Постанова

від 21.02.2017 по справі 808/3971/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року , о 12:55 годині, Справа № 808/3971/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., за участю секретаря Передерій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за адміністративним позовом Запорізької ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області до приватного підприємства «КЛІМАТ – КВО» про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом, зазначивши в заяві, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 24120,60 гривень, який виник внаслідок прийняття податкових повідомлень-рішень. Просить стягнути зазначену суму боргу.

У судове засідання представник ОДПІ не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомої суду причини, про час, дату і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Судову повістку було направлено на його адресу, що вказана у витязі з ЄДРПОУ, проте кореспонденція повернулася до суду із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно з ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов належить задовольнити з огляду на таке: згідно зі ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Клімат-Кво» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за січень 2011 року при здійсненні фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «МКМ-Сервіс», результати якої викладено в акті №2685/23-209/34668009 від 29.06.2011 (а.с.9). На підставі останнього прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001832321 від 13.07.2011 про визначення податкового зобов'язання у розмірі 17086 гривень за основним платежем та 4272 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). За результатом судового оскарження вказаного рішення Львівським апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову від 06.04.2015 у справі №2а-13490/11/1370 за позовом ПП «Клімат-Кво» до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, якою скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.04.2012 про задоволення позову й прийнято нову - про відмову в позові (а.с.12).

Судом встановлено, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя було проведено камеральну перевірку про несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань до бюджету, за результатами якої складено акт №76/15-01/34668009 від 02.07.2015 (а.с.13). На підставі цього акту позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0008531501 від 10.08.2015 про визначення штрафу в розмірі 2762,6 гривень. Зазначене рішення було надіслано на адресу відповідача, проте кореспонденція повернулася до ДПІ з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.15).

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, «податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання».

Таким чином, сума податкового зобов'язання ПП «КЛІМАТ-КВО» з ПДВ, визначена податковим повідомленням-рішенням, проте не сплачена у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом й складає 24120,60 гривень.

Згідно з абз. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4, абз. 1 п. 95.5. ст.. 95 ПК, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.

Судом встановлено, що ДПІ вживала заходи щодо стягнення податкового боргу у встановленому законом порядку: відповідачу була направлена податкова вимога форми «Ю» №484 від 12.09.2012 на суму 43844,01 гривень, проте кореспонденція повернулася до ДПІ з відміткою пошти «за зазначеною адресою не значиться» (а.с.16).

Згідно з п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до абз. 3 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до абз. 1 п. 59.3 ст. 59 ПК, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, кодексом не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилалась.

Отже, оскільки наявними у справі доказами підтверджено, що обставиною, яка зумовила звернення контролюючого органу до суду, є наявність у відповідача податкового боргу та сплив 60-ти денного терміну з моменту направлення/вручення податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підстави для висновку про обґрунтованість пред'явленого позову.

Оскільки податковий борг на час судового розгляду відповідачем не сплачено, суд вважає, що його необхідно стягнути в судовому порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках приватного підприємства «КЛІМАТ – КВО» (ЄДРПОУ 34668009, адреса: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 24120 (двадцять чотири тисячі сто двадцять) гривень 60 копійок на р/р 31118029700007, код платежу 14010100, отримувач – Державний бюджет, ЄДРПОУ 38025409, банк – ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Матяш