Рішення

від 13.02.2017 по справі 910/23401/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2017Справа №910/23401/16 За позовом Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація"

до Громадська організація "Захист дітей війни" Шевченківського району м. Києва про стягнення 13 834,59 грн

Суддя Мельник В.І.

Представники:

Від позивача Ковальчук В.М., довіреність № 062/15/1/03-22 від 04.01.2017

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі-позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Громадської організації "Захист дітей війни" Шевченківського району м. Києва про стягнення 13 834,59 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2016 порушено провадження у справі № 910/23401/16 та призначено розгляд на 20.01.2017.

10.01.2017 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про доручення до матеріалів справи документів на вимогу ухвали суду.

В судове засідання 20.01.2017 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав.

Суд вирішив відкласти судовий розгляд справи у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Ухвалою суду від 20.01.2017 відкладено розгляд справи на 13.02.2017.

В судове засідання 13.02.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснення у справі.

В судове засідання 13.02.2017 представник відповідача повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.02.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.02.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.06.2015 між позивачем та відповідачем, було укладено договір №№67-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до якого орендодавець на підставі засідання Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 02.06.2015 р. Протоколом №35 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди , яке знаходиться за адресою : вулиця Софіївська, будинок №10 літера А для розміщення громадської організації ветеранів.

Відповідно до п. 9.1. договору строк дії встановлено з 19.06.2015 по 17.06.2018 року.

Статутом комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" передбачено, що одним з предметів діяльності позивача є ведення обліку нежитлового фонду, що знаходиться в господарському віданні підприємства; передача його на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди нежилих приміщень; забезпечення контролю за виконанням умов договорів оренди, у т. ч. в частині сплати орендних платежів.

Відповідно до п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує орендну плату, розмір якої згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київради від 22 вересня 2011 року № 34/6250 (далі- методики) встановлено 1 грн. на рік.

Згідно з п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Пунктом 3.3. договору зазначено що крім орендної плати Орендар сплачує:

- компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, яка за лютий 2015 складає: 466 грн. 84 коп.

-компенсацію витрат підприємства, яка за лютий 2015 складає: 236 грн. 74 коп.

Відповідно до п. 6.5. підпункту 2 методики Орендар компенсує витрати підприємства за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 3.5. Договору додатково до орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою, компенсацією витрат підприємства та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 3.6. Договору орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується Орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплено майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою є дата підписання сторонами акта приймання - передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Згідно до п. 3.7. договору орендар зобов'язаний сплачувати незалежно від наслідків господарської діяльності орендну плату, компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Згідно з п.4.1 зазначеного договору Орендар зобов'язаний вносити орендні платежі (орендну плату компенсацію витрат підприємства та компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою) своєчасно і в повному обсязі у порядку та розмірі, що визначений п.п 3.1, 3.2, 3.3, 3.6, 3.7 договору.

Згідно акту приймання-передачі від 27.05.2016 (копія додається) Орендар повернув об'єкт оренди, але не виконав умови п. 3.6 договору оренди від 19.06.2015 № 67-1.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач неналежним чином виконує умови договору, та не сплачує компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість за період з 01.09.2015 по 27.05.2016:

-2 558 грн. 41 коп. по компенсації витрат;

-9 851 грн. 40 коп. компенсації витрат за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.530 ЦК України відповідачу 26.10.2016 було направлено вимогу про сплату заборгованості з орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Позивач зазначив, що вимога відповідачем залишена без задоволення.

Крім суми заборгованості позивач просить стягнути із відповідача 3% від простроченої суми заборгованості у розмірі 303 грн. 24 коп., та інфляційні втрати в сумі 1 121 грн. 54 коп.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором оренди (найму).

Відповідно до п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 ЦК України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 ЦК України , договір є обов'язковим для виконання.

За змістом ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності та іншої діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України та положень розділів 3,4 договору оренди передбачено що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Відповідачем не надано доказів які б спростовували зазначене позивачем.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення

заборгованість за період з 01.09.2015 по 27.05.2016, а саме 2 558 грн. 41 коп. по компенсації витрат та 9 851 грн. 40 коп. компенсації витрат за користування земельною ділянкою.

Щодо стягнення із відповідача 3% від простроченої суми заборгованості у розмірі 303 грн. 24 коп., та інфляційні втрати в сумі 1 121 грн. 54 коп. потрібно зазначити наступне.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1121,54грн. -збитків від інфляції та 303,24 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Громадської організації Захист дітей війни та ветеранів Шевченківського району м. Києва (04050, м. Київ, вул.. Мельникова, буд. 12, ідентифікаційний код 36858699) на користь Комунального підприємства Київжитлоспецексплуатація (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51 ідентифікаційний код 03366500) заборгованість з компенсації витрат підприємства в сумі 2 558 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 41 коп., компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою в сумі 9 851 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одну) грн. 40 коп., 3 % річних в розмірі 303 (триста три) грн.. 24 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 121 (одна тисяча сто двадцять одну) грн. 54 коп., судовий збір в розмірі 1378 ( одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.02.2017

Суддя Мельник В.І.