Постанова

від 13.10.2011 по справі 2а/2570/4590/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

13.10.2011 Справа № 2а/2570/4590/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

< Список >

05 жовтня 2011 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ткаченко О.Є.,

за участю секретаря Маруфенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

06.09.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія" (далі - ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові). В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та остаточно просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.08.2011 року № НОМЕР_1, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 183449,00 грн. за основним платежем та 91725,00 грн. за штрафними санкціями, а також від 29.08.2011 року № НОМЕР_2, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 128999,00 грн. за основним платежем та 64500,00 грн. за штрафними санкціями. Свої вимоги мотивує тим, що основним видом діяльності ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія" є виробництво соняшникової олії і відповідно доходи платника податку складаються з операцій по поставці покупцям соняшникової олії та жмиху соняшникового власного виробництва. В перевіряємий період підприємство здійснювало операції з придбання соняшника та послуг, пов'язаних з господарською діяльністю, у зв'язку з чим укладено угоди з ПП ОСОБА_1 Марвік , ПП Торговий дім А.С.Т. , АТЗТ Агропромпостач , ТОВ Північагропромбуд та ПП Авто СВ-2009 . Відповідачем визнано вказані угоди нікчемними та такими, що не спричинили реального настання правових наслідків, посилаючись на вироки судів, якими засуджено посадових осіб вказаних підприємств-контрагентів за ознаками фіктивного підприємництва. Позивач вважає, що вказані висновки не відповідають дійсності, первинним документам, даним бухгалтерського та податкового обліку. В ході проведеної перевірки податковим органом не враховано надані первинні документи на придбання соняшника (накладні, рахунки-фактури, банківські виписки, платіжні доручення, податкові накладні тощо), не досліджено питання використання сировини (соняшника), питання відображення операцій з придбання та використання в бухгалтерському обліку, в результаті чого відповідачем зроблено хибний висновок щодо завищення валових витрат на загальну суму 785 463,34 грн. Також позивач вказує на те, що ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія" має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , отримані від платників податку, які зареєстровані у встановленому законом порядку, придбані товари (роботи, послуги) підприємством правомірно відносяться до складу валових витрат виробництва. За таких обставин позивач вважає, що ним правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в складі вартості придбаного соняшника у контрагентів за перевіряємий період, а висновки акту перевірки від 12.08.2011 року № 1927/23/14252343 не відповідають даним бухгалтерського обліку підприємства та суперечать чинному законодавству. Тому позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем порушено вимоги Цивільного кодексу України, Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 183449,00 грн., в т.ч. за 9 місяців 2008 року в сумі 41200,00 грн., за 2008 рік в сумі 41200,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 40417,00 грн. та за 1 півріччя 2009 року в сумі 142249,00 грн., а також встановлено порушення вимог Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 146759,00 грн., в т.ч. за липень 2008 року в сумі 17760,00 грн., за серпень 2008 року в сумі 15200,00 грн., за січень 2009 року в сумі 32333,00 грн., за травень 2009 року в сумі 19667,00 грн. та за червень 2009 року в сумі 61799,00 грн. За результатами перевірки складено акт перевірки від 12.08.2011 року № 1927/23/14252343. У зв'язку з цим податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.08.2011 року № НОМЕР_1, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 183449,00 грн. за основним платежем та 91725,00 грн. за штрафними санкціями, а також від 29.08.2011 року № НОМЕР_2, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 128999,00 грн. за основним платежем та 64500,00 грн. за штрафними санкціями. Представники відповідача вважають, що угоди з ПП ОСОБА_1 Марвік , ПП Торговий дім А.С.Т. , АТЗТ Агропромпостач , ТОВ Північагропромбуд та ПП Авто СВ-2009 укладено без мети настання реальних правових наслідків та не можуть впливати на формування як податкового кредиту, так і податкового зобов'язання звітного податкового періоду. Також перевіряючими зроблено висновок про те, що в порушення частини 1 статті 203, статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 ЦК України укладені договори є нікчемними, оскільки завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, а також не спрямовані на настання правових наслідків. Тому представники ДПІ у м. Чернігові вважають, що вищевказані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія" (ідентифікаційний код-14252343) зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 14.05.1998 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 101546 (а.с. 14 т.1).

Відповідно до статуту підприємства основним видом діяльності ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія" є виробництво соняшникової олії, рафінованої олії та жирів і відповідно доходи платника податку складаються з операцій по поставці покупцям соняшникової олії та жмиху соняшникового власного виробництва (а.с. 22-35 т. 1).

В період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року підприємство здійснювало операції з придбання соняшника та послуг, пов'язаних з господарською діяльністю, у зв'язку з чим укладено угоди з ПП ОСОБА_1 Марвік , ПП Торговий дім А.С.Т. , АТЗТ Агропромпостач , ТОВ Північагропромбуд та ПП Авто СВ-2009 .

На адресу ДПІ у м. Чернігові надійшли наступні вироки, які набрали законної сили:

1. Вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова №1-172/2010 від 06.08.2010 року по обвинуваченню:

- ОСОБА_2 (директора АТЗТ „Агропромпостач") в скоєнні злочинів, передбачених ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст.205, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 358, ч. З ст. 358 Кримінального кодексу України;

- ОСОБА_3 (директора ТОВ „Північагпромбуд") в скоєнні злочинів, передбачених ч. З ст. 28, ч. 2 ст.205, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 358, ч. З ст. 358 Кримінального кодексу України;

- ОСОБА_4 (директора ПП „ОСОБА_1 та ПП „Торговий дім „А.С.Т.") в скоєнні злочинів, передбачених ч. З ст. 28, ч. 2 ст.205, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України (а.с. 82-98 т.1);

2. Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці №1-158/11 від 09.03.2011 року

по обвинуваченню:

- ОСОБА_5 - директора ПП „Авто СВ-2009" в скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст.205 Кримінального кодексу України (а.с. 77-79 т.1).

На підставі наказу ДПІ у м. Чернігові від 03.08.2011 року № 3785, службового посвідчення та вищевказаних вироків посадовими особами ДПІ у м. Чернігові проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія" з питань правильності нарахування податків, зборів та обов'язкових платежів при проведенні господарських взаємовідносин з ПП ОСОБА_1 Марвік (код ЄДРПОУ-34853772), ПП Торговий дім А.С.Т. (код ЄДРПОУ-36144767), АТЗТ Агропромпостач (код ЄДРПОУ-22825095), ТОВ Північагропромбуд (код ЄДРПОУ-35956116) та ПП Авто СВ-2009 (код ЄДРПОУ-36142115) за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 12.08.2011 року № 1927/23/14252343 (а.с. 16-21 т. 1,11-117 т.3).

В акті перевірки від 12.08.2011 року № 1927/23/14252343 встановлено порушення вимог частини 1 статті 203, статті 215, частини 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України, пункту 1.32 статті 1, пункту 3.1 статті 3, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5,пункту 10.1 статті 10 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 183449,00 грн., в т.ч. за 9 місяців 2008 року в сумі 41200,00 грн., за 2008 рік в сумі 41200,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 40417,00 грн. та за 1 півріччя 2009 року в сумі 142249,00 грн., а також пункту 1.4 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 146759,00 грн., в т.ч. за липень 2008 року в сумі 17760,00 грн., за серпень 2008 року в сумі 15200,00 грн., за січень 2009 року в сумі 32333,00 грн., за травень 2009 року в сумі 19667,00 грн. та за червень 2009 року в сумі 61799,00 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення від 29.08.2011 року:

- № НОМЕР_1, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 183449,00 грн. за основним платежем та 91725,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.39 т.1);

- № НОМЕР_2, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 128999,00 грн. за основним платежем та 64500,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 38 т.1).

Судом встановлено, що за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія" було відображено господарські операції з контрагентами по придбанню ТМЦ на загальну суму 785463,34 грн., а саме:

- ПП ОСОБА_1 Марвік на загальну суму 311500,00 грн., в т.ч. ПДВ 51916,66 грн.;

- ПП Торговий дім А.С.Т. на загальну суму 141000,00 грн., в т.ч. ПДВ 23500,00 грн.;

- АТЗТ Агропромпостач на загальну суму 115280,70 грн., в т.ч. ПДВ 19153,45 грн.;

- ТОВ Північагропромбуд на загальну суму 144480,70 грн., в т.ч. ПДВ 24080,12 грн.;

- ПП Авто СВ-2009 на загальну суму 230294,60 грн., в т.ч. ПДВ 38382,43 грн.

На підтвердження реальності здійснення вказаних операцій позивач надає податкові накладні, видаткові накладні, рахунки фактури, платіжні доручення, що підтверджують факт придбання товару у вказаних контрагентів та оплату за них:

1. ПП ОСОБА_1 Марвік :

- податкова накладна від 16.06.2009 року № 27-ЧМ на суму 117500,00 грн., в т.ч. ПДВ 19583,33 грн. (а.с. 41 т.1);

- видаткова накладна від 15.06.2009 року № 27-ЧМ на суму 117500,00 грн. (а.с. 40 т.1);

- рахунок-фактура від 15.06.2009 року № 27-ЧМ на суму 117500,00 грн. (а.с. 40 т.1);

- платіжні доручення від 21.07.2009 року № 316, від 20.08.2009 року № 366, від 27.08.2009 року № 371 (а.с. 42 т.1);

- податкова накладна від 30.01.2009 року № 14-ЧМ на суму 194000,00 грн., в т.ч. ПДВ 32333,33 грн. (а.с. 44 т.1);

- видаткова накладна від 30.01.2009 року № 14-ЧМ на суму 194000,00 грн. (а.с. 43 т.1);

- рахунок-фактура від 30.01.2009 року № 14-ЧМ на суму 194000,00 грн. (а.с. 43 т.1);

- платіжні доручення від 17.02.2009 року № 60, від 25.02.2009 року № 78 (а.с. 45 т.1).

2. ПП Торговий дім А.С.Т. :

- податкова накладна від 15.06.2009 року № 59-АСТ на суму 141000,00 грн., в т.ч. ПДВ 23500,00 грн. (а.с. 47 т.1);

- видаткова накладна від 15.06.2009 року № 59-АСТ на суму 141000,00 грн. (а.с. 46 т.1);

- рахунок-фактура від 15.06.2009 року № 59-АСТ на суму 141000,00 грн. (а.с. 46 т.1);

- платіжні доручення від 06.08.2009 року № 330, від 14.08.2009 року № 347, від 21.07.2009 року № 315, від 22.06.2009 року № 68, від 30.06.2009 року № 272 (а.с. 48,68 т.1).

3. ПП Авто СВ-2009 :

- податкова накладна від 12.06.2009 року № 107 на суму 59991,20 грн., в т.ч. ПДВ 9998,53 грн. (а.с. 51 т.1);

- податкова накладна від 30.06.2009 року № 177 на суму 52303,40 грн., в т.ч. ПДВ 8717,23 грн. (а.с. 51 т.1);

- податкова накладна від 26.05.2009 року № 71 на суму 118000,00 грн., в т.ч. ПДВ 19666,67 грн. (а.с. 57 т.1);

- платіжні доручення від 17.02.2009 року № 60, від 25.02.2009 року № 78, від 26.05.2009 року № 212, від 03.06.2009 року № 223 (а.с. 64,65,66,67 т.1).

4. ТОВ Північагропромбуд :

- податкова накладна від 27.08.2008 року № 43 на суму 91200,00 грн., в т.ч. ПДВ 15200,00 грн. (а.с. 53 т.1);

- видаткова накладна від 27.08.2008 року № 43 на суму 91200,00 грн. (а.с. 54 т.1);

- рахунок-фактура від 27.08.2008 року № 43 на суму 91200,00 грн. (а.с. 54 т.1);

- платіжні доручення від 13.10.2008 року № 338, від 09.10.2008 року № 333 (а.с. 55 т.1).

Згідно із пунктом 1.32 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Необхідно відмітити, що пунктом 5.11 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не дозволяється встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі.

Таким чином, норми Закону України Про оподаткування прибутку підприємств в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Згідно ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з первинних документів та зведених даних у таблицю в серпні 2008 року позивачем 28.08.2008 року було придбано лише у контрагента ТОВ „Північне

агропромбудівництво" 38000 кг соняшника, з якого в період серпень-вересень 2008 року

було виготовлено 13 300 кг олії та 18 050 кг жмиху.

В свою чергу ця виготовлена продукція була реалізована у вересні 2008 року, що підтверджується наданими видатковими та податковими накладними (а.с. 164-217 т.1).

У відповідності до первинних документів в січні 2009 року позивачем було

придбано у контрагентів соняшника загальною кількістю 257 640 кг, у тому числі

30.01.2009р. у ПП „Чернігів-Марвік" 100 000 кг.

В січні та лютому 2009 року з придбаної сировини було виготовлено 90 174 кг олії та 122 379 кг жмиху. Оскільки потужності виробництва олії дозволяють переробляти 10000 кг соняшника за добу при умові безперервності виробничого процесу, то соняшник придбаний у ПП „Чернігів-Марвік" 30.01.2009р. був перероблений та відповідно гоготова продукція була реалізована в лютому 2009р. Це підтверджується видатковими та податковими накладними, оборотними відомостями за рахунком 361 „Розрахунки з покупцями" в розрізі контрагентів (а.с. 218 т.1,1-66 т.2).

В травні 2009 року було придбано соняшника загальною кількістю 236340 кг, в

тому числі 26.05.2009р. у ПП „Авто СВ-2009" 50000 кг. З нього виготовлено олії в травні-

червні 2009р. 82719 кг та жмиху 112261 кг., який реалізовано в травні-червні 2009 року (а.с. 67-136 т.2).

Як видно з документів позивачем в червні 2009р. придбано соняшника загальною кількістю 185 640 кг, в тому числі у ПП „Авто СВ-2009" 12.06.09р. -25 420 кг; 30.06.09р. -25390 кг; 15.06.2009р. у ПП „Чернігів-Марвік" - 50000 кг., у Торговий дім „А.С.Т." - 60000 кг.

В червні- липні 2009р. з даної сировини було виготовлено 64 974 кг олії та 88 179 кг жмиху, які реалізовано в червні-липні 2009 року, про що свідчать видаткові та податкові накладні, оборотні відомості за рахунком 361 „Розрахунки з покупцями" в розрізі контрагентів за червень-липень 2009 р. (а.с. 137-250 т.2, 1-114 т.3).

Придбаний соняшник в бухгалтерському обліку ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія" оприбутковується на рахунок 201 „Сировина", про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рах.201 за 1 півріччя 2009 року (автоматизована програма обліку була встановлена на підприємстві лише з 2009 року, попередні періоди облік вівся вручну за допомогою таблиць), розрахунки за придбане насіння соняшника відображуються по рахунку 631 „Розрахунки з постачальниками", про що свідчить оборотно-сальдова відомість по рах.631 в розрізі вищевказаних контрагентів (а.с. 136-137,138-139,140-141,142,143 т.3).

Також придбання соняшника в обліку відображується в книзі придбання за 1 півріччя 2009 року (а.с. 144-149 т.3).

Таким чином, з наведеного випливає, що позивач придбавав соняшник за перевіряємий період у контрагентів ТОВ „Північне агропромбудівництво", у ПП „Чернігів-Марвік", ПП „Авто СВ-2009", Торговий дім „А.С.Т." та у інших контрагентів виключно з метою використання його у виробництві олії, жмиху з подальшою реалізацією виготовленої готової продукції покупцям та декларуванням податного зобов'язання з ПДВ за відповідний звітний період та валового доходу.

При цьому слід зазначити, що за даний період податковим органом вже проводилася планова виїзна документальна перевірка, про що складно акт №894/23/14252343 від 18.11.2009р. про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 30.06.2009р., в якому було досліджено всі фінансово - господарські операції за цей період, в тому числі і з даними контрагентами, за висновками якого дані угоди не визнавалися нікчемними (а.с. 123-137 т.1).

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був переданий, оплата проведена, договори виконані сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частино 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

В силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідач в акті перевірки, як на підставу неправомірного віднесення вищевказаних сум до валових витрат позивача, посилається на фіктивність підприємств-контрагентів, вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.08.2010 року № 1-172/2010 та вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.03.2011 року № 1-158/11, якими встановлено факти того, що посадові особи ТОВ „Північне агропромбудівництво", у ПП „Чернігів-Марвік", ПП „Авто СВ-2009", Торговий дім „А.С.Т." підписували завідомо неправдиві первинні документи без факту реального виконання зобов'язань, а підприємства створені без наміру здійснення господарської діяльності (а.с. 77-79, 82-98 т.1).

Втім, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Судом також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі Булвес АД проти Болгарії зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподаткованої ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту прав власності (а.с. 140-157 т.1).

Таким чином, вироки, на які посилається відповідач, не можуть бути доказами незаконності дій позивача, фіктивності спірних поставок, оскільки останній не виступав учасником операцій, які досліджувалися у вказаних кримінальних справах.

Відповідно до статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин вищевказані підприємства-контрагенти позивача (ПП ОСОБА_1 Марвік (код ЄДРПОУ-34853772), ПП Торговий дім А.С.Т. (код ЄДРПОУ-36144767), АТЗТ Агропромпостач (код ЄДРПОУ-22825095), ТОВ Північагропромбуд (код ЄДРПОУ-35956116) та ПП Авто СВ-2009 ) були зареєстровані як юридичні особи та платники податків, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 99-101,102-104,105-106,107-110 т. 1, 155-158 т.3).

Тобто, на момент здійснення господарських правовідносин підприємства-контрагенти були зареєстровані як юридичні особи та платники податків.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що угоди ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія" з вищевказаними контрагентами були укладені позивачем з метою отримання продукції для її подальшого використання та реалізації.

Враховуючи наявність у позивача видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, які підтверджують факт отримання товарів та платіжних документів щодо оплати цих товарів на користь контрагентів, висновок про віднесення до валових витрат позивача витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами є безпідставним.

А тому в діях позивача відсутнє порушення в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 183449,00 грн., в т.ч. за 9 місяців 2008 року в сумі 41200,00 грн., за 2008 рік в сумі 41200,00 грн., за 1 квартал 2009 року в сумі 40417,00 грн. та за 1 півріччя 2009 року в сумі 142249,00 грн.

Судом встановлено, що ТОВ "Чернігівська агропромислова компанія" має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість .

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України Про податок на додану вартість податковий кредит, в залежності від якого визначається сума бюджетного відшкодування, визначається, як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати ПДВ та підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними. Податкові накладні відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України Про податок на додану вартість (у редакції, чинній на час анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість продавця) свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Так на момент виписки податкових накладних ПП ОСОБА_1 Марвік , ПП Торговий дім А.С.Т. , АТЗТ Агропромпостач , ТОВ Північагропромбуд та ПП Авто СВ-2009 були належним чином зареєстровані платниками податку на додану вартість, що підтверджується інформацією з бази даних ЦБД ПДС ДПА України, яка міститься на офіційному веб-сайті ДПА України (sta.gov.ua):

- ПП ОСОБА_1 Марвік : код ЄДРПОУ 34853772, номер свідоцтва 100096338, дата анулювання свідоцтва 09.11.2010 р., причина анулювання свідоцтва - ненадання особою, зареєстрованою як платник податку, декларації з цього податку протягом 12 послідовних податкових місяців, підстава анулювання свідоцтва - за ініціативою податкової;

- ПП Торговий дім А.С.Т. : код ЄДРПОУ 36144767, номер свідоцтва 100151546, дата анулювання свідоцтва 30.11.2010 р., причина анулювання свідоцтва - ненадання особою, зареєстрованою як платник податку, декларації з цього податку протягом 12 послідовних податкових місяців, підстава анулювання свідоцтва - за ініціативою податкової.

- ТОВ Північагропромбуд : код ЄДРПОУ 35956116, номер свідоцтва 100120073, дата анулювання свідоцтва 30.11.2010 р., причина анулювання свідоцтва - ненадання особою, зареєстрованою як платник податку, декларації з цього податку протягом 12 послідовних податкових місяців, підстава анулювання свідоцтва - за ініціативою податкової;

- ПП Авто СВ-2009 : код ЄДРПОУ 36142115, дата початку дії свідоцтва 18.02.2009 року, свідоцтво не анульовано.

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Вказаний факт в судовому засіданні був повністю доведений позивачем.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

За таких підстав суд доходить висновку, що у діях позивача відсутнє порушення в частині заниження податку на додану вартість на загальну суму 146759,00 грн., в т.ч. за липень 2008 року в сумі 17760,00 грн., за серпень 2008 року в сумі 15200,00 грн., за січень 2009 року в сумі 32333,00 грн., за травень 2009 року в сумі 19667,00 грн. та за червень 2009 року в сумі 61799,00 грн.

Вимоги підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України поширюються також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних операцій з отримання позивачем товарів та послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у м. Чернігові не на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, якщо мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 29.08.2011 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ткаченко О.Є.