Постанова

від 09.02.2017 по справі 810/238/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року 810/238/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інталія 2010" про стягнення податкового боргу,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Білоцерківська об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі також - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інталія 2010" (далі також - відповідач або ТОВ "Інталія 2010") про стягнення з розрахункових рахунків податкового боргу у сумі 64622,92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з єдиного податку з юридичних осіб, який утворився як у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань, так і узгоджених податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг відповідача у сумі 64622,92 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 09.02.2017, не з'явився. Разом з цим, 09.02.2017 через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження та без участі представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання по справі 09.02.2017 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та, приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду справи, протокольною ухвалою суду від 09.02.2017 було постановлено здійснювати подальший розгляд адміністративної справи №810/238/17 у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інталія 2010" (ідентифікаційний код 36445939, місцезнаходження 09183, Київська обл., Білоцерківський район, село Озерна, вулиця Гагаріна, будинок 3) зареєстроване Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області в якості юридичної особи 29.04.2010, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А №194883 (а.с.5) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6).

Відповідач взятий на облік в якості платника податків з 30.04.2010 за №166/14, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 30.04.2010 №66 (а.с.5 зворотній бік).

Крім цього, на день розгляду справи судом ТОВ "Інталія 2010" перебуває на обліку у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується довідкою позивача від 30.11.2016 №14790/10/23-0 (а.с.13).

Відповідачем обрано спрощену систему оподаткування з 01.01.2016 та відповідно ТОВ "Інталія 2010" належить до 3 групи платників єдиного податку, що підтверджується ідентифікаційними даними платника податку у розділі Реєстрація в якості платника єдиного податку з АІС Податковий блок (а.с.8-9).

З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник як у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно на підставі податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за І квартал 2016 року, за півріччя 2016 року та три квартали 2016 року, так і податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом, на підставі податкових повідомлень-рішень та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань.

ТОВ "Інталія 2010" засобами телекомунікаційного зв'язку до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області подано наступні податкові декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи):

- за І квартал 2016 року від 05.05.2016, в якій відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал у сумі 40673,21 грн. (а.с.15);

- за півріччя 2016 року від 21.07.2016, в якій відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал у сумі 13997,03 грн. (а.с.16);

- за три квартали 2016 року від 25.10.2016, в якій відповідачем самостійно визначено суму єдиного податку до сплати за податковий (звітний) квартал у сумі 27735,33 грн. (а.с.17).

Отже, загальний розмір самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку юридичних осіб становить 82 405,57 грн.

Разом з цим, відповідно до витягу із зворотного боку інтегрованої картки ТОВ "Інталія 2010" було часткового погашено зобов'язання у розмірі 19266,70 грн., у зв'язку з чим самостійно визначене грошове зобов'язання з єдиного податку юридичних осіб складає 63 138,87 грн. (а.с.20).

Крім цього, згідно з актом камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку ТОВ "Інталія 2010" від 11.05.2016 №457/10-02-15-02/36445939/53 Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області встановлено, що платником порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку протягом строків, визначених Податковим кодексом України (а.с.19).

На підставі зазначеного акта перевірки Білоцерківською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001451202 від 17.05.2016 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 1265,53 грн. (а.с.18). Зазначене податкове повідомлення-рішення було отримане уповноваженою особою відповідача Петрівським Р.А. 20.05.2016, що підтверджується особистим підписом зазначеної особи на вищевказаному податковому повідомлені-рішені.

Враховуючи отримання позивачем вищезазначеного податкового повідомлення-рішення та самостійне визначення у податкових деклараціях сум податку до сплати, грошові зобов'язання з єдиного податку юридичної особи вважаються узгодженими.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписами пункту 49.2 статті 49 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Справляння єдиного податку та правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності встановлюються Розділом ХІV ПК України.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України передбачено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема: третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 ПК України).

Згідно з пунктом 293.3 статті 293 ПК України відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

У відповідності до абз. 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Положеннями п. 296.3 ст. 296 ПК України передбачено, що платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Суд зазначає, що податкові зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб, самостійно визначені відповідачем, відповідно до податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за І квартал 2016 року, за півріччя 2016 року та за три квартали 2016, враховуючи часткове погашення зобов'язання у сумі 19266,70 грн., складають 63 138,87 грн. не були сплачені, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки ТОВ "Інталія 2010" та довідкою про податковий борг.

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України, у зв'язку з чим податковим повідомленням-рішенням №0001451202 від 17.05.2016 відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 1265,53 грн. відповідно.

Щодо пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з єдиного податку, суд зазначає таке.

Положеннями підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом (абзац 2 підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 ПК України).

Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з єдиного податку позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 218,52 грн. , що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки ТОВ "Інталія 2010" (а.с.20) та довідкою про податковий борг на відповідача від 30.11.2016 №14789/10/23-0 (а.с.14).

Судом встановлено, що пеня нарахована у зв'язку з несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань згідно з податкової декларації з єдиного податку (юридичної особи) №9070154680 від 05.05.2016 за період з 19.08.216 по 23.11.2016, що підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки платника з єдиного податку.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене, суд дійшов до висновку, що загальна сума податкового боргу відповідача з єдиного податку складає 64 622,92 грн. (63 138,87 грн. + 1265,53 грн. + 218,52 грн. = 64 622,92 грн.).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем було направлено податкову вимогу ТОВ "Інталія 2010" №2507-17/240/37 від 15.09.2016 на загальну суму 40690,41 грн. на адресу відповідача, що зазначена в ЄДР, рекомендованою кореспонденцією та вручено уповноваженій особі відповідача 27.09.2016, що підтверджується скріншотом з веб-сайту Відстеження пересилання поштових відправлень за штрихкодовим ідентифікатором №0911703714261 (а.с.23) та фіскальним чеком УДППЗ Укрпошта від 26.09.2016 (а.с.21).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 64622,92 грн. до суду не надано.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, у зв'язку з чим сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інталія 2010" (ідентифікаційний код 36445939, місцезнаходження 09183, Київська обл., Білоцерківський район, село Озерна, вулиця Гагаріна, будинок 3) 64622,92 грн. (шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять дві грн. 92 коп.) у рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.