська митниця ДФС наведені в цьому висновку дані взяла цілком обґрунтовано лише як джерело довідкової інформації, що носить консультаційний характер.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що витребувані Волинською митницею ДФС в позивача документи надані останнім не в повному обсязі, а надані документи містять розбіжності, які унеможливлюють здійснити визнання митним органом заявленої декларантом митної вартості товару, що надало підставу митниці закінчити процедуру консультацій та визначити митну вартість у спосіб, передбачений ст. 57 МК України.

Волинською митницею ДФС відповідно до ч.5 ст.55 МК України було проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Результати даної процедури та неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, що передують резервному, а також причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), відображені в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №205000006/2016/000035/2 від 12.07.2016 року.

Крім того, з декларації митної вартості від 12.07.2016 року (а.с.102-103), яка була подана декларантом разом з митною декларацією №205070000/2016/026051 від 12.07.2016 року слідує, що декларант погодився з проведеною з митницею консультацією щодо вибору резервного методу визначення митної вартості товару. В результаті цього митну вартість було визначено за резервним методом згідно зі ст.64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу (ст.33 МК України) та на підставі поданої декларантом митної декларації №№205070000/2016/026051 від 12.07.2016 року товар було випущено у вільний обіг в порядку, передбаченому ч.7 ст.55 МК України.

З матеріалів справи слідує, що додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості протягом 80 днів з дня випуску товарів у вільний обіг позивачем на митницю не подавались.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Волинською митницею ДФС доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів №205000006/2016/000035/2 від 12.07.2016 року, а тому у задоволенні позовних вимог ПП Альфа-М слід відмовити.

Що стосується позовної вимоги про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів у розмірі 34722,87 грн. та зобов'язання відповідача здійснити розмитнення товару на підставі вартості, визначеної в договорі №J-009 від 23.03.2009 року та його додатках, то апеляційний суд зазнаає наступне.

Статтею 301 МК України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення (затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року №618 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1097/14364) та Порядком взаємодії (затверджений наказом Державної митної служби України Державного казначейства України від 20 липня 2007 року №611/147 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за №1095/14362), на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

При цьому за Порядком взаємодії основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд України від 15 квітня 2014 року у справі №21-21а14.

Крім того, у постанові від 7 вересня 2012 року (справа №21-242а12) Верховний Суд України висловив таку правову позицію: аналізстатті 266 МК України, а також положень Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року №339, та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2006 року №1766, дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості. З урахуванням наведеного суд, постановляючи рішення про стягнення надмірно сплачених коштів та зобов'язання відповідача здійснити розмитнення товару на підставі вартості, визначеної в договорі №J-009 від 23.03.2009 року та його додатках, фактично визначає митну вартість ввезеного товару, чим підміняє митний орган.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Альфа-М - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у адміністративній справі №803/1486/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді Н.В. Бруновська

Р.М. Гулид

Повний текст ухвали складено 21.02.2017р.