Рішення

від 16.02.2017 по справі 905/3379/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.02.2017 Справа №905/3379/16

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,

при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Донецький завод гірничорятувальної апаратури", м. Донецьк

до Державного підприємства "Торецьквугілля", м. Торецьк

про стягнення суми заборгованості у розмірі 1287702,00грн., інфляційні витрати у розмірі 1147695,87грн., 3% річних у розмірі 107426,10грн.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, за довір. від 11.08.2016р.,

від відповідача: не з'явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» звернулось до суду з позовом до Державного підприємства "Торецьквугілля" про стягнення суми заборгованості у розмірі 1287702,00грн., інфляційні витрати у розмірі 1147695,87грн., 3% річних у розмірі 107426,10грн.

Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, статей 175, 193 Господарського кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договору №115-Т від 17 грудня 2012 року про закупівлю товарів за державні кошти (на підставі відкритих торгів від 30.11.2012). Зазначив, що відповідно до договору відповідачу поставлений товар на суму 1434702,00грн. Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною. Оплата за поставлений товар проведена відповідачем частково на суму 147000грн.

У зв'язку із невиконанням відповідачем грошового зобов'язання, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України позивачем було нараховано інфляційні витрати у розмірі 1147695,87грн. та 3% річних у розмірі 107426,10грн.

18.01.2017 представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №62/10 від 12.01.2017, в якому останній просив відмовити у задоволені позовних вимог. Відзив судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

24.01.2017 представник позивача через канцелярію суду надав письмові пояснення по суті спору, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні надав письмові пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки невідомі. Заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2012 року між Державним підприємством «Дзержинськвугілля» (Покупець) та Публічним акціонерним товариством «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» (Продавець) укладений договір №115-Т про закупівлю товарів за державні кошти (на підставі відкритих торгів від 30.11.2012) (надалі по тексту-договір).

Згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №513 від 11.08.2016 перейменовано Державне підприємство "Дзержинськвугілля" у Державне підприємство "Торецьквугілля".

За умовами договору Продавець зобов'язується у 2012 році поставити покупцеві товари, зазначені в п.2 договору та в додатку №1 "Специфікація", а Покупець - прийняти і оплатити такі товари (пункт 1.1 договору).

У підпункті 1.2 договору зазначено найменування (номенклатура, асортимент) товару: устаткування медичне, хірургічне та ортопедичне (саморятівники типу "ШСС-1П" або еквівалент. Учбові саморятівники типу "ШСС-1Т2" у комплекті зі 100 регенеративними патронами або еквівалент). Загальна кількість товарів по найменуванням: 664 одиниці.

Ціна договору становить 1730904,00грн., у т.ч. ПДВ 288484,00грн. (п.п.3.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору строк поставки товарів - протягом 5 календарних днів з моменту отримання Продавцем письмової заявки від Покупця про готовність прийняти та оплатити Товар на умовах договору та про наявність державних (бюджетних) коштів на казначейському рахунку замовника (бюджетного призначення), необхідних та достатніх для оплати зазначеного у заявці товару, заявленого Покупцем для постачання. Але не пізніше ніж до 28 грудня 2012 року. Постачання проводиться одною партією.

Місце поставки: склад Покупця (склад ВП "Управління матеріально-технічного постачання", 85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Фрунзе, 14а) на умовах DAP відповідно до правил "ІНКОТЕРМС - 2010р." (п.5.2.договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем рахунка Продавця протягом 3 банківських днів з дати постачання, шляхом перерахування вартості поставленого товару на поточний рахунок Продавця за рахунок державних (бюджетних) коштів.

До рахунка додаються: акт приймання-передавачі товару; документи, що свідчать про якість товару; товаротранспортні документи (накладної); податкова накладна, оформлена і передана відповідно до Податкового кодексу України (п.п.4.1-4.2 договору).

Факт поставки товару підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною від 27 грудня 2012 року №1691 на суму 1434702,00грн. Товар отриманий відповідачем, підтверджується підписом представника відповідача (ОСОБА_2І.) на видатковій накладній, який діяв на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 27 грудня 2012 року №167.

Товар прийнято уповноваженими особами відповідача, форма довіреності відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. N 99.

В якості підстави отримання матеріальних цінностей від позивача в довіреності вказаний договір, який укладений саме між сторонами.

Позивачем складений та виставлений рахунок на оплату №1787 від 27 грудня 2012 року на суму 1434702,00грн.

Згідно із пунктом 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом оплати Покупцем рахунка Продавця протягом 3 банківських днів з дати постачання, шляхом перерахування вартості поставленого товару на поточний рахунок Продавця за рахунок державних (бюджетних) коштів.

Пунктом 6.1.3 договору встановлено, покупець зобов'язаний повернути товар, що не перебував в експлуатації, з оформлення відповідних документів, Продавцеві до 30 грудня 2012 року у випадку несплати за поставлений товар будь-яких причин в строк до 28.12.2012 року.

01 грудня 2013 року сторонами складений акт звіряння взаємних розрахунків на суму 1434702,00грн. Акт підписаний сторонами та скріплений печатками останніх без зауважень.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриману продукцію в розмірі 147000грн., в результаті чого сума боргу зменшилась до розміру 1287702грн.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього майна, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не повної сплати за поставлений товар відповідно до накладної у встановлені договором терміни. Суд вважає, що сума основного боргу в розмірі 1287702грн. підлягає стягненню з відповідача.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат у розмірі 1147695,87грн. та 3% річних у розмірі 107426,10грн., необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 01.12.2013 по 10.09.2016 у загальному розмірі 107426,10грн., суд визнає його вірним.

Як вбачається з письмових поясненнях позивача від 16.02.2017, 3% річних позивач нарахував у загальній сумі 107426,10грн.: за період з 01.12.2013-30.07.2014 (на суму 1434702,00грн.) у сумі 28536,81грн.; за період з 31.07.2014-10.09.2016 (на суму 1287702,00грн.) у сумі 81813,18грн. Проте при сумарному складені сум за вказані періоди сума 3% річних склала 110349,99грн.

З огляду на те, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 107426,10грн., суд розглядає позовні вимоги саме в цій сумі.

Таким чином, стягненню підлягають 3% річних нарахованих за період з 01.12.2013 по 10.09.2016 у розмірі 107426,10грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, суд визнає його арифметично не вірним.

З огляду на що, інфляційні підлягають задоволенню частково у сумі 1081827,13рн., нарахованих на:

- борг у розмірі 1434702,00грн. за період з 01.12.2013 по 01.07.2014 у сумі 180389,48грн.,

- борг у розмірі 1287702,22грн. за період з 01.08.2014 по 01.10.2016 у сумі 901437,65грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволені позовних вимог посилаючись на відсутність бюджетного фінансування. Суд не приймає до уваги дане твердження з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства України.

Бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання розпорядників бюджетних коштів обліковуються органами Казначейства в бухгалтерському обліку виконання бюджетів та відображаються у звітності про виконання бюджетів.

Згідно з п. 2.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами Казначейства.

Відповідно до п. 2.14 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України від 02.03.2012 №309 у міру прийняття рішень розпорядником бюджетних коштів про оплату бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань, які були зареєстровані в органах Казначейства та залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду, органами Казначейства такі зобов'язання відображаються в обліку у поточному бюджетному періоді на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і відповідних підтвердних документів.

Бюджетні фінансові зобов'язання за загальним фондом, які залишились не оплаченими на кінець минулого бюджетного періоду (бюджетна кредиторська заборгованість) та обліковуються органами Казначейства за бюджетними програмами, за якими відсутні бюджетні асигнування або обсяг бюджетної кредиторської заборгованості перевищує бюджетні асигнування відповідно до встановлених законом про Державний бюджет України на поточний бюджетний період та/або переданих в установленому порядку бюджетних призначень, відображаються в обліку органами Казначейства у поточному бюджетному періоді після прийняття рішення головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) щодо визначення бюджетної програми за загальним та/або спеціальним фондами, в межах бюджетних асигнувань якої будуть оплачені бюджетні фінансові зобов'язання, на підставі поданого розпорядником бюджетних коштів Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і відповідних підтвердних документів.

Бюджетне зобов'язання щодо оплати поставки по Договорам договору №115-Т від 17 грудня 2012 року про закупівлю товарів за державні кошти (на підставі відкритих торгів від 30.11.2012) виникло у 2013 році, оскільки поставка була здійснена у грудні 2012 року.

Як вбачається з листа Державної казначейської служби України, Казначейством знято бюджетні фінансові зобов'язання по КПКВК 1101200 та КПКВК 1101160 у зв'язку із закінченням бюджетного 2012 року.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі органів Казначейства України.

Таким чином, посилання на відсутність бюджетного фінансування та на зняття з обліку спірного зобов'язання органами казначейства не звільняє відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати за отриманий товар, тому до уваги судом не приймається.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару не виконав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, судові витрати, пропорційно відношенню розміру задоволених вимог до розміру первісних, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» до Державного підприємства "Торецьквугілля" про стягнення суми заборгованості у розмірі 1287702,00грн., інфляційні витрати у розмірі 1147695,87грн., 3% річних у розмірі 107426,10грн., задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Торецьквугілля" (85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 19, ЄДРПОУ 33839013) на користь Публічного акціонерного товариства «Донецький завод гірничорятувальної апаратури» (83048, Донецька область, м. Донецьк, вул. Левицького, 31, ЄДРПОУ 00159491) суму основного боргу 1287702,00грн., інфляційні витрати у розмірі 1081827,13грн., 3% річних у розмірі 107426,10грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 37154,33грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

У судовому засіданні 16 лютого 2017 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 21 лютого 2017 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя О.О. Кучерява