Рішення

від 14.02.2017 по справі 686/17499/16-ц

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/17499/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2017

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді - Логінової С.М.,

при секретарі - Ленчицькій А.Б.,

за участю представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства "Хмельницькліфтбуд" про стягнення коштів,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до приватного підприємства "Хмельницькліфтбуд" про стягнення коштів, посилаючись на те, що 30 червня 2015 року між ПП "Хмельницькліфтбуд" та ОСОБА_2 був укладений договір № 7 про поворотну фінансову допомогу у сумі 70 000 грн. строком на 1 рік - до 30.06.2016 р. 30.06.2015 р. ОСОБА_2 вніс кошти у сумі 70 000 грн. на банківський рахунок №2316-7 ПП Хмельницькліфтбуд . Відповідач порушив умови договору, кошти не повернув.

ОСОБА_2 просить стягнути з ПП "Хмельницькліфтбуд" на його користь борг у сумі - 70 000 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги збільшила, просила стягнути з ПП "Хмельницькліфтбуд" на користь ОСОБА_2 суму боргу - 70 000 грн.; 1001,10 грн. - 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання; 4275,79 грн. - інфляційні втрати та 5030,59 грн. - проценти за користування коштами на рівні облікової ставки Національного Банку України, а всього 80 307,48 грн. та судові витрати по справі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 30 червня 2015 року між приватним підприємством "Хмельницькліфтбуд" та ОСОБА_2 був укладений договір № 7 про поворотну фінансову допомогу. Відповідно до п. 2.1. цього договору позивач надав ПП "Хмельницькліфтбуд" поворотну фінансову допомогу у сумі 70000 грн., які були перераховані на банківський рахунок № 2316-7 ПП "Хмельницькліфтбуд" 30.06.2015 р. Відповідно до п. 6.1. договору означений договір набуває чинності з моменту надання фінансової допомоги. Строк фінансової допомоги за п. 4.1 договору становить один рік.

Судом встановлено, що ПП "Хмельницькліфтбуд" ОСОБА_2 позику не повернув. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача у частині повернення коштів у сумі 70 000 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приходить також до висновку, що на користь ОСОБА_2 з приватного підприємства "Хмельницькліфтбуд" підлягає стягненню 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання у сумі 1 001,10 грн. (70 000 грн. х 3% : 365 х 174 = 1 001,10 грн. ) та інфляційні втрати у сумі 4 275,79 грн. (сукупний коефіцієнт індексу інфляції 0,999 х 0,997 х 1,028 х 1,018 = 1,061 70 000 грн. х 1,061 = 74 275,79 грн. - 70 000 грн. = 4 275,79 грн.).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення 5030,59 грн. - проценти за користування коштами на рівні облікової ставки Національного Банку України не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 2.1 договору про поворотну фінансову допомогу передбачено, що допомога є безвідсотковою.

Суд приходить до висновку що не підлягає задоволенню вимога ОСОБА_2 про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 79 Цивільного процесуального кодексу України витрати на правову допомогу належать до судових витрат.

Відповідно до п.1 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Представником позивача надано довіреність від імені ОСОБА_2, яка посвідчена директором ТОВ "Рембудмонтаж ВВС" ОСОБА_3 на представництво інтересів позивача ОСОБА_4 (а.с. 16, 24).

У подальшому ОСОБА_4 надала договір про надання правової допомоги як фахівець у галузі права , не зазначивши відповідні норми права, на підставі яких представник надає таку допомогу, не надала документальне підтвердження оплати такої допомоги.

За таких обставин, суд приходить до висновку за доцільне відмовити у задоволенні вимог про стягнення судових витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 88 Цивільного Процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд приходить до висновку, що на користь позивача слід стягнути з відповідача судові витрати у сумі 752, 69 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 610, 625, 1046, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України суд

вирішив:

позов ОСОБА_2 до приватного підприємства "Хмельницькліфтбуд" про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Хмельницькліфтбуд" (код ЄДРПОУ 37264084) на користь ОСОБА_2 суму основного боргу - 70 000 грн., 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання у сумі 1 001,10 грн., інфляційні втрати у сумі 4 275,79 грн., а всього 74 375,89 грн. (сімдесят чотири тисячі триста сімдесят п'ять грн.)

У решті позову відмовити.

Стягнути з приватного підприємства "Хмельницькліфтбуд" (код ЄДРПОУ 37264084) на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 752,69 грн.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.