Рішення

від 21.02.2017 по справі 917/2085/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2017 р.                                                                      Справа № 917/2085/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросоя", вул. Дружби, 100, с. Новопетрівка, Кіровоградський район, Кіровоградська область,27641

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроінтекс", вул. Магістральна, 1, с. Залізничне, Полтавський район, Полтавська область,38702

про зобов'язання повернути попередню оплату

                               Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: відсутні

від відповідача: відсутні

В судовому засіданні 21.02.2017 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Обставини справи: розглядається позовна заява про зобов'язання відповідача повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Украгросоя" суму часткової попередньої оплати товару в сумі 174 080,00 грн. згідно договору поставки товару № 12-10/16 від 12.10.2016 року.

03.02.2017 року від позивача до суду згідно супровідного листа надійшли наступні документи: оригінал договору поставки №12-10/16 від 12.10.2016 року, оригінал платіжного доручення №189 від 18.10.2016 року та клопотання, в якому позивач просить суд після вирішення справи повернути йому оригінал договору поставки №12-10/16 від 12.10.2016 року та оригінал платіжного доручення №189.

Позивач в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання (поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 31.01.2017 року в матеріалах справи, арк. с. 64). Явка позивача судом обов'язковою не визнавалась.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Ухвала суду від 28.12.2016 року про порушення провадження справі та ухвала суду від 31.01.2017 року, які направлялися відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві: вул. Магістральна, 1, с. Залізничне, Полтавська область,38702, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терму зберігання".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зробленого судом станом на 30.01.2017р. місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроінтекс" є: вул. Магістральна, 1, с. Залізничне, Полтавська область,38702, тобто за адреса, яка зазначена в позовній заяві та на яку направлялися ухвали суду.

Відповідно до ч.3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи наведене, відповідач двічі належним чином та завчасно був повідомлений судом про дату, час і місце проведення судових засідань. Крім того, ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до пп. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, справа розглядається без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

В попередньому судовому засіданні представник позивача виклав зміст позовних вимог та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

12.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгросоя" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроінтекс" (постачальник, відповідач) був укладений договір поставки № 12-10/16 (арк. с. 8), відповідно до якого постачальник зобов'язувався передавати товар - соя у кількості 80,0 тон (надалі-товар) у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти у свою власність та оплатити товар (п.1.1. договору).

Згідно з п. 3.1. договору ціна (вартість) 1 тн товару складає 10400,00 грн., враховуючи ПДВ. Вартість всієї партії товару складає 832000,00 грн., враховуючи ПДВ.

У пунктах 3.2., 3.3. договору сторони визначили, що оплата ціни (вартості) товару здійснюється покупцем на умовах часткової попередньої оплати в сумі 174000,00 грн. протягом 10 календарних днів з моменту підписання цього договору. Остаточний розрахунок вартості поставленого товару здійснюється покупцем в національній валюті України, безготівково, шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 10 календарних днів після отримання товару в повному обсязі.

Відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. договору факт передачі товару у власність покупцеві оформлюється сторонами шляхом підписання видаткової накладної, яка підписується обома сторонами у момент передачі-приймання товару. Моментом переходу права власності на товар від постачальника до покупця вважається дата видаткової накладної.

Згідно п. 2.5. договору постачальник забезпечує поставку товару на умовах - Франко - склад продавця, згідно з Міжнародними правилами по інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС (редакція 2010р).

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що ним на виконання умов договору було здійснено попередню оплату на розрахунковий рахунок відповідача на загальну суму 174080,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №189 від 18.10.2016 року та банківською випискою (арк. с. 16,26). Як вказує позивач, відповідач не здійснив передачу обумовленого товару за договором поставки.

З огляду на невиконання відповідачем зобов'язань щодо передачі товару позивач звернувся до останнього з вимогою від 15.11.2016 року вих. №15-11/02 (арк. с. 10), у якій просив відповідача виконати свій обов'язок з передачі оплаченого товару або повернути суму попередньої оплати. Дана вимога була направлена на адресу відповідача 15.11.2016 року, про що свідчить поштова квитанція та опис вкладення (арк. с. 9).

За твердженням позивача, на момент пред'явлення позову до суду, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо передачі товару не здійснив, сплачену позивачем попередню оплату в сумі 174080,00 грн. не повернув, внаслідок чого позивач і звернувся до суду із даним позовом.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, перерахувавши відповідачеві 174080,00 грн. попередньої оплати вартості товару, що підтверджується платіжним дорученням №189 від 18.10.2016 року та банківською випискою (арк. с. 16,26). Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором поставки та приписів ст. 663 Цивільного кодексу України не поставив товар у визначені строки.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, беручи до уваги не повернення відповідачем суми перерахованої попередньої оплати, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача повернути позивачу суму часткової попередньої оплати товару в розмірі 174 080,00 грн. згідно договору поставки товару № 12-10/16 від 12.10.2016 року підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроінтекс" (вул. Магістральна, 1, с. Залізничне, Полтавський район, Полтавська область,38702, ідентифікаційний код 40296430) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Украгросоя" (вул. Дружби, 100, с. Новопетрівка, Кіровоградський район, Кіровоградська область,27641, ідентифікаційний код 38302193) суму часткової попередньої оплати товару в розмірі 174 080,00 грн. згідно договору поставки товару № 12-10/16 від 12.10.2016 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Агроінтекс" (вул. Магістральна, 1, с. Залізничне, Полтавський район, Полтавська область,38702, ідентифікаційний код 40296430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгросоя" (вул. Дружби, 100, с. Новопетрівка, Кіровоградський район, Кіровоградська область,27641, ідентифікаційний код 38302193) 2611,20 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.02.2017 року          

Суддя Тимощенко О.М.