Рішення

від 21.02.2017 по справі 674/20/17

ДУНАЄВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ



Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/20/17

Провадження № 2/674/240/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

при секретарі Мудрицькій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дунаївці, в порядку ст. 197 ЦПК України, цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 селищної ради,

треті особи: Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

апарату виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради,

Відділ Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Хмельницької області

про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом

(ціна позову 20385,79 грн.)

ВСТАНОВИВ :

12 січня 2017 року позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з уточненими під час судового розгляду справи позовними вимогами до ОСОБА_2 селищної ради, треті особи:відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно апарату виконавчого комітету Дунаєхвецької міської ради, відділ Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Хмельницької області про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом (ціна позову 20385,79 грн.), посилаючись на те, що 30 вересня 2015 року помер її батько - ОСОБА_3, який проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після його смерті залишилось спадкове майно: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,4608га, яка розташована на території Морозівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області.

Вона є донькою померлого та відповідно спадкоємцем за законом 1-ої черги, спадщину прийняла згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, інших спадкоємців немає, мати померла 17 грудня 2014 року, з заявою в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті батька ніхто не звертався.

20 грудня 2016 року вона звернулась до приватного нотаріуса ОСОБА_2 районного нотаріального округу ОСОБА_4 за отриманням свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, однак нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що належала ОСОБА_3, померлому 30 вересня 2015 року, в зв’язку з тим, що правовстановлюючий документ на земельну ділянку серії СТБ №048388, виданий Реєстраційною службою ОСОБА_2 районного управління юстиції Хмельницької області 21 грудня 2015 року за індексним номером 50379619, після смерті ОСОБА_3, померлого 30 вересня 2015 року.

Оскільки нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, а право на зазначену земельну ділянку виникло у батька при житті, вона не може в іншому порядку, ніж у судовому , шляхом ухвалення судового рішення про визнання за нею права на земельну ділянку, реалізувати своє право на спадщину після смерті батька, а тому звернулася з даним позовом до суду.

Представник позивачки по довіреності ОСОБА_5 в судове засідання не з‘явилася, однак подала заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради Дунаєвецького району в судове засідання не з’явився, однак надав до суду повідомлення про розгляд справи у відсутності представника відповідача та визнання позову.

Треті особи: представники відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно апарату виконавчого комітету ОСОБА_2 міської ради та відділу Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі Хмельницької області в судове засідання не з’явилися, однак надали суду клопотання, в якому проти задоволення позову не заперечують, просять справу розглядати у їх відсутності.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 30 вересня 2015 року помер ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після його смерті залишилось спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 1,4608 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Морозівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області (на даний час ОСОБА_2 селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області), що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії СТВ 048388.

Позивачка є спадкоємцем за законом на майно померлого, як дочка, прийняла спадщину після смерті батька, оскільки проживала і була зареєстрована із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному погосподарському номері, що підтверджується довідкою Морозівської сільської ради Дунаєвецького району № 756/2015 від 25.11.2015 року

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №46499067 та №46499077 від 23.01.2017 року спадкова справа після смерті ОСОБА_3, який помер 30.09.2015р. не заводилася.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 20 грудня 2016р. приватного нотаріуса ОСОБА_2 державної нотаріальної контори видно, що ОСОБА_1 отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після померлого 30 вересня 2015 року ОСОБА_3, а саме: на земельну ділянку, що розташована на території Морозівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належать померлому на підставі свідоцтва серії СТВ №048388 за індексним №50379619, виданого 21.12.2015 року не може в зв'язку із тим, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно , а саме : на земельну ділянку видано після смерті ОСОБА_3

Розпорядженням № 305/2015-р від 24.04.2015р. ОСОБА_2 районної державної адміністрації Хмельницької області надано дозвіл ОСОБА_3 - власнику сертифіката на земельну частку (пай) Серії ХМ № 0302115 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) на території Морозівської сільської ради Дунаєвецького району.

Відповідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії СТВ №048388 за індексним №50379619 від 21.12.2015 року, витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, технічної документації видно, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки №374 площею 1,4608 га, за межами населеного пункту, яка розташована на території Морозівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6821886800:04:001:0422.

Вартість земельної ділянки станом на 12.01.2017 р. становить – 20385,79 грн., що підтверджується повідомленням відділу Держгеокадастру у ОСОБА_2 районі від 20.02.2017 року.

Згідно із ст. 16 ЦК України способом захисту свого права є визнання права.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

На підставі абз.2 п.1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року №139-У) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п.1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року №509-УІ).

Відповідно до ч.4 ст. 25, ст. 331, 346 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті; право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації і виникає з моменту такої; право власності припиняється у разі смерті власника, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості іншим чином, ніж у судовому порядку визнати за собою право власності на спадкове майно.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87; 90, 97, 100, 102, 108, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161. 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЩІК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії СТВ №048388 за індексним №50379619, видане ОСОБА_3 21.12.2015 року, порушує права позивачки, оскільки не відповідає вимогам закону і видане з порушенням вимог ст. 25, ст. 331, 346 ЦК України, а тому його слід визнати недійсним та скасувати його реєстрацію.

Позивачка позбавлена можливості іншим чином, ніж у судовому порядку визнати за собою право на земельну ділянку.

Згідно п.3.5 листа ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут)».

Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця); до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п. 3 Указу Президента України №666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Суд вважає, що позивачка, прийнявши у спадщину спадкове майно відповідно до ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину. Тому, з огляду на те, що ОСОБА_3 за життя набув право на земельну ділянку площею 1,4608 га, яка розташована на території Морозівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області (нині ОСОБА_2 селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області) його право на дане майно перейшло у порядку спадкування до позивачки, а тому вимоги обґрунтовані і суд задовольняє їх.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.1216, 1218, 1225, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст.ст.125, 152 ЗК України, п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії СТБ №048388, видане реєстраційною службою ОСОБА_2 районного управління юстиції Хмельницької області 21 грудня 2015 року за індексним номером 50379619 ОСОБА_3, померлому 30 вересня 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну ділянку розміром 1,4608 га, яка розташована на території Морозівської сільської ради Дунаєвецького району Хмельницької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6821886800:04:001:0422, як за спадкоємцем за законом, яка належала померлому 30 вересня 2015 року ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Дунаєвецький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуюча:/підпис/

Вірно:

Суддя Дунаєвецького райсуду В. М. Артемчук