Рішення

від 17.02.2017 по справі 357/421/17

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/421/17

2/357/1106/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Цуранова А. Ю. , при секретарі - Солом'яна Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до Храпачівської сільської ради Білоцерківського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.

Вказував, що являється спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2. До складу спадщини увійшла земельна ділянка розміром 2,3399 га, яка знаходиться в межах Храпачівської сільської ради Білоцерківського району.

Посилаючись на те, що нотаріус в оформленні спадкового майна йому відмовив, просив визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

Сторони в судове засідання не з'явились, подали до суду заяви в яких просили розглянути справу без їхньої участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

05.01.2016 року померла ОСОБА_2.

03.09.2008 року нею складено заповіт, згідно якого вона заповіла позивачу на випадок своєї смерті все належне їй майно.

Коли позивач звернувся до нотаріуса для оформлення права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, останній йому відмовив, через відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, про що видав постанову №3262/02-31 від 07.12.2016 року.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Зі змісту ч. 1,2 ст. 1236 ЦК України вбачається, що заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини (ч. 4 ст. 1236 ЦК України).

Згідно приписів ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 Відповідно до заповіту єдиним спадкоємцем після неї являється позивач, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, однак через відсутність правовстановлюючих документів не може оформити право власності на неї у нотаріальному порядку. З копії матеріалів спадкової справи № 159/2016 вбачається про відсутність будь-яких спадкоємців на майно померлої ОСОБА_2

Згідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Указана норма встановлює об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга статті 16 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що рівною мірою означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.

Вказане повністю узгоджується з висновками щодо застосування норм права викладених в постанові Верховного Суду України від 07.12.2016 року у справі № 6-1111цс16.

Докази, що спростовують встановлені судом обставини справи в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, за викладених обставин, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними та допустимими доказами, відтак його слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після померлої 05.01.2016 року ОСОБА_2 на спадкове майно у вигляді земельної ділянки розміром 2,3399 га, яка знаходиться в межах Храпачівської сільської ради Білоцерківського району Київської області з кадастровим номером 3220488600:01:012:0028.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_3