Рішення

від 09.02.2017 по справі 640/18831/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/18831/16-ц

н/п 2/640/777/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Чередник В.Є.

при секретарі Смирновій Т.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АЛЕФ-КОЄН про витребування трудової книжки, стягнення невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, який був уточнений в ході судового розгляду, відповідно до якого просить суд стягнути з ТОВ "АЛЕФ-КОЄН" на її користь невиплачену заробітну плату за період з 01.09.2013 р. по 03.06.2015 р. включно у розмірі 26 375 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2015 р. по 09.02.2017 р. включно, у розмірі 27 863,08 грн., що у загальній сумі складає 54 238,08 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з 03.11.2012 року, згідно наказу №3 від 03.11.2012 року, вона працює на посаді технолога в ТОВ АЛЕФ-КОЄН з обумовленим окладом у 1250 грн.. На роботу її було прийнято на підставі письмової заяви, до якої вона додала трудову книжку, копії дипломів про освіту, автобіографію.

З вересня 2013 року ОСОБА_1 не виплачувалася заробітна платня. Протягом всього часу ОСОБА_1 працювала на посаді технолога в ТОВ АЛЕФ-КОЄН , позивачка є автором та розробником ТУУ, про використання та відрахування за використання якого у неї є укладені договори з ТОВ АЛЕФ-КОЄН . З вересня 2013 року ОСОБА_1 не виплачувалася ані заробітна платня, ані відрахування за використання ТУУ.

З 25 травня 2015 року по 3 червня 2015 року ОСОБА_1 перебувала на навчанні у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва.

У вказаний період їй стало відомо, що з орендованих приміщень ТОВ АЛЕФ-КОЄН було здійснено вивіз обладнання, про місце знаходження фірми ОСОБА_1 повідомлено не було. Всі намагання зв'язатись з директором фірми, з метою з'ясування нової адреси місцезнаходження підприємства, були марними. На заміну цього директор призначила зустріч на 17 червня 2015 року в офісі бухгалтера та юриста підприємства по вулиці Бажанова. Метою зустрічі були питання щодо виплати заробітної платні та необхідності укласти договір на переробку амаранта . Директор підприємства наполягала на написанні ОСОБА_1 заяви про взяття безоплатної відпустки та підписанні її ранішою датою та прохала позивачку зачекати із заявами про витребування заробітної плати, на що ОСОБА_1Б відмовила директору підприємства, через неодноразовість повторення подібної ситуації. Директор на прохання позивачки роз'яснити ситуацію із заробітною платою та повідомити про місцезнаходження ТОВ АЛЕФ-КОЄН відмовила.

Тому у зв'язку із невидачею та невиплатою ОСОБА_1 заробітної плати та зміни фактичного місця знаходження ТОВ АЛЕФ-КОЄН , яке її не було відоме, позивачка зверталася 19.06.2016 р. до прокуратури Дзержинського району м. Харкова, 24.06.2015 р. до ДПІ Дзержинського району м. Харкова.

Крім того, позивачем 17.09.2014 р надано заяву на ім'я директора ТОВ АЛЕФ-КОЄН ОСОБА_2 про проведення розрахунку по заробітній платі за період січень-серпень 2014 року, однак заробітня платня виплачена так і не була.

Також, 23.03.2016 року вона направляла рекомендованим листом заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ч.З. ст 38 КЗпПУ на ім'я директора ТОВ АЛЕФ-КОЄН , однак

жодної відповіді останнім надано не було.

Незважаючи на неодноразові звернення позивача, в порушення вимог чинного законодавства, їй не була видана трудова книжка, не було проведено розрахунок і не видана копія наказу про звільнення, чим було грубо порушено її законні права та норми трудового законодавства.

Зважаючи на ті обставини, що звільнення ОСОБА_1 не відбулося, однак, через неможливість фактично приступати до своїх обов'язків остання не працювала, через зміну місця знаходження головного офісу, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явилась, представник останньої за довіреністю подав до канцелярії суду письмову заяву з проханням розглянути справу за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку - шляхом направлення поштової кореспонденції, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено ,що ОСОБА_1 з 03.11.2012 року, згідно наказу №3 від 03.11.2012 року, працює на посаді технолога в ТОВ АЛЕФ-КОЄН з обумовленим окладом 1250 грн., що підтверджується довідкою № 2505 виданою ТОВ АЛЕФ-КОЄН 25.05.2015 р.(а.с. 11).

Протягом вищевказаного періоду ОСОБА_1 працювала на посаді технолога в ТОВ АЛЕФ-КОЄН ,крім того, позивач є автором та розробником ТУУ, про використання та відрахування за використання якого у неї є укладені договори з ТОВ АЛЕФ-КОЄН . З вересня 2013 року ОСОБА_1 не виплачувалася ані заробітна плата, ані відрахування за використання ТУУ.

З 25 травня 2015 року по 3 червня 2015 року ОСОБА_1 перебувала на навчанні у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва. (а.с. 21-22)

У вказаний період позивачу стало відомо, що з орендованих приміщень ТОВ АЛЕФ-КОЄН було здійснено вивіз обладнання, однак, про місце знаходження фірми ОСОБА_1 повідомлено жодним чином не було.

Всі намагання зв'язатись з директором фірми, з метою з'ясування нової адреси місцезнаходження підприємства будь-яких результатів не дало,натомість, директор підприємства наполягала на написанні ОСОБА_1 заяви про взяття безоплатної відпустки та підписанні її ранішою датою та прохала останню зачекати із заявами про витребування заробітної плати, на що ОСОБА_1Б відмовила директору підприємства, через неодноразовість повторення подібної ситуації.

Директор на прохання позивача з приводу роз'яснення ситуації із заробітною платою та повідомлення про місцезнаходження ТОВ АЛЕФ-КОЄН відмовила.

Крім того, позивачем 17.09.2014 р надано заяву на ім'я директора ТОВ АЛЕФ-КОЄН ОСОБА_2 про проведення розрахунку по заробітній платі за період січень-серпень 2014 року, однак заробітня платня виплачена так і не була. (а.с. 20)

Внаслідок наведеного, позивач 19.06.2016 р. зверталася до прокуратури Дзержинського району м. Харкова, 24.06.2015 р. до ДПІ Дзержинського району м. Харкова, про що свідчать заяви останньої, відповідно до яких ОСОБА_1 просила розглянути питання щодо невиплати їй мінімальної заробітної плати за період з вересня 2013 року директором ТОВ АЛЕФ-КОЄН ОСОБА_2. (а.с. 25)

Серед іншого, 19.06.2015 року ОСОБА_1 було подано заяву на ім'я прокурора Дзержинського району м. Харкова ОСОБА_3, відповідно до якої просила прийняти до уваги, що вона, ОСОБА_1, анулює договір № 2/23 від 20.12.2013 року на використання предприємством ТОВ АЛЕФ-КОЄН належне їй та зареєстроване у встановленому законом порядку, ТУУ 10.4-2654000901-001:2013, оскільки дане підприємство займається продажем продукції, яка не відповідає вимогам вказаного ТУУ. Більш того, за використання ТУУ 10.4-2654000901-001:2013, їй не перераховано , згідно договору № 1/23 від 20 грудня 2013 року жодних коштів. (а.с. 25)

Також, 23.03.2016 року вона направляла рекомендованим листом заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ч.З. ст 38 КЗпПУ на ім'я директора ТОВ АЛЕФ-КОЄН , однак

жодної відповіді останнім надано не було. (а.с. 24)

Так, середній заробіток ОСОБА_1Б . на посаді технолога в ТОВ "АЛЕФ-КОЄН" складає 1250,00 грн..

Таким чином, за 12 месяців , з урахуванням того, що середній заробіток в місяць становить 1250 грн. , заробітна плата становить 15 000 грн..

Середній заробіток в день складає 41,66 грн. ( 1250,00 грн. : 30 календарних днів )

Незважаючи на неоднаразові звернення ОСОБА_1, в порушення вимог чинного законодавства їй до цього часу не була видана трудова книжка, не було проведено розрахунок і не видана копія наказу про звільнення, чим було грубо порушено її законні права та норми трудового законодавства .

З розрахунку заборгованості вбачається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 на дійсний час складає - період з 01.09.2013 р. по 03.06.2015р. , 1250,00 грн. х 21 повний місяць = 26 250,00 грн..

За ще три дні середня заробітна плата складає : 41,66 грн. x 3 дні= 125,00 грн..

Загалом, середній заробіток за час вимушеного прогулу за 21 повний місяць та три дні виникає наступна заборгованість: 26 250,00 грн. + 125,00 грн. = 26 375,00 грн.

Таким чином, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за 18 повних місяців і 29 днів на даний час складає:

- за період з 03.06.2015 р. по 31.12.2016 р. : 1250,00 грн х 18 повних місяців = 22 500,00 грн.;

41,66 грн х 29 днів = 1208,14; 22 500, 00 грн + 1208,14 грн. = 23 708,14 грн..

Середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу за 1 повний місяць і 9 днів на даний час складає:

- за період з 01.01.2017 р. по 09.02.2017р. : 3200,00 грн х 1 повний місяць = 3200,00 грн.;

106,66 грн х на 9 робочих днів = 959,94 грн.; 3200,00 грн + 959,94 грн = 4 154,94 грн.

З урахуванням наведених розрахунків, невиплачена заробітна плата та середній заробіток за час вимушеного прогулу протягом вказаних періодів складає : 26 375, 00 грн + 23 708,14 грн + 4154,94 грн = 54 238,08 грн..

Як вбачається із даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Управління Пенсійного фонду України, ТОВ АЛЕФ-КОЄН було нараховано ОСОБА_1 заробітну плату, з якої виплачені страхові внески в сумі 11927,00 грн. за 2011 рік, в сумі 6559,00 грн. за 2012 рік, 4636,75 грн. за 2013 рік (по 31 серпня 2013 року включно). (а.с. 18)

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

З огляду на наведене, відповідач вимог законодавства та умов трудового договору в частині обов'язку оплати праці та розрахунку при звільненні не дотримався.

Відповідно ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у зв'язку із викладеними обставинами, позивач позбавлена фактичної можливості звільнитись з ТОВ АЛЕФ-КОЄН , однак, в той же час, з огляду на ситуацію що склалась, ОСОБА_1, через зміну місця знаходження головного офісу ТОВ АЛЕФ-КОЄН , також була позбавлена й будь-якої можливості приступити до виконання покладених на неї обов'язків.

Згідно ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Відповідно ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ч.4 ст.235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно наданої суду довідки ПФУ (форма ОК-5) з відомостями про застраховану особу, позивачу за час роботи було нараховано за 2011 рік -11927,00 грн., за 2012 рік -6559,00 грн., за 2013 рік -4636,75 грн..

Таким чином, судом встановлено, що нарахована заробітна плата позивачу за період з 1 вересня 2013 року по 03 червня 2015 року не виплачена, а відтак її слід стягнути з відповідача разом із середнім заробітком за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2015 р. по 09.02.2017 р., у відповідності до розрахунків наданих позивачем, з якими суд погоджується.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 47, 83 115,116,117,235 КЗпП України,, ст.ст. 10,11,60,61,88,212,213,215,224-226, 367 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ТОВ АЛЕФ-КОЄН (код 38384737,адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) невиплачену заробітну плату за період з 01.09.2013 р. по 03.06.2015 р. включно у розмірі 26 375 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03.06.2015 р. по 09.02.2017 р. включно, у розмірі 27 863,08 грн., що у загальній сумі складає 54 238,08 грн..

Стягнути з ТОВ АЛЕФ-КОЄН (код 38384737,адреса реєстрації: АДРЕСА_1) на користь держави судовий збір у сумі 551,20 грн..

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення до Київського районного суду м. Харкова апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя -