Рішення

від 28.04.2007 по справі 7/258-3544

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/258-3544

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2007 р.Справа № 7/258-3544

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Стадник М.С.             

Розглянув справу

за позовом: Прокурора Бучацького району Тернопільської області в інтересах держави в особі Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції, м. Борщів, вул. Шевченка, 23, Тернопільської області, 48400

до відповідача: Приватного агропромислового підприємства "Дуліби", с. Дуліби, Бучацького району, Тернопільської області, 48473

за участю представників сторін:

прокуратури:  Шимків Алла Романівна –посвідчення   № 47;

позивача:              Братівник Ігор Васильович –довіреність № 5034 від 28.12.06р..

Суть справи:

Прокурор Бучацького району Тернопільської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення з Приватного агропромислового підприємства "Дуліби" 24923,94 грн. податкового боргу по фіксованому сільськогосподарському податку та 293,07грн. пені.

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

Учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 22, 29 ГПК України.

Приватне підприємство, в процесі розгляду справи, позовні вимоги визнало частково, в сумі 14223,49 грн.. В частині стягнення 10993,52 грн. просить суд в позові відмовити, оскільки вона підлягає списанню на підставі поданих ним у серпні 2004 року в податкову інспекцію документів, що підтверджують форс-мажорні обставини,  які мали місце в 2003 р. та 2004 р., а тому дана заборгованість повинна бути списана податковою інспекцією на підставі чинного законодавства, однак позивачем не здійснено жодних заходів для її списання.

Відповідач участь представника в судовому засіданні не забезпечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представника позивача, встановлено:

- відповідно до Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” (далі Закон) до платників даного податку належать власники земельних паїв та землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію.

Об'єктом оподаткування для платників фіксованого сільськогосподарського податку є площа сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих у користування, в тому числі на умовах оренди.

Приватне агропромислове підприємство "Дуліби" відповідно до вищезазначених норм закону є платником фіксованого сільськогосподарського податку і самостійно, відповідно до ч.1 ст. 5 Закону, повинне подавати в строк до 1 лютого поточного року в органи державної податкової служби за місцем знаходження розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку.

Як випливає із розрахунків фіксованого сільськогосподарського податку за 2003 –2005 роки, поданих підприємством до податкової інспекції, підприємство є землекористувачем на умовах оренди земельних паїв, а саме:

- в 2003 році орендувало 677 га ріллі, 64 га сіножаті та 71 га пасовищ за користування якими повинно було сплатити визначену підприємством суму податку –13856 грн.;

- в 2004 році підприємство орендувало 569 га ріллі, 54 га сіножаті та 61 га пасовищ за користування якими повинно було сплатити визначену ним суму  податку –11655 грн..

- в 2005 році орендувало 568 га ріллі, 46 га сіножаті та 50 га пасовищ за користування якими повинно було сплатити визначену підприємством суму податку –3456 грн.;

- в 2006 році підприємство орендувало 13 га ріллі за користування якими повинно було сплатити визначену ним суму  податку –75 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону платник податку повинен проводити оплату щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного місяця у розмірі третини суми податку, визначеної  на  кожний  квартал  від річної суми податку у таких розмірах: І і ІІ квартал –10%, ІІІ квартал –50% та ІV квартал  30%.

Станом на день розгляду спору, згідно розрахунків заборгованості  складених за даними облікових карток платника, які ведуться податковою інспекцією на підставі „Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України” затвердженої наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005р.) за підприємством рахується несплаченим податковий борг на суму 23935,49 грн., із яких : 22855,84 грн. податковий борг  по податку за період з вересня 2003р. по липень 2006 року , 786,58 грн. санкцій нарахованих податковою інспекцією на підставі підп. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ( далі Закон 2181) за несвоєчасне перерахування фіксованого сільськогосподарського податку за 2003р. –2006р. самостійно визначеного підприємством у податкових розрахунках фіксованого сільськогосподарського податку про що прийнятті  податкові повідомлення –рішення № 0002931530 від 24.06.2005р., № 0000841500 від 09.03.2006р. та № 0003881500 від 13.07.2006р.,293,07 грн. пені нарахованої  згідно пп. 16.1.1. п. 16.1 та п. 16.4. ст. 16 Закону 2181.

Матеріалами справи  встановлено, що 9712 грн. податкового боргу, за період з липня 2005р. по січень 2006р. , виникла у   підприємства в  результаті форс –мажорних обставин пов'язаних з несприятливими погодними умовами , які  мали місце в  2004р. і спричинили загибель посівів сільськогосподарських культур, що підтверджено висновком про форс –мажорні обставини Торгово –промислової палати України  від 06.08.2004р. № 3354/05-4 . Дана сума , відповідно до пп.18.2.1. ст.18. Закону 2181, вважається безнадійним податковим боргом , який виник в наслідок обставин непереборної сили, які не можливо попередити своїми заходами ,тобто не з вини платника податків, а тому підлягає списанню в порядку визначеному даною нормою Закону та „Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків” затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001р. №103 (далі Порядок).

При таких обставинах , правомірними є позовні вимоги в сумі 14223,49 грн., із яких 13143,84 грн. сума фіксованого сільськогосподарського податку, 786,58 грн. штрафних санкцій та 296,07 грн. пені , про що свідчить також  акт звірки розрахунків складений між сторонами на вимогу суду.

Несплачене у встановлений строк платником податку податкове зобов'язання визнається згідно п. 1.3. ст. 1 Закону 2181 сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу визначені даним законом.

Приймаючи до уваги, що відповідач заперечень щодо даної суми не заявив, суму податкового боргу в розмірі 14223,49 грн. підтвердив актом звірки розрахунків, дану заборгованість станом на розгляду спору  не сплатив, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню на підставі  пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3. Закону 2181, відповідно до якого активи платника податку можуть бути стягнуті в примусовому порядку виключно за рішенням суду.

Щодо стягнення 10993,52 грн. податкового боргу, то в цій частині вимог позов залишається без розгляду на підставі п.5 ст. 81 ГПК України, оскільки податковою інспекцією не підтверджено доказами наявність боргу в сумі 1281,52грн. та не доведено чинним законодавством підставність звернення з позовом про стягнення 9712 грн. безнадійного податкового боргу який виник у зв'язку з форс-мажорними обставинами.

Посилання податкової інспекції на те, що підставою несписання заборгованості та звернення з позовними вимогами в цій частині є те, що  дію пп.18.2.1. ст.18. Закону 2181 зупинено згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”, „Про Державний бюджет України на 2006 рік” та „Про Державний бюджет України на 2007 рік „ та що відповідачем не у встановлений строк були здані документи , судом відхиляються, так як:

                   - ні податковою інспекцією, ні матеріалами прокурорської перевірки не доведено фактичної дати подання підприємством матеріалів на списання податкового боргу , чим доведено неналежну реєстрацію в податковій інспекції  вхідної кореспонденції, оскільки сам факт наявності таких матеріалів позивачем  не оспорюється;

                    -  нормами чинного законодавства дію пп.18.2.1. ст.18. Закону 2181  не скасовано, а зупинено до приведення окремих норм законів у відповідність  з бюджетним законодавством, а тому податкова заборгованість яка виникла по даних обставинах буде проводитися після прийняття відповідного нормативного акту по документах які подані платниками податків. Так як, дію Порядку прийняття документів, що підтверджують форс –мажорні обставини, не зупинено, а тому податкові органи зобов'язані приймати такі документи, встановлювати суми які підлягають списанню внаслідок обставин непереборної сили  і відзначати їх у картках особових рахунків як такі , що підлягають списанню, але не списані .  

                    При цьому слід врахувати, що дата поступлення документів має значення тільки для списання заборгованості в тому чи іншому кварталі, оскільки ні норми  Закону 2181  ні Порядку не обмежують право платника строками звернення до податкової інспекції з документами, що підтверджують причину виникнення податкового боргу,  а саме через обставини непереборної сили.  

                    Доводи відповідача щодо неправомірних дій податкової інспекції по питанню списання податкового боргу в 2004 році, судом  до уваги не приймаються за відсутності доказів  надання документів в третьому кварталі   2004р., які б були підставою для списання такого боргу в четвертому кварталі цього ж року.

                    Державне мито в сумі 142,23 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись  ст.ст. 43, 49,п.5.ст.81, ст.ст. 82, 84 ГПК України, господарський суд            

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Дуліби", с. Дуліби, Борщівського району, Тернопільської області, код 30892027:

- в доход місцевого бюджету Дулібівської сільської ради, р/р 31410530600089 в УДК у Тернопільській області, МФО 838012 –13143,84 грн. фіксованого сільськогосподарського податку, 786,58 грн. штрафних санкцій та 296,07 грн. пені;

- в доход Державного бюджету України 142,23 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України, р/р 31214259700002 у ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, Одержувач: УДК у м. Тернополі –118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

3.В частині стягнення 10993,52 грн. позовні вимоги залишити без розгляду.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “18” травня 2007р., через місцевий господарський суд.

                    Суддя                                                                                М.С. Стадник