Ухвала

від 22.02.2017 по справі 569/2128/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

Іменем України

22 лютого 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого: судді Іващука В.Я.

суддів: Сачука В.І., Шпинти М.Д.

секретаря судового засідання: Коробчук А.М.

за участю представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №32016180000000117 від 16.12.2016 року за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 13 лютого 2017 року про накладення арешту на тютюнові вироби, що вилучені відповідно до протоколу огляду від 16 грудня 2016 року

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою, задоволено клопотання старшого слідчого СУФР ГУ ДФС в Рівненській області Губені В.М. яке погоджене з прокурором про накладення арешту на тютюнові вироби, що вилучені відповідно до протоколу огляду від 16 грудня 2016 року у кількості 74 310 пачок.

Не погоджуючись із ухвалою судді адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання про арешт тютюнових виробів, що вилучені відповідно до протоколу огляду від 16 грудня 2016 року у кількості 74 310 пачок. Вважає що висновки до яких прийшов суд є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала суду постановлена з порушенням вимог чинного законодавства України, без врахування всіх фактичних обставин справи, строків подання клопотань, повноважень слідчого податкової міліції та не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення клопотання, не доведено та всебічно не обґрунтовано їх в ухвалі, не надано належну оцінку всім доказам.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_3, котрий підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали слідчого судді, клопотання слідчого мотивоване тим, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016180000000117 від 16 грудня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.204 КК України.

Із матеріалів клопотання вбачається, що 16 грудня 2016 року працівниками патрульної поліції м. Рівне на 228 км. траси М06 автодороги Київ-Чоп було зупинено транспортний засіб марки Ford Transit д.н.з. НОМЕР_1, яким керував громадянин ОСОБА_1 В ході проведення огляду вказаного транспортного засобу було встановлено, що ним проводилось перевезення понад 100 найменувань незаконно виготовлених цигарок у кількості 74310 пачок.

Органом досудового розслідування встановлено, що товарно-транспортна накладна та видаткова накладна на тютюнові вироби видана ПП Альфа , яке припинило свою діяльність 17 грудня 2015 року.

Крім того, під час досудового розслідування з'явились ново виявлені обставини, а саме покази директора ПП Альфа ОСОБА_4, яка вказала, що реалізацією тютюнових виробів ніколи не займалась.

Оскільки є достатні підстави вважати, що вказані тютюнові вироби є доказом наявності зазначеного злочину та являється предметом кримінальних правопорушень, передбачених ст. 204 КК України, слідчий просив клопотання задовольнити.

Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя обґрунтовано врахував, що слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, може містити сліди кримінального правопорушення та може мати суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та використання їх як доказів.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що метою забезпечення арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК Україн арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, а відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Підставою для звернення слідчого з відповідним клопотанням до суду з`явилися обставини, які свідчать про те, що арештовані тютюнові вироби є доказом злочину.

Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України.

Слідчим суддею достовірно встановлено, що в матеріалах кримінального провадження є данні, які вказують на те, що майно, зазначене у клопотанні слідчого фактично є речовими доказами у справі та накладено арешт з метою їх збереження.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, дослідив усі матеріали, що мають значення для вирішення питання про накладення арешту, врахував правову підставу для накладення арешту, достатність доказів, що вказують на скоєння кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, тому необхідність накладення арешту на вказане майно як захід забезпечення кримінального провадження, обґрунтована та доцільна.

Таким чином, підстав для зміни ухвали суду, колегія суддів не знайшла.

На підставі наведеного та керуючись ст.376, 404-407,419,422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 13 лютого 2017 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 подану в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.

Судді:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7