Ухвала

від 15.02.2017 по справі 610/387/17

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

справа № 610/387/17 провадження 1-кс/610/66/2017

м. Балаклія 15.02.2017 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

слідчий суддя: ОСОБА_1 ,

за участі

слідчого: ОСОБА_2 ,

власника майна: представника за довіреністю ОСОБА_3 ,

секретаря: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 за кримінальним провадженням №12016220190002068 про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

Погоджене з прокурором клопотання обгрунтовано наступним:

28.12.2016 до Балаклійського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що службові особи ТОВ «ДІАген-плюс» уклавши договір поставки з ФОП « ОСОБА_6 », протиправно заволоділи його зерном кукурудзи 3 класу урожаю 2016 року, чим завдали йому матеріальної шкоди.

28.12.2016 відомості про дану подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016220190002068 та розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 20.12.2016 між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «ДІАген-плюс» (код ЄДРПОУ 25571079, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Котляревського, 28), яке діє в особі голови товариства ОСОБА_7 , укладено договір поставки, за умовами якого ФОП « ОСОБА_6 » зобов`язувався поставити і передати у власність ТОВ «ДІАген-плюс» 510 тон кукурудзи 3 класу урожаю 2016 року, а ТОВ «ДІАген-плюс» зобов`язувалося у термін 5 діб оплатити зерно кукурудзи, в сумі 2 029 800,00 гривень.

Зерно кукурудзи в кількості 510 т, яке підлягало поставці, знаходилися на зберіганні в ТОВ «Балаклійське ХПП», відповідно до договору зберігання укладеного між ФОП « ОСОБА_6 » та ТОВ «Балаклійське ХПП». При цьому, відразу ж після укладення договору поставки, ФОП «Арутюнян» переписав на ТОВ «ДІАген-плюс» складські картки по зберіганню кукурудзи в ТОВ «Балаклійське ХПП».

По теперішній час ТОВ «ДІАген-плюс» не перерахувало кошти в якості оплати зерна кукурудзи ФОП « ОСОБА_6 », хоча строки оплати закінчилися й складські картки вже переписані на їх товариство.

З показань представника потерпілого ОСОБА_3 стало відомо, що ТОВ «ДІАген-плюс» надало оголошення в інтернет-мережі про продаж зерна кукурудзи яке передане їм ФОП « ОСОБА_6 » відповідно до договору поставки № 26/12 від 20.12.2016.

Вищевказані обставини підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_5 , протоколами допиту представника потерпілого ОСОБА_3 , протоколом допиту свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , копією договору поставки « 28/12 від 20.12.2016, копіями документів щодо зберігання зерна кукурудзи в ТОВ «Балаклійське ХПП».

Відповідно до ст. 98 КПК України зерно кукурудзи 3 класу урожаю 2016 року, в кількості 510 т, яке зберігається в ТОВ «Балаклійське ХПП» й фактично являється власністю ФОП « ОСОБА_6 » є речовими доказами, оскільки є предметом кримінально протиправних дій.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, на даний час, з метою збереження речових доказів, виникла необхідність в накладенні арешту на зерно кукурудзи, в кількості 510 т, яке передане ФОП « ОСОБА_6 » для зберігання до ТОВ «Балаклійське ХПП». Оскільки існують ризики того, що в найкоротші терміни зерно кукурудзи може бути реалізоване ТОВ «ДІАген-плюс» чи передане третім особам, відчужене іншим способом або взагалі знищене, так як складські квитанції по зберіганню зерна кукурудзи переписані на ТОВ «ДІАген-плюс».

В суді слідчий та представник власника майна клопотання підтримали з наведених у ньому підстав.

За правилами ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядатися без повідомлення інших осіб, т.я. це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Судом встановлено, що Балаклійським ВП ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні№12016220190002068 від 28.12.2016р.за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 190 КК України.

ФОП ОСОБА_5 передав на зберігання до ТОВ «Балаклійське хлібоприймальне підприємство» на підставі договору складського зберігання зерна від 11.07.2016р. зернові культури врожаю 2016р. (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник).

20.12.2016р. між ФОП ОСОБА_5 і ТОВ «Діаген-плюс» укладений договір поставки № 26/12, предметом якого перший зобов`язався поставити і передати у власність, а другий прийняти і оплатити кукурудзу 3 класу врожаю 2016 року у кількості 510т.

Суду не надано доказів оплати товару ТОВ «Діаген-плюс» на користь ФОП ОСОБА_5 .

Відповідно до складської квитанції № 825 від 20.12.2016р. в ТОВ «Балаклійське хлібоприймальне підприємство» на зберіганні знаходяться 510000кг кукурудзи 3 класу врожаю 2016р., переоформлених від ФОП ОСОБА_5 .

Підставою зазначений договір складського зберігання від 19.12.2016р. №76у-16.

Таким чином існує обґрунтований ризик безоплатного відчуження цього майна ТОВ «Діаген-плюс».

За постановою слідчого від 28.12.2016р. вказане зерно кукурудзи визнано речовим доказом у даному кримінальному провадження і місцем його зберігання визначено ТОВ «Балаклійське хлібоприймальне підприємство».

Згідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першійцієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України.

Суд вважає, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України, слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Тому не передбачається заборон на використання майна.

Клопотань про фіксацію судового засідання за допомогою технічних засобів його учасниками не заявлялося, за ініціативою суду воно не здійснюється, що відповідає положеннямст. 107 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-175 КПК України, -

у х в а л и в:

1.Клопотання задовольнити.

2.Накласти арешт на 510000кг кукурудзи 3 класу врожаю 2016р., що зберігається в ТОВ «Балаклійське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 33582325, 64200 Харківська область м. Балаклія вул. Вторчерметівська 1) за складською квитанцією АЦ № 947392 № 825 від 20.12.2016р., переоформлених від ФОП ОСОБА_5 на ТОВ «Діаген-плюс» (код ЄДРПОУ 25571079, 25005 м. Чернігів вул. Котляревського 28), шляхом заборони її відчуження та розпорядження будь-яким чином до скасування арешту майна у встановленому кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

3.Місцем зберігання арештованого майна визначити ТОВ «Балаклійське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 33582325, 64200 Харківська область м. Балаклія вул. Вторчерметівська 1).

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1