Ухвала

від 14.02.2017 по справі 815/2717/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2017 року м. Київ К/800/26642/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В . Судді: Веденяпін О.А. Цвіркун Ю.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 р.

у справі № 815/2717/15

за позовом Приватного підприємства Лава

до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Лава (далі - позивач, ПП Лава ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 р. позов задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси №0000662202 від 06.05.2015 р. та №0000672202 від 06.05.2015 р.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Суворовському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну перевірку ПП Лава з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 20 квітня 2015 року №235/15-54-22-02/24770168

В акті перевірки зазначено порушення позивачем положень: п.п. 138.1.1. п. 138.1 п.138.2 п.138.4 п.п. 138.8.1 п.138.8 п.п. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на 127202,00 грн.; п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на 134766,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 06 травня 2015 року №0000672202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 159003,00 грн. (за основним платежем - 127202,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 31801,00 грн.; від 06 травня 2015 року №0000662202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 168458,00 грн. (за основним платежем 134766,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 33692,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 цього ж Кодексу витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ Анвір Груп та ПП Лава було укладено договір поставки №4/1 від 04.01.2013 року, предметом якого є постачання продукції (з/ч та матеріали) ТМЦ на умовах СРТ склад Покупця , умови розрахунків відстрочка платежу, безготівковій рахунок.

Крім того, між ТОВ Опт Інвест та ПП Лава було укладено договір постачання №172 від 01.10.2013 року, предметом якого є поставка продукції на умовах СРТ склад Покупця , умови розрахунків відстрочка платежу, безготівковій розрахунок.

01.11.2013 р. між ТОВ Аксон-Групп та ПП Лава укладено договір постачання №89, предметом якого є поставка продукції (з/ч та матеріали) на умовах СРТ склад Покупця , умови розрахунків відстрочка платежу.

Також між ТОВ Вайт Реббіт та ПП Лава було укладено договір постачання №11/03-8 від 11.03.2013 року, предметом якого є поставка с/г продукції (з/ч та матеріали) на умовах СРТ склад Покупця , умови розрахунків відстрочка платежу, безготівковий розрахунок.

Крім того, між ТОВ Вайт Реббіт та ПП Лава укладено усний договір, предметом якого є: організація робіт з ремонту даху, зварювальні роботи.

01.04.2014 р. між ТОВ Геркулес Трейд та ПП Лава було укладено договір постачання №57, предметом якого є: поставка продукції (з/ч та матеріали) на умовах СРТ склад Покупця , умови розрахунків відстрочка платежу.

Також між ТОВ Компанія Глобал Маркет та ПП Лава було укладено договір про надання послуг по обробці землі с/г призначення та збору врожаю, умови розрахунків відстрочка платежу, безготівковий розрахунок.

03.06.2013 р. між ТОВ Атрас-Трейдінг та ПП Лава укладено договір про надання послуг №61, предметом якого є організування за плату послуги по обробці землі с/г призначення та збору врожаю, умови розрахунків відстрочка платежу, безготівковий розрахунок.

01.08.2013 р. між ТОВ Маркет Продакт та ПП Лава укладено договір про надання послуг №57 від, предметом якого є організування за плату послуги по обробці землі с/г призначення та збору врожаю, умови розрахунків відстрочка платежу, безготівковий розрахунок.

28.02.2013 р. між ТОВ Мак Авто та ПП Лава укладено договір про транспортно-експедиційні послуги №105, предметом якого є транспортно експедиційне обслуговування вантажів.

01.07.2014 р. між ТОВ ТК Геліос та ПП Лава було укладено договір про надання послуг №01/07, предметом якого є організування за плату послуги по обробці землі с/г призначення та збору врожаю, умови розрахунків відстрочка платежу, безготівковий розрахунок.

Фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків підтверджується первинними документами, зокрема, податковими накладними, видатковими накладними, актами виконаних робіт, товарно - транспортними накладними.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено реальні зміни майнового стану позивача за спірними господарськими операціями.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області відхилити.

2.Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді О.А. Веденяпін

Ю.І. Цвіркун