Ухвала

від 23.02.2017 по справі 496/869/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1629/17

Головуючий у першій інстанції Драніков С. М.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Гірняк Л.А., Дрішлюка А.І.,

при секретарі: Поліхрановій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Шевченка Дмитра Валерійовича на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07.05.2015 року по цивільній справі за позовом ПАТ Укрсоцбанк до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, ОСОБА_3 про звільнення заставного майна з-під арешту, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 представник ПАТ Укрсоцбанк звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та ОСОБА_3 про звільнення заставного майна з-під арешту. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним та ОСОБА_3 було укладено Іпотечний договір № 04/1-410, зареєстрований в реєстрі за № 7024, відповідно до якого остання передала в іпотеку нерухоме майно, а саме:

- земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_8 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. № НОМЕР_9 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_10 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_4, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_11 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 1,6292 га, кадастровий номер № НОМЕР_5, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_12 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 1,6129 га, кадастровий номер № НОМЕР_6, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_15 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_7, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_14 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області.

Обтяження за Іпотечним договором було зареєстровано в реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 16.07.2008.

18.09.2014 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову, якою накладено арешт на вищевказане нерухоме майно, що належить ОСОБА_3 та оголошено заборону його відчуження. Позивач вважає, що вказаними діями державного виконавця порушені права позивача як іпотекодержателя, оскільки, відповідно до положень Цивільного кодексу України та Закону України Про іпотеку позивач має пріоритетне право на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки таке право у позивача виникло 16.07.2008 у зв'язку із укладенням Іпотечного договору, а постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про накладення арешту на майно ОСОБА_3 винесена 18.09.2014, тобто пізніше, ніж позивач вступив у права іпотекодержателя за Іпотечним договором.

Посилаючись на вищевказані обставини, представник позивача просив звільнити вищезазначені земельні ділянки з-під арешту.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 07.05.2015 року позов Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк задоволено.

Звільнено з-під арешту майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором №04/І-410 від 16 липня 2008 року, укладеним між ПАТ Укрсоцбанк та ОСОБА_3, а саме:

- земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_8 на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. № НОМЕР_9 на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_10 на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_4, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_11 на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 1,6292 га, кадастровий номер № НОМЕР_5, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_12 на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 1,6129 га, кадастровий номер № НОМЕР_6, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_15 на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області;

- земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_7, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_14 на території Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області.

накладеного постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.09.2014 року, винесеної в рамках ВП № 36772163.

Вирішено питання стосовно судових витрат.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, представник Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - Шевченко Дмитро Валерійович звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07.05.2015 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню на таких підставах.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Задовольняючи позов ПАТ Укрсоцбанк та звільняючи земельні ділянки, які є предметом іпотеки за іпотечним договором №04/І-410 від 16 липня 2008 року, укладеного між ПАТ Укрсоцбанк та ОСОБА_3 з-під арешту , накладеного постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Селезньовим М.О. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 18.09.2014 року, винесеної в рамках ВП № 36772163, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог. При цьому районний суд також зазначив, що звільнення земельних ділянок, переданих в іпотеку згідно Іпотечного договору, з-під арешту та їх реалізація позивачем не позбавляє можливості відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України стягнути нарахований та несплачений у виконавчому провадженні № 36772163 судовий збір шляхом відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору та звернення стягнення на інше майно, належне боржнику.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленими у справі обставинам і засновані на законі.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується, що ПАТ Укрсоцбанк є іпотекодержателем земельних ділянок, на які державним виконавцем накладено арешт в межах відкритого виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 1506/1950/2012, виданого 30.01.2013 року Біляївським районним судом Одеської області на підставі рішення від 05.11.2012 року, яким в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства Аркадія за Генеральним договором про здійснення кредитування № 06-10/219 (зі змінами та доповненнями) від 16.07.2008 року у розмірі 2 040 674,00 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 25.01.2012 року складає 16 304 582,72 грн , звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно Іпотечного договору № 04/1-410 від 16.07.2008 року а саме: земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_8 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області; земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. № НОМЕР_9 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області; земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_10 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області; земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_4, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_11 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області;земельну ділянку площею 1,6292 га, кадастровий номер № НОМЕР_5, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_12 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області; земельну ділянку площею 1,6129 га, кадастровий номер № НОМЕР_6, що знаходиться за адресою: масив в„– 16 , діл. НОМЕР_15 на території Усатівської сільської ради Білявського району Одеської області; земельну ділянку площею 1,6131 га, кадастровий номер № НОМЕР_7, що знаходиться за адресою: масив, загальною заставною вартістю 14 807 302,00 грн. Рішенням суду встановлений спосіб реалізації нерухомого майна : шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації 14 807 302 (чотирнадцять мільйонів вісімсот сім тисяч триста дві) гривні 00 копійок

Таким чином, ПАТ Укрсоцбанк є одночасно і стягувачем у відкритому виконавчому провадженні і іпотекодержателем за іпотечним договором. В свою чергу ОСОБА_3 є боржником у виконавчому провадженні і залишається іпотекодавцем за іпотечним договором. За основним зобов'язанням ПАТ Укрсоцбанк є кредитором, ПАТ Аркадія - позичальником, за повноту і своєчасність виконання зобов`язання яким, ОСОБА_3 виступила майновим поручителем уклавши згаданий іпотечний договір та передавши в іпотеку земельні ділянки.

Відповідно до статті 1 Закону України Про іпотеку іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця,згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку,встановленому цим Законом.

За положеннями частин першої і третьої статті 33 Закону України Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом статті 41 Закону України Про іпотеку реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження , з дотриманням вимог цього Закону.

Виконавче провадження є процесуальною формою, що гарантує примусову реалізацію рішення суду, яким підтверджені права та обов'язки суб'єктів матеріальних правовідносин цивільної справи.

Закон України Про виконавче провадження в редакції, що діяла на час відкриття виконавчого провадження та накладення арешту, визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим законом. Такими документами зокрема є виконавчи листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті і Морській арбітражній комісії при торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках передбачених законом; судові накази, виконавчі написи нотаріуса та інші.

Главою 4 цього Закону визначається загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Згідно ч.2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та у порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Серед іншого, відповідно до частини першої статті 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стаття 44 цього Закону передбачає черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою в першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Як вже зазначалося, примусове виконання рішення Біляївського районного суду м. Одеси від 05.11.2012 року, на виконання якого судом було видано виконавчий лист № 1506/1950/2012, виданого 30.01.2013 року, стосувалося звернення стягнення на предмет іпотеки з встановленим судом способоми реалізації нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з початковою ціною реалізації 14 807 302 грн. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 16 304 582,72 грн.

Статтею 54 Закону України Про виконавче провадення передбачено, що звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Оскільки статтею 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) іпотеку визначено як окремий вид застави, норми Закону України Про виконавче провадження дозволяють звернути стягнення на іпотечне майно для задоволення вимог іпотекодержателя.

Таким чином, норми Закону України Про виконавче провадження дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, за таких умов:

1) відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення;

2) наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем;

3) дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України Про іпотеку .

Проте, в даному випадку, стягував за відкритим виконавчим провадженням з примусового виконання судвого рішення про звірнення стягнення на предмет іпотеки та іпотекодержатель - одна й та сама особа: ПАТ Укрсоцбанк .

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Частиною 6 ст. 28 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Рішення Біляївського районного суду м. Одеси від 05.11.2012 року, на виконання якого судом було видано виконавчий лист № 1506/1950/2012, виданого 30.01.2013 року, а державною виконавчою службою відкрито виконавче провадження та накладено арешт на земельні ділянки, залишається невиконаним, а заборгованість за Генеральним договором про здійснення кредитування № 06-10/219 від 16.07.2008 року - непогашеною .

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , 328, 335, 376, 392 ЦК України слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України Про іпотеку ) (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-1243цс16 від 28.09.2016 року).

Зі змісту Договору іпотеки від 16.07.2008 року передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки для задовлення його вимог, що випливають з основного зобов'язання може здійснюватися шляхом надіслання іпотекодавцю повідомлення про набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки При цьому право власності на предмет іпотеки преходить до іпотеко держателя з моменту отримання іпотекодавцем такого повідомлення особисто.

Отже можливість позасудового врегулювання була передбачена сторонами в іпотечному договорі, укладеному до звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, відкриття виконавчого провадження та накладення державним виконавцем арешту на земельні ділянки.

Право вибору способу звернення стягнення належить іпотекодержателю.

Іпотекодератель направив іпотекодавцю письмову вимогу про необхідність сплати заборгованості за Генеральним договором про здійснення кредитування № 06-10/219 від 16.07.2008 року та про набуття права власності на предмет іпотеки, який отриманий ОСОБА_3 27.10.2014 року.

Саме по собі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки з встановленим судом способом реалізації нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, яке фактично не виконано , а заборгованість за основним зобов`язанням не погашена, не позбавляє іпотекодерателя права звернути стягнення на предмет іпотеки за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі.

Проте, накладений державним виконавцем в межах виконавчого провадження арешт унеможливлює реєстрацію права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, що вбачається з відповідних рішень деравних реєстраторів прав на нерухоме майно.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.9 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 червня 2016 року Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , за змістом частини четвертої статті 54 Закону про виконавче провадження у разі накладення державним виконавцем арешту на майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, заставодержатель цього майна має право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Згідно з ч. 5 ст. 60 Закону України Про виконавче провадження арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

При таких обставинах, районний суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення вимог ПАТ Укрсоцбанк про звільнення майна з під арешту.

З проаналізованих заперечень відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України проти задоволення вимог ПАТ Укрсоцбанк , вбачається, що вказані заперечення зводилися до того, що зняття арешту з вищезазначених земельних ділянок є неможливим у зв'язку із наявним нарахованим та несплаченим виконавчим збором.

Проте районний суд вірно зазначив, що звільнення земельних ділянок, переданих в іпотеку згідно Іпотечного договору, з-під арешту та їх реалізація позивачем не позбавляє можливості відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України стягнути нарахований та несплачений у виконавчому провадженні № 36772163 судовий збір шляхом відкриття виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору та звернення стягнення на інше майно, належне боржнику.

Доводи апеляційної скарги про не дослідження судом можливості вирішення сторонами іпотечного договору питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та що банк обрав спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації іпотечного майна з прилюдних торгів, не скориставшись правом на позасудове врегулювання спору, є неспроможними, оскільки висновків суду першої інстанції не спростовують, встановленим у справі обставинам не відповідають, не засновані на законодавстві та фактично зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду з їх оцінки .

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи, які є підставою для скасування або зміни рішення, не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, внаслідок чого апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Шевченка Дмитра Валерійовича - відхилити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили ухвалою суду.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.І. Дрішлюк

Л.А. Гірняк

23.02.2017 року м. Одеса