Рішення

від 22.02.2017 по справі 914/41/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2017р. Справа№ 914/41/17

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.,

при секретарі судового засідання Краєвському І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Керівника Львівської місцевої прокуратури №2, м. Львів, в інтересах держави в особі, позивача:Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю ДАС Результатс , м. Львів, про: стягнення 549.405,95 грн. заборгованості за договором про пайову участь. Представники: прокурор:ОСОБА_1, позивача:ОСОБА_2 - представник (довіреність №2901-вих-36 від 13.01.2017 р.), відповідача:не з'явився.

Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Керівника Львівської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ДАС Результатс про стягнення 549.405,95 грн. заборгованості за договором про пайову участь. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.01.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.01.2017 р. Ухвалами Господарського суду Львівської області розгляд справи відкладався на 08.02.2017 р. та на 22.02.2017 р.

Рух справи відображено у попередніх ухвалах та протоколах суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору про пайову участь №298 від 26.09.2014 р. не здійснив сплати остатнього платежу в розмірі 549.405,95 грн.

В судове засідання прокурор з'явився, позовні вимоги підтримав, подав письмові пояснення по суті справи та надав усні пояснення.

В судове засідання представник позивача з'явився, позов підтримала з підстав, наведених у позовній заяві, подав довідку проте, що станом на 21.02.2017 р. відповідач не сплатив остатнього платежу за договором про пайову участь.

В судове засідання представник відповідача повторно не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належно повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, проти позову не заперечив, інших письмових пояснень суду не подав.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями).

Згідно з положеннями статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Судом надано учасникам процесу належні можливість висловити власні вимоги та заперечення, подати докази, реалізувати право на захист своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає долучені до матеріалів справи докази достатніми для прийняття рішення та розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

Між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Будімекс укладено Договір про пайову участь №298 від 26.09.2014 р. (надалі - Договір).

За умовами цього Договору замовник (відповідач у справі) зобов'язується здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим Договором (п. 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.2. Договору сплата пайових внесків на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі один мільйон чотириста дев'яносто тисяч сімсот шістдесят три гривні 90 коп. :

391.952,00 грн. - по 21.12.2014 р.;

549.405,95 грн. - по 21.12.2015 р.;

549.405,95 грн. - по 21.12.2016 р. (але не пізніше ніж дата введення об'єкта в експлуатацію).

Листом №2301-вих-4128 від 26.12.2016 р. Департамент економічної політики Львівської міської ради повідомив відповідача (ТзОВ ДАС Результатс ) про наявність заборгованості в розмірі 549.405,95 грн. за договором про пайову участь №298 від 26.09.2014 р. Крім того, позивач вказує відповідачу, що 19.02.2016 р. ТзОВ Будімекс було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, а саме: зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна місце знаходження, зміна складу або інформації про засновників. Так, відповідач змінив своє найменування з ТзОВ Будімекс на ТзОВ ДАС Результатс , що встановлено витягом з ЄДР поданим позивачем та додатково отриманим 08.02.2017 р. судом для долучення до матеріалів справи.

Також, з розрахунку заборгованості ТзОВ Будімекс по договору про пайову участь №298 від 26.09.2014 р. станом на 22.12.2016 р. встановлено, що борг становить 549.405,95 грн.

Львівська міська рада рішенням від 02.12.2016 р. №1134 Про затвердження Положення про департамент економічного розвитку Львівської міської ради та його структури затвердила положення про департамент економічного розвитку Львівської міської ради та його структуру.

Витягом з ЄДР від 12.01.2017 р. встановлено, що позивач - Департамент економічної політики Львівської міської ради провів державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, а саме: зміна найменування на Департамент економічного розвитку Львівської міської ради.

Так, прокурор звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 549.405,95 грн. заборгованості за договором про пайову участь на користь позивача.

Крім того, довідкою Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №4-2301-229 від 21.02.2017 р. встановлено, що станом на 21.02.2017 р. замовник/забудовник (відповідач у справі) за договором про пайову участь сплатив кошти в загальному розмірі 941.357,95 грн., зокрема: 391.952,00 грн. - 17.04.2015 р. та 549.405,95 грн. - 30.12.2015 р.

Відповідачем не подано суду доказів сплати заборгованості, та не подано інших доказів на заперечення позовних вимог.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Між сторонами у справі виникло зобов'язання з сплати пайового внеску на підставі Договору про пайову участь в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частин другої та третьої статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Частиною п'ятою статті 40 вищезазначеного Закону встановлено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно з пунктом четвертим частини дев'ятої статті 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Сторонами Договору встановлено у пункті 2.2. Договору, що відповідач зобов'язаний сплатити пайових внесків на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі один мільйон чотириста дев'яносто тисяч сімсот шістдесят три гривні 90 коп., зокрема: 391.952,00 грн. - по 21.12.2014 р.; 549.405,95 грн. - по 21.12.2015 р.; 549.405,95 грн. - по 21.12.2016 р. (але не пізніше ніж дата введення об'єкта в експлуатацію).

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, з розрахунку заборгованості по договору про пайову участь від 26.09.2014 р. №298 станом на 22.12.2016 р. встановлено, що 391.952,00 грн. сплачено 17.04.2015 р., 255.864,00 грн. та 293.541,95 грн. сплачено 30.12.2015 р., 549.405,95 грн. - не сплачено.

Довідкою Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №4-2301-229 від 21.02.2017 р. встановлено, що станом на 21.02.2017 р. за договором про пайову участь відповідач сплатив кошти в загальному розмірі 941.357,95 грн., зокрема: 391.952,00 грн. - 17.04.2015 р. та 549.405,95 грн. - 30.12.2015 р.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Підставою для представництва інтересів держави, як зазначає прокурор, шляхом подання позову слугує не вжиття достатніх заходів, в тому числі позовного характеру, що стягнення заборгованості зі сплати пайових внесків, що свідчить про неналежне здійснення Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради захисту інтересів держави. підставою для представництва інтересів держави шляхом подання позову є те, що невжиття заходів із стягнення наявної заборгованості порушує право міської ради на своєчасне отримання коштів, які зараховуються до місцевого бюджету, а також становлять загрозу порушення інтересів держави щодо своєчасності та повноти перерахування реверсних дотацій до державного бюджету з місцевого бюджету.

Так, 05 січня 2017 року прокурор звернувся до господарського суду з даною позовною заявою про стягнення 549.405,95 грн. заборгованості за договором про пайову участь №298 від 26.09.2014 р. у зв'язку з невиконання відповідачем обов'язку з оплат пайового внеску.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов'язання, які випливають з Договору та закону, відтак вимоги прокурора про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 549.405,95 грн. заборгованості за договором про пайову участь є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводи позовної заяви, не надано суду інших доказів, які би свідчили про належне виконання зобов'язання та не встановлено інших обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 8.241,09 грн. підлягає відшкодуванню Прокуратурі Львівської області, як платнику судового збору.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДАС Результатс (адреса: вулиця В.Стуса, будинок 57, місто Львів, Львівська область, 79011; ідентифікаційний код 32115127 ) на користь Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (адреса: площа Ринок, будинок 1, місто Львів, Львівська область, 79008; ідентифікаційний код 34814859 ) 549.405,95 грн. заборгованості за договором про пайову участь.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДАС Результатс (адреса: вулиця В.Стуса, будинок 57, місто Львів, Львівська область, 79011; ідентифікаційний код 32115127 ) на користь Прокуратури Львівської області (адреса: проспект Шевченка, будинок 15/17, місто Львів, 79005; ідентифікаційний код 02910031) 8.241,09 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23 лютого 2017 року.

Суддя Трускавецький В.П.