Рішення
від 14.02.2017 по справі 509/2371/16-ц
ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/2371/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі :

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Черкасові Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Озерки-Сервис до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору про надання послуг та стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В :

4 липня 2016 року, представник ТОВ Озерки-Сервис звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив та в остаточній редакції якого від 02.11.2016 р. просив суд, визнати дійсним договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території № 9/2 від 02.04.2012 р., укладений між ними та відповідачкою та стягнути з останньої збитки від інфляції у розмірі 1135,02 грн., штраф 128,36 грн., 10% річних 367,57 грн., витрати на правову допомогу 3000 грн. та судовий збір 1378 грн., мотивуючи це невиконанням відповідачкою умов вищевказаного договору.

Представник позивачів, приймаючи участь в судових засіданнях повністю підтримав свій уточнений позов в редакції від 02.11.2016 р., однак в подальшому, в судові засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, особисто під розписку, причини неявки суду не повідомив, надіславши до суду свою заяву, в якій повністю підтримав свій уточнений позов та просив суд, проводити судове засідання без його участі (а.с. 85,90,92).

Представник відповідачки приймаючи участь в судових засіданнях не визнав позов повністю, мотивуючи його безпідставністю з підстав викладених у письмових запереченнях на позов, однак в подальшому в судові засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, особисто під розписку та шляхом надіслання судової повістки рекомендованим листом на адресу його місця проживання, вказаній в його клопотанні, надісланого на електронну адресу суду від 25.07.2016 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки, яка повернулася на адресу суду з відміткою листоноші за закінченням терміну зберігання , причини неявки суду не повідомив, заяви про слухання справи за його відсутністю суду не надав (а.с. 30,85,93,94).

Заслухавши доводи представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

За загальним правилом - кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси, у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ст.ст. 10,11 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які як і інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона - повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі - розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Частинами 3,4 статті 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до приписів ст.ст. 15,16 ЦК України - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Статтями 202-204,207 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 218 ЦК України - недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.ст. 610,611 ЦК України).

Статті 525,526 ЦК України прямо передбачають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У відповідності до ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 638 ЦК України передбачає - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтями 901-903,905,906 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Статті 19,20 Закону України Про житлово-комунальні послуги встановлюють, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є : власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Споживач має право: 1) одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; 2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; 3) на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; 4) на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; 5) на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; 6) на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 7) отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт; 8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Споживач має право на укладення договору з виконавцем відповідних послуг на профілактику, повірку, а також заміну або ремонт санітарно-технічних приладів, пристроїв, обладнання та засобів обліку, що вийшли з ладу.

Споживач зобов'язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; 2) своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; 3) забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу; 4) за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини; 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; 6) дотримуватися правил пожежної і газової безпеки, санітарних норм; 7) допускати у приміщення, будинки і споруди представників виконавця/виробника в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку; 8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства щодо здійснення ремонту чи реконструкції приміщень або їх частин, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг; 9) своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; 10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Відповідно до ст. 26 Закону - стотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є: 1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов'язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору. Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення. У разі якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті. Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін. У разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Суд встановив, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 54040413 від 25.02.2016 р. - відповідачка є власницею однокімнатної квартири за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, с. Нова Долина, вул. Крупської, 2/8 а, кв. 9 (а.с. 10).

В своєму позові представник позивачів посилається на договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території № 9/2 від 02.04.2012 р., укладеного між ТОВ Озерки-Сервіс та відповідачкою, як власницею вищевказаної квартири, який він просить суд визнати дійсним (а.с. 8-9).

З вищевказаного договору вбачається, що він не був підписаний відповідачкою ОСОБА_1, про що було зазначено її представником під час судових засідань, у зв'язку з чим, представник відповідачки стверджував, що оспорюваний договір надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території № 9/2 від 02.04.2012 р. її дружиною не укладався.

Однак, під час розгляду вказаної справи, в судовому засіданні представником відповідачки були надані суду копії квитанцій про часткову оплату боргу з надання комунальних послуг на загальну суму 2145,76 грн., який був сплачений в період з 03.07.2016 р. по 09.09.2016 р., тобто під час розгляду справи судом. Крім того, відповідачкою 06.10.2016 р. було перераховано на рахунок позивачів 1200 грн. та 31.10.2016 р. сплачена сума боргу у розмірі 147 грн. (а.с. 56-61,69-70).

Отже, загальний розмір сплаченого відповідачкою та її представником ОСОБА_2 (чоловіком відповідачки) боргу за комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території за адресою с. Нова Долина, вул. Крупської, 2/8а, де проживає відповідачка у квартирі № 9 - становить 3492,76 грн., які були частково зараховані позивачами в рахунок погашення суми основного боргу в сумі 2688,19 грн., а решта коштів в сумі 804,57 грн. була зарахована позивачами в рахунок погашення поточної заборгованості, яка не увійшла до предмету позову. Тобто, сума основного боргу на даний час у відповідачки перед позивачами за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які надаються позивачами відсутня.

Таким чином, сплативши борг за послуги з утримання будинку та прибудинкової території на рахунок позивачів - відповідачка фактично визнала умови вищевказаного договору і виконує його умови, що підтверджується вищевикладеним.

Крім цього, суд встановив, що Наказом № 02/04 від 02.04.2012 р. директором ТОВ Озерки - Сервис був затверджений проект договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території для власників житлових та нежитлових приміщень, в тому числі і по будинку № 2/8 а АДРЕСА_1 в якому належить відповідачці на праві власності згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказаної вище. (а.с. 78).

Під час розгляду цивільної справи № 509/288/16-ц відповідачка у судовому засіданні, що відбулося о надала заперечення проти позовної заяви, копію договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території № 9/2 від 02.04.2012 р. та письмову заяву від 26.05.2016р., в якій відповідачкою зазначено, що вона має укладений договір про надання послуг з обслуговування будинку з організацією, яка надає ці послуги (а.с. 71-76).

Також, під час розгляду даної справи представник відповідачки в судовому засіданні показав, що його довірителька його дружина ОСОБА_1 та він як її чоловік у 2012 році уклали договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території з організацією.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачу надавались та надаються послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до п. 1.1. Договору позивачі прийняли на себе зобов'язання по здійсненню функцій із забезпечення обслуговування та ремонту жилого будинку, розташованого за адресою: Одеська область, Овідіопольський р-н, с. Нова Долина, вул. Крупської, 2/8а, в якому знаходиться приватна квартира відповідачки.

Згідно п. 2.2.3. Договору відповідачка зобов'язана не пізніше ніж 10 числа наступного за розрахунковим місяця вносити плату на рахунок позивачів за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будинку, технічне обслуговування будинку пропорційно до загальної площі приміщення, а також за комунальні та інші послуги, згідно з додатком.

Суд встановив, що відповідачка порушила вищевказані умови договору та несвоєчасно сплачувала борг за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

З матеріалів позову вбачається, що 02.04.2012 року щомісячна плата за договором та додатком до договору була встановлена у розмірі 2,70 грн. за квадратний метр, що у перерахунку площа 39,62 кв.м. * 2,70 грн. = 106,97 грн. на місяць за всю квартиру (а.с. 9,19).

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вказують позивачів, починаючи з 10.02.2014 р. по сьогоднішній день розмір інфляції перевищив 100%. Сума інфляційних відсотків від простроченої плати розрахована в період з лютого 2014р. по червень 2016р., і згідно наданого розрахунку, який був перевірений судом і з яким погоджується суд, враховуючи що розрахунок був зроблений у відповідності з діючим законодавством - складає 1135,02 грн.

У таблиці сума основного боргу зростає щомісяця на 106,97 грн. з урахуванням суми інфляції і розрахунок був зроблений за формулою : сума основного боргу / 100% х індекс інфляції за місяць = сума з урахуванням інфляції (а.с. 67).

Згідно п.п. 2 п. 5.1. Договору за несвоєчасне внесення платежів за послуги власник приміщення несе відповідальність - шляхом сплати на користь Організації неустойки (штрафу) у розмірі 10% (десять відсотків) від суми боргу.

За статтею 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивачами була розрахована сума штрафу за несвоєчасне внесення платежів у відповідності до норм Закону та з 10.07.2015 р. по 10.07.2016 р. основний борг складає 106,97 * 12 місяців = 1283,64 грн. 1283,64 х 10% = 128,36 грн.

Отже штраф у 10 % за несвоєчасне внесення платежів складає 128,36 грн. (а.с. 67 оборот аркуша).

Згідно п.п. 2 п. 5.1. Договору власник приміщення (відповідачка) несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати на користь Організації десяти процентів річних від простроченої суми.

Розрахунок 10 % річних зроблений позивачами в період з 10.02.2014 р. по 10.07.2016 р., де сума основного боргу за вказаний період складає 10 % / 12 міс. = 0,83% (в місяць).

Таким чином, сума боргу / 100% х 0,83 % х кількість прострочених місяців = розмір відсотків за весь період, і загальний розмір 10% річних складає 367,57 грн. (а.с. 67-68).

Суд встановив, що внаслідок невиконанням обов'язку щодо сплати боргу відповідачкою, позивачі для захисту своїх майнових прав звернулися за правовою допомогою до адвоката, з яким був укладений договір надання правової допомоги № 01/07-16 від 01.07.2016 р., у зв'язку з чим, виникли додаткові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3000,00 грн., які згідно ст. 79 ЦПК України відноситься до витрат та підлягають відшкодуванню відповідачкою на підставі ст. 88 ЦПК України, як судовий збір за розгляд справи судом у сумі 1378 грн. (а.с. 2,24-29,41-43).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову, який був підтверджений як поясненнями представника позивачів, так і матеріалами справи, зазначених вище, а тому таким, що підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,88,154,169,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст. 15,16,202-204,207,218,257,258,525,526,610,625,638,901-903,905,906 ЦК України, Законом України Про житлово-комунальні послуги , суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Озерки-Сервис до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору про надання послуг та стягнення збитків - задовольнити ;

2.Визнати дійсним договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території № 9/2 від 02.04.2012 р. укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Озерки-Сервис (ЄДРПОУ 38058371) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1);

3.Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Озерки - Сервис (ЄДРПОУ 38058371 р/р 26002300113263 в філія Одеське обл. упр. АТ Ощадбанк МФО 328845) збитки від інфляції - 1135,02 грн.; штраф - 128,36 грн.; 10% відсотків річних - 367,57 грн.; витрати на правову допомогу адвоката 3000 грн. та судовий збір - 1378,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Д.М. Гандзій

СудОвідіопольський районний суд Одеської області
Дата ухвалення рішення14.02.2017
Оприлюднено24.02.2017
Номер документу64910625
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —509/2371/16-ц

Рішення від 14.02.2017

Цивільне

Овідіопольський районний суд Одеської області

Гандзій Д. М.

Ухвала від 25.07.2016

Цивільне

Овідіопольський районний суд Одеської області

Гандзій Д. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні