Рішення

від 19.04.2007 по справі 5/21-200

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/21-200

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2007 р.Справа № 5/21-200

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Андрушків Г.З.             

Розглянув справу

за позовом  Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" вул. Київська, 3а, м. Тернопіль, 46000       

до   Лановецької обласної комунальної центральної районної аптеки №25, вул. Незалежності, 4, м. Ланівці, Тернопільської області, 47400

За участю представники від:

Позивача: Лазаренко В.О. –нач. юр відділу (дор.№17/07 від 05.01.2007р.)

                  Дудар Л.Я. –нач. відділу (дор. №350/01 від 19.03.2007р.)

Відповідача:          Старцун Н.І. –представник (доручення від 14.02.2007р.)                    

Суть справи:

        Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго" звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з Лановецької обласної комунальної центральної районної аптеки №25, - 6093грн.49коп., із них  5763грн.73коп. боргу, 304грн.30коп. інфляційних нарахувань, 25грн.46коп. пені.

        Відповідач у  відзиві на позов та його повноважний представник в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що розрахунки за спожите тепло ним проведені повністю, і зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення 1121,76грн. боргу, донарахованого позивачем за 2003-2004 рік є безпідставними, оскільки відповідачем у 2003 році спожито теплової енергії в обсягах згідно з додатком до договору і ніяких повідомлень про переспоживання установлених об'ємів теплової енергії від позивача ним не отримувалося. Крім того, зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення 3285,70грн. за травень 2006р., донарахованих позивачем у зв'язку зі змінами цін на газ та електроенергію, також є безпідставними, оскільки проект тарифів на теплову енергію органом місцевого самоврядування не затверджений, а в укладеному між сторонами договорі таке збільшення вартості теплової енергії не передбачено. Також відповідач повідомив, що борг в сумі   191грн.81коп. та 835грн.79коп. повністю сплачено згідно платіжних доручень №943 від 21.12.2006р. та №500 від 25.06.2001р.  Також представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що всі рахунки, які виставлялись позивачем за період з жовтня  2003 року  по червень 2006 року за використану за кожен місяць теплову енергію відповідачем повністю оплачені.

        Позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог (лист від 14.03.2007р. №329/01), в якій просить стягнути з відповідача 5763грн.73коп., із них  5433грн.97коп. боргу, 304грн.30коп. інфляційних нарахувань, 25грн.46коп. пені, у зв'язку з випадковою технічною помилкою при зазначанні суми основного боргу, замість суми основного боргу 5433грн.97коп., ним помилково зазначено суму основного боргу 5763грн.73коп..

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд розцінює її як відмову від позову в частині стягнення 329грн.76коп. основного боргу (як зазначає позивач в розрахунку суми боргу на дану суму допущена технічна помилка), яка подана відповідно до вимог ст.22 ГПК України, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси і не суперечить чинному законодавству України, при цьому позивачеві роз'яснено наслідки цієї процесуальної дії, а тому така відмова приймається судом і провадження у справі в частині стягнення 329грн.76коп. боргу підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.  

Справа розглядається відповідно до уточнених (зменшених) позовних вимог.       

        В судовому засіданні в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва до з 11.04.2007р. 14год.30хв. 19.04.2007р.           

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

- 15.09.2003 р. між Лановецькою обласною комунальною центральною районною аптекою №25 (Споживач) та ОДКП "Тернопільтеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) був укладений Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №11004, далі - договір, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1 договору);

- сторони передбачили, що облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом (п.5.1. договору),

- згідно з п.п.6.1-6.3 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів; розрахунковим періодом є календарний місяць; Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця;

- згідно п.6.5 договору споживачі, які не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових мереж Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання  Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

- Відповідно до ст.161 ЦК Української РСР, який діяв на момент виникнення між сторонами даних правовідносин, ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання згідно договору щодо оплати отриманих послуг по договору належним чином не виконав, допустивши станом на 01.11.2006р. заборгованість в сумі 5433грн.97коп., яка виникла в період з 01.10.2003р. по 01.11.2006р.

- відповідач проти наявності боргу перед позивачем за спожиту теплову енергію в сумі 5433грн.97коп. заперечує, посилаючись на безпідставність нарахувань позивачем за 2003-2004 роки в сумі 1121грн.76коп. та за травень 2006 року в сумі 3285грн.70коп., а також на те що борг в сумі 191грн.81коп. та в сумі 835грн.79коп. ним сплачено згідно пл.доручень №943 від 21.12.2006р., №500 від 25.06.2001р.

Проаналізувавши подані сторонами докази в обґрунтування відповідно своїх вимог і заперечень, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 1956грн.46коп боргу  та в частині нарахованих на дану суму боргу пені в сумі 25грн.46коп. та втрат від інфляції в сумі 111грн.50коп. При цьому суд виходив з наступного:

- як слідує із матеріалів справи та проти чого не заперечує відповідач, позивач свої зобов'язання за договором виконував, поставлявши відповідачу теплоенергію в гарячій воді в необхідних йому обсягах і відповідно проводив нарахування в устанволеному договором порядку за використану відповідачем теплову енергію, яку останній зобов”язувався оплачувати в установлені договором строки. Проте відповідач не в повному обсязі оплачував виставлені позивачем рахунки для оплати.

- так посилання відповідач на те, що позивачем безпідставно нараховано йому за результатами опалювального сезону 2003-2004 років суму 1121грн.76коп. не заслуговують на увагу, оскільки, таке нарахування позивачем проведено відповідно до п.6.5 укладеного між сторонами договору на підставі Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ-204, окрім того не може прийняти суд до уваги і посилання відповідача на те, що сума 835грн.79коп. ним перерахована позивачу пл.дорученням №500 від 25.06.2001р., оскільки, як слідує їз наданих відповідачем документів, а саме листа –відповіді Тернопільської дирекції банку Україна, дана сума не поступила на рахунок позивача в зв”язку з банкрутством даного банку і на дану суму відповідач визнаний кредитором банку „Україна”. Не заслуговують на увагу посилання відповідача на те, що щодо стягнення суми 835,79грн. боргу позивачем пропущений строк позовної давності, оскільки при сплаті коштів за використану теплову енергію відповідач в пл.дорученнях не зазначав за який саме період здійснюється оплата, а лише зазначав „за опалення згідно рахунку...”, а у виставлених для оплати рахунках позивачем зазначалася загальна сума боргу, тому позивачем правомірно, керуючись вимогами Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”  зараховувалась сплачена позивачем сума в покриття попередньої заборгованості і відповідно борг в даній сумі виник станом на 01.11.2006 року.

З огляду на викладене позов в частині стягнення 1956грн.46коп. боргу за використану теплову енергію підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений.

Окрім того, враховуючи, що згідно ст. 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином  і у  встановлений строк, відповідачем    дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п.7.2.3.), у вигляді сплати пені в сумі  25грн.46коп., а згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який  прострочив  виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу (1956грн.46коп.) з врахуванням встановленого індексу  інфляції за весь час  прострочення, що за період з 01.05.2005р. по 01.11.2006р. становить 111грн.50коп.

Що стосується стягнення боргу в сумі 3285грн.70коп., то позов в цій частині  задоволенню не підлягає з огляду на те, що, як слідує із поданих позивачем матеріалів, в т.ч із пояснення (лист №351/01 від 19.03.2007р.),  дана сума нарахована відповідачу в травні 2006 року в зв”язку з тим, що в опалювальний сезон 2005-2006 років власником газу і тепла  було дочірнє підприємство „Газ-тепло” з яким позивач є в договірних взаємовідносинах і яке піднімало позивачу ціну на газ в зв”язку з чим і збільшилась вартість теплової енергії, яка поставлялась відповідачу. Однак такі зміни щодо збільшення вартості теплової енергії в умови укладеного між сторонами договору не вносились і договором такі нарахування не передбачені, а тому безпідставні вимоги щодо стягнення даної суми.

Безпідставні вимоги щодо стягнення суми борги 191грн.81коп., оскільки дана сума сплачена відповідачем пл.дорученням №943 від 21.12.2006р., тобто до звернення позивача з позовом в суд (з позовом позивач звернувся в суд 17.01.2007р.)

І відповідно не підлягає задоволенню позов в частині стягнення 192грн.80коп. інфляційних втрат, нарахованих на вищезазначену суму позову, яка не підлягає до задоволення (3285грн.70коп. + 191,81грн. = 3477,51грн.)

        Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.   

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 80 п.4, 84, 85 ГПК України, господарський суд                                           

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Лановецької обласної комунальної центральної районної аптеки №25, вул. Незалежності, 4, м. Ланівці, Тернопільської області,(код 01979776)  на користь Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж "Тернопільтеплокомуненерго", вул. Київська, 3а, м.Тернопіль, код 03353590 –1956грн. 46коп. боргу, 111грн.50коп. інфляційних нарахувань, 25грн.46коп. пені, 37грн. 06коп. витрат по сплаті державного мита, 42грн.86коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 329грн.76коп. боргу  провадження у справі - припинити.

4. В решті позову –відмовити.

5.  Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення _____дата

Суддя                                                                                          Г.З. Андрушків