Рішення

від 21.02.2017 по справі 904/938/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.2017 Справа № 904/938/17

За позовом Приватного підприємства "ОСОБА_1 ДІСТРІБ'ЮШН", м. Дніпро

до Відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛАЙФ", м. Донецьк

Відповідача - 2: Приватного підприємства "Файні корми", м.Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 116 924 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 представник - дов. б/н від 16.01.2017р.

Від відповідача - 1: не з'явився

Від відповідача - 2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємства "ОСОБА_1 ДІСТРІБ'ЮШН" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛАЙФ" 79 500,00 грн. - заборгованості, 25 161,66 грн. - пені, 2 229,00 грн. - 3% річних та 9 533,71 грн. - інфляційних втрат та з Відповідача - 2: Приватного підприємства "Файні корми" 500,00 грн. - заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору поставки товару № 514 від 08.12.2014р. з боку відповідача-1 в частині своєчасної оплати за надані послуги.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі та в судовому засіданні поясним, що клопотання від 10.02.2017р. № 10/02-1 є поясненням розрахунку стягуваної суми та не є збільшенням позовних вимог.

Щодо повідомлення відповідача-1 про час та місце розгляду справи, то суд зазначає наступне.

За змістом пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014р. "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" у разі подання заяви (в т.ч. позовної) або скарги, стосовно якої ГПК передбачено обов'язкове надсилання її копії і копій доданих до неї документів іншим учасникам судового процесу, що знаходяться на території проведення АТО і на адресу яких у зв'язку з цим неможливо надіслати відповідні копії, господарський суд: приймає заяву (скаргу), про що виносить ухвалу; тією ж ухвалою покладає на заявника обов'язок подати документ, яким підтверджується неможливість надсилання копії заяви і доданих до неї документів іншому учасникові судового процесу, що знаходиться на території проведення АТО. Якщо згаданий документ наявний у суду, його витребування у заявника не здійснюється.

За інформацією Укрпошти, розміщеною на її офіційному веб-сайті, з 27 листопада 2014р. Укрпошта припинила приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, зокрема пересилання пошти не здійснюється в тому числі і до/з міста Донецьк.

Відповідно до пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014р. за вих.№01-06/1290/14 учасник судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, вважатиметься належним чином повідомленим про час і місце засідання господарського суду за таких умов.

1) Якщо відповідну ухвалу господарським судом надіслано поштою за місцезнаходженням учасника судового процесу, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому слід мати на увазі, що згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

2) У разі коли учасник судового процесу не значиться у згаданому реєстрі, - якщо названу ухвалу господарським судом надіслано поштою за адресою, яку зазначено в заяві (скарзі), або за місцем проживання фізичної особи, або за місцезнаходженням відокремленого підрозділу юридичної особи (коли заяву пов'язано з його діяльністю).

3) Якщо у господарського суду наявні достовірні (тобто документально підтверджені підприємством зв'язку) відомості або відомості з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в мережі Інтернет про неможливість здійснення поштових відправлень до певних населених пунктів чи місцевостей, то суд не вчиняє дій, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту. У такому разі, а також у випадках, коли поштові відправлення учасникам судового процесу все ж було надіслано, але їх повернуто підприємством зв'язку через неможливість вручення, суд здійснює відповідне повідомлення шляхом надсилання телеграми, телефонограми, з використанням факсимільного зв'язку чи електронною поштою або з використанням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення. У такому разі на примірнику переданого тексту, що залишається у матеріалах справи, зазначаються дата і година його передачі і прізвища та ініціали осіб, які передали і прийняли текст. У матеріалах справи мають міститися документи, що підтверджують отримання учасником судового процесу повідомлення (завірений судом витяг з журналу реєстрації телефонограм, журналу реєстрації електронних поштових відправлень тощо).

4) За неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу і в такий спосіб - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). У такому разі на роздрукованій сторінці з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначаються дата розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчиняється його підпис.

Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111 10 ГПК.

Господарський суд звертає увагу, що до матеріалів справи долучено документально підтверджені відомості взяті з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в мережі Інтернет про неможливість здійснення поштових відправлень до населеного пункту відповідача-1.

Відповідача-1 про час та місце судового засідання повідомлено з дотриманням вимог Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.09.2014р. за вих.№01-06/1290/14, що підтверджується роздрукованою сторінкою з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду, зазначено дату розміщення інформації, прізвище та ініціали судді, у провадженні якого знаходиться відповідна справа, а також вчинено його підпис.

Відповідач -2 у судове засідання не з'явився, направив до суду клопотання в якому позовні вимоги визнає у повному обсязі та просить розглянути справу без його участі.

У зв'язку із викладеним, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

В судовому засіданні 21.02.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2014р. між Приватним підприємством "ОСОБА_1 ДІСТРІБ'ЮШН" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Приватним ФІДЛАЙФ (далі - відповідач-1, покупець) укладено Договір поставки від №514 (далі - Договір поставки), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю сировину для виробництва комбікорму у подальшому товар у кількості та асортименті у відповідності до підписаних специфікацій, які є невід'ємною частиною чинного договору, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Загальна вартість договору приблизно складає: 5 000 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% (п. 1.2. Договору поставки).

Пунктом 2.6. Договору поставки товару встановлено, що датою поставки товару вважається дата зазначена у видатковій накладній.

Відповідно до п. 2.7. Договору поставки постачання товару вважається здійсненим з моменту передачі поставленого товару покупцю разом з усіма товаросупроводжувальними документами (п. 2.4. Договору) та документами які підтверджують якість поставленого товару (п. 3.2. Договору). При не наданні постачальником таких документів покупець має право відмовитися від прийняття такого товару до надання постачальником відповідних документів.

Пунктом 4.1. Договору поставки встановлено, що оплата поставленого постачальником товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника зазначений у чинному договорі на підставі отриманих від постачальника рахунків та на умовах зазначених у підписаних специфікаціях.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016р., або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 9.1. Договору поставки).

На виконання умов договору сторонами підписано Специфікації №8 від 07.12.2015р. та № 9 від 17.12.2015р.

Зазначеними специфікаціями встановлено порядок та строки оплати товару: перерахування 100% вартості поставленої постачальником партії товару на поточний рахунок постачальника у строк, що не перевищує п'ять робочих днів з дати постачання відповідної продукції.

Позивачем відповідачеві-1 поставлено товар на суму 165 002,80 грн., що підтверджується видатковими накладними №666 від 08.12.2015р. на суму 88 202,80 грн. (а.с. 15) та № 675 від 18.12.2015р. на суму 76 800,00 грн. (а.с. 17).

Відповідач-1 за поставлений товар розрахувався частково, в наслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 80 000,00 грн., що і стало причиною спору.

Дослідивши матеріали справи заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Заборгованість відповідача-1 перед позивачем, також підтверджується актом звіряння, який підписаний повноваженими представниками сторін без заперечень та скріплений печатками їх підприємств (а.с. 20-21).

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 80 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути пеню у сумі 25 161,66 грн., 3 % річних - 2 229,00 грн. та інфляційні втрати - 9 533,71 грн. за період з 19.02.2016р. по 23.01.2017р..

Відповідно до п. 5.2. Договору поставки за порушення строків оплати, постачальник має право вимагати у покупця сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіривши розрахунки надані Позивачем, судом встановлено, що пеня нарахована не вірно - за весь період прострочення оплати - з 19.02.2016р. по 23.01.2017р.

Однак, суд зазначає, що відносно пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду . Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова п.5.2 договору про оплату пені за кожний день прострочення від суми простроченого платежу не може розцінюватися як установлення цим договором іншого , ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку , за який нараховуються штрафні санкції.

З врахуванням викладеного розмір пені слід розраховувати наступним чином:

- по видатковій накладній № 666 від 08.12.2015р. з 16.12.2015р. по 16.06.2016р. та її сума становить 1 138,84 грн.;

- по видатковій накладній № 675 від 18.12.2015р. з 26.12.2015р. по 26.06.2016р. - 17 148,75 грн.

Загальна сума пені, що підлягає до стягнення становить 17 148,75 грн.

В частині стягнення пені у сумі 8 012,91 грн. слід відмовити.

Згідно з ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки надані позивачем, судом встановлено, що 3 % річних за період з 16.12.2015р. по 23.01.2017р. становлять 2 626,29 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем 2 229,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону країни "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції „при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Із змісту листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 року «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» випливає, що розраховані Міністерством статистики України індекси інфляції застосовуються помісячно, при чому, якщо за період в індексованому місяці набирається не менше п'ятнадцяти днів.

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати за період з січня 2016р. по грудень 2016р. становлять 10 535,34 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає сума заявлена позивачем 9 533,71 грн.

Крім того, 04.01.2016р. між Приватним підприємством "ОСОБА_1 ДІСТРІБ'ЮШН" (далі - кредитор) та Приватним підприємством „Файні корми» (далі - поручитель, відповідач-2) укладено Договір поруки (далі - Договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого поручитель зобов'язується частково відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю ФІДЛАЙФ (далі - боржник), по договору поставки товару від 08.12.2014р. №514, укладеному між кредитором та боржником (далі - основний договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки підставою зобов'язання, забезпеченого порукою за цим договором, є основний договір.

Предметом вищезазначеного основного договору є: постачання висівок уу кількості вказаної в рахунках-фактурах та видаткових накладних (п. 2.2. Договору поруки).

Згідно п. 2.3. Договору поруки строк виконання зобов'язання, забезпеченого даним договором, настає протягом 3 календарних днів з моменту отримання поручителем відповідної вимоги.

Відповідно до пункту 3.1 Договору поруки відповідальність поручителя перед кредитором включає: - зобов'язання здійснити поставку товару за основним договором (основне зобов'язання); - зобов'язання відшкодувати кредитору шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням основного зобов'язання (зобов'язання з відшкодування шкоди); - зобов'язання сплатити кредитору неустойку за порушення основного зобов'язання боржником (зобов'язання зі сплати неустойки); - зобов'язання сплатити кредитору проценти за користування чужими грошовими коштами за невиконання основного зобов'язання.

Відповідальність поручителя перед кредитором у випадках, передбачених пунктом 3.1 обмежується сплатою поручителем кредитору грошових коштів у розмірі 500 грн. 00 коп. (пункт 3.2 Договору поруки).

У відповідності до п. 4.1. поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього перед кредитором на умовах, в порядку, що визначені в основному договорі.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань по основному договору (п. 6.1. Договору поруки).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2017р. (п. 7.1. Договору поруки).

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача -2 суму боргу у розмірі 500,00 грн., що фактично становить частину простроченого грошового зобов'язання по основному боргу відповідача-1 перед позивачем за Договором поставки.

Проте, умовами укладеного Договору поруки передбачено, що відповідальність поручителя перед кредитором включає: - зобов'язання здійснити поставку товару за основним договором (основне зобов'язання); - зобов'язання відшкодувати кредитору шкоду, завдану невиконанням чи неналежним виконанням основного зобов'язання (зобов'язання з відшкодування шкоди); - зобов'язання сплатити кредитору неустойку за порушення основного зобов'язання боржником (зобов'язання зі сплати неустойки); - зобов'язання сплатити кредитору проценти за користування чужими грошовими коштами за невиконання основного зобов'язання (п. 3.1. Договору).

До обсягу відповідальності поручителя не входить сплата (часткова сплата) перед кредитором основного боргу по Договору поставки.

На підставі викладеного, солідарному стягненню з відповідачів-1 та -2 підлягає 500,00 грн. пені.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню зі стягненням з відповідача -1 на користь позивача 80 000,00 грн. - основного боргу, 16 648,75 - пені, 2 229,00 грн. - 3% річних, 9 533,71 грн. - інфляційних втрат та з солідарним стягненням з відповідачів -1 та -2 пені у сумі 500,00 грн.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволення позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами п.4.1 Постанови пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року No 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що, як відповідач-1, так і відповідач -2 не виконали своїх обов'язків за договорами по сплаті боргу, вимоги позивача відносно відповідача-1 та відповідача -2 задоволено частково, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідачів -1 та -2 по 50 % судового збору на кожного, що дорівнює сумі 816,84 грн.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛАЙФ" (83001, м. Донецьк, пл. Конституції, б. 1, код ЄДРПОУ 35710888) на користь Приватного підприємства "ОСОБА_1 ДІСТРІБ'ЮШН" (49068, м. Дніпро, пл. Дзержинського, буд.3, офіс 1; код ЄДРПОУ 39192703) 80 000,00 грн. (вісімдесят тисяч грн. 00 коп.) - заборгованості, 16 648,75 грн. (шістнадцять тисяч шістсот сорок вісім грн. 75 коп.) - пені, 9 533,71 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот тридцять три грн. 71 коп.) - інфляційних нарахувань, 2 229,00 грн. (дві тисячі двісті двадцять дев'ять грн. 00 коп.). - 3% річних та 816,84 грн. (вісімсот шістнадцять грн. 84 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІДЛАЙФ" (83001, м. Донецьк, пл. Конституції, б. 1, код ЄДРПОУ 35710888) на користь Приватного підприємства "ОСОБА_1 ДІСТРІБ'ЮШН" (49068, м. Дніпро, пл. Дзержинського, буд.3, офіс 1; код ЄДРПОУ 39192703) 500,00 грн. (п'ятсот грн. 00 коп.) - пені, про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Файні корми" (49000, м. Дніпро, пр. Свободи, б. 203, офіс 5, код ЄДРПОУ 39558146) на користь Приватного підприємства "ОСОБА_1 ДІСТРІБ'ЮШН" (49068, м. Дніпро, пл. Дзержинського, буд.3, офіс 1; код ЄДРПОУ 39192703) 500,00 грн. (п'ятсот грн. 00 коп.) - пені, про що видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Файні корми" (49000, м. Дніпро, пр. Свободи, б. 203, офіс 5, код ЄДРПОУ 39558146) на користь Приватного підприємства "ОСОБА_1 ДІСТРІБ'ЮШН" (49068, м. Дніпро, пл. Дзержинського, буд.3, офіс 1; код ЄДРПОУ 39192703) 816,84 грн. (вісімсот шістнадцять грн. 84 коп.) - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 24.02.17

Суддя ОСОБА_3