Рішення

від 21.02.2017 по справі 229/3794/16-ц

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/3794/16-ц

Провадження №2/229/17/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Панової Т.Л.

за участю секретаря Костіної І.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Красногорівської сільської ради Ясинуватського району про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що 29 березня 2004року помер її чоловік ОСОБА_3

Після смерті чоловіка відкрилася спадщина на майно у вигляді земельної ділянки площею 8,25га , кадастровий номер 1425582100:05:000:0181, 1425582100:05:000:0182, разташованого на території Красногорівської сільради Ясинуватського району Донецької області з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належного померлому на праві власності на підставі державного акту серії ДН № 036583, виданого 20.02.2004року Ясинуватською райдержадміністрацією за розпорядженням від 08 грудня 2003року № 472.

Вона, як дружина спадкодавця, є єдиним спадкоємцем першої черги по закону, фактично прийняла спадщину.

У встановлений законом строк, 09.11.2004року, вона звернулася до державного нотаріуса Ясинуватської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Через проведення АТО на сході України в м.Ясинувата Донецької області державний нотаріус відсутній в м.Ясинувата. Вона звернулася до Головного територіального управління юстиції в Донецькій області із заявою про надання інформації про діяльність Ясинуватської державної нотаріальної контори і подальшого оформлення спадщини.

Згідно відповіді головного територіального управління юстиції в Донецькій області від 06.07.2016року за № Н-363-1703 Ясинуватська державна нотаріальна контора перереєстрована в м.Вугледар, а фактично контора та її працівники не перемістилися за вказаною адресою, і не здійснюють свою діяльність, архів знаходиться в м.Ясинувата, доступ до якого в теперішній час є неможливим у зв"язку з захватом представниками незаконних збройних формувань. Завідуюча нотконторою звільнена з займаної посади, працівників, які бажають працювати в Ясинуватській держнотконторі немає. Видати свідоцтво про право на спадщину не є можливим.

Прийнявши спадщину, вона не має можливості оформити належним чином своє право на спадкове майно і отримати свідоцтво про право на спадщину по незалежним від неї причинам. Видача свідоцтва про право на спадщину іншим нотаріусом не передбачена чинним законодавством України.

Просить визнати за нею право власності в порядку спадкування по закону на земельну ділянку за кадастровими номерами 1425582100:05:000:0181, 1425582100:05:000:0182.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3, та її представник Мазін, підтримали позов. Пояснили, що в 2004році помер її чоловік ОСОБА_3 На момент смерті чоловіка вони сім"єю, в тому числі дочка ОСОБА_4 і онучка ОСОБА_5 проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1. В листопаді 2004року вони звернулися до нотаріуса і була заведена спадкова справа. Для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно було оформлювати документи, що потребувало коштів. Але на той час вони таких коштів не мали. Дочка також хвора людина, потребує постійних ліків. Дитина в неї була мала, яку потрібно було утримувати, чоловік дочки також помер. Вони не мали матеріальної можливості. Земельними ділянками користується фермерське господарство, а вони навіть не отримують орендну плату, оскільки не можуть представити фермеру свідоцтво про спадщину. І отримати свідоцтво не можуть, оскільки державний нотаріус в м.Ясинувата відсутній, а інший нотаріус не може відповідно до законодавства , видати свідоцтво. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з"явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача. Не заперечують щодо задоволення позовних вимог. (а.с.19).

Суд прийняв рішення про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задовленню.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу , він не заявив про відмову від неї. (ст. 1268 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач є дружиною ОСОБА_3, який помер 29 березня 2004року. (а.с.5-6).

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 8,25га, яка розташована на території Красногорівської сільради, і складається з ділянки площею 7,50га за кадастровим номером 1425582100050000181, та земельної ділянки площею 0,75 га за кадастровим номером 1425582100050000182 (а.с.8-9).

Судом встановлено, що на день смерті, 29 березня 2004року , ОСОБА_3 був зареєстрований і проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2. На день смерті за даною адресою також були зареєстровані та мешкали його дружина, позивач ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_4, онука ОСОБА_5, 1998року народження. (а.с.11)

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_4 також пояснила, що на момент смерті батька ОСОБА_3, вона проживала разом з ним, за адресою вул.Сопіна,45 с.Новоселівка Друга. Заяву про відмову від спадщини вона нотаріусу не подавала, хоча на сьогодні вона вже не бажає приймати спадщину, яка відкрилася після смерті батька.

Судом встановлено, що 09 листопада 2011року у Ясинуватській державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу № 509 після смерті ОСОБА_3, але свідоцтво про право на спадщину не видавалося. (а.с. 7, 35)

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1298 ЦК, частина десята статті 67 Закону України Про нотаріат ), тобто по цій справі свідоцтво про право на спадщину позивач мала отримати після 29 вересня 2004 року.

Згідно частини першої статті 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Відповідно до п. 4.9. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Мінюсту України від 22.02.2012 року № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно листа головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 06.07.2016р № Н-363-1703 (а.с.10) Ясинуватська державна нотаріальна контора перереєстрована за адресою: м.Вугледар, вул. Трифонова,30, але фактично зазначена держконтора та її працівники не перемістилися за цією адресою та не здійснюють свою діяльність. Державний нотаріус Ясинуватської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 звільнена на підставі наказу Головного управління юстиції у Донецькій області від 12.09.2014 № 2565/1. Архів документіва Ясинуватської державної нотаріальної контори залишився у м.Ясинувата, яке віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р, та доступ до якого відсутній у зв"язку із захопленням представниками незаконних озброєних формувань. З урахуванням наведеного, видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом по спадковій справі, що була заведена Ясинуватською державною нотаріальною конторою, на теперішній час не представляється можливим.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 розділу 2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Мінюсту України від 22.02.2012 року № 296/5, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.

При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

У разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз'яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.

Тобто, повторне заведення в теперішній час спадкової справи органами нотаріату, які здійснюють свої повноваження на території, яка контролюється органами державної влади України, є неможливим.

Кабінетом Міністрів України 15 квітня 2015 року постановою № 210 затверджено Порядок реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі, який визначає процедуру реєстрації у Спадковому реєстрі спадкових справ заведених на підставі статті 91 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції . Проте зазначений Порядок не врегулював процедуру оформлення права на спадкування у разі, якщо спадкова справа заведена нотаріусом раніше і залишилася на території, на якій органи державної влади в теперішній час тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Суд вважає доведеним, що на теперішній час, позивач з незалежних від неї причин не може отримати свідоцтво про право на спадщину та розпорядитися спадковим майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Будченко проти України , найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії ( Beyeler v. Italy ), [ВП] заява №33202/96, пп. 108-109, ЄСПЛ 2000?I) (п. 40).

На теперішній час законні підстави для втручання органу влади у мирне володіння майном, а саме, для припинення (обмеження) можливості ОСОБА_1. користуватися та розпоряджатися земельними ділянками, що входить до спадкового майна та належить їй в порядку спадкування з 29 березня 2004 року, відсутні. Проте в порушення статті 41 Конституції України, статті 1 Першого протоколу Конвенції право власності позивача на спадкове майно порушено - через тимчасову окупацію окремих районів Донецької області, проведення на території Донецької області антитерористичної операції позивач з незалежних від неї причин не може отримати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, є зокрема, визнання права.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).

Антитерористичну операцію розпочато Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На теперішній час рішення про завершення проведення антитерористичної операції на території Донецької області не прийнято.

Тобто, антитерористична операція на території Донецької області триває вже більше двох років і строки її закінчення є непередбачуваними, не виключено, що вона буде проводитися ще тривалий час.

Суд вважає, що на теперішній час дійсно існують перешкоди для оформлення позивачем спадкових прав у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.

Однак суд вважає, що за позивачем необхідно визнати право власності в порядку спадкування за законом лише на 1/2 частку земельних ділянок, оскільки крім позивача спадщину також прийняла донька померлого ОСОБА_4, яка є спадкоємицею за законом, і у встановлений законом строк не подала заяву про відмову від спадщини.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,209,212-215,223 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Красногорівської сільської ради Ясинуватського району задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, 07 серпня 1947року народження, право власності на 1/2 частку земельних ділянок: площею 7,50га, кадастровий номер 1425582100:05:000:0181, площею 0,75га, кадастровий номер 1425582100:05:000:0182, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Красногорівської сільської ради, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, який помер 29 березня 2004року.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Т.Л.Панова