Рішення

від 23.02.2017 по справі 908/66/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/7/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2017 Справа № 908/66/17

за позовом Комунального підприємства «Токмак теплоенергія» ОСОБА_1 міської ради (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 45-А)

до відповідача ОСОБА_1 міської територіальної організації української спілки ветеранів Афганістану, (фактична адреса 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 48; юридична адреса 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 47 )

про стягнення 6 189,48 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 125 від 15.10.2009 р., 4 437,86 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 556,77 грн. 3 % річних

Суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, дов. № 895 від 30.08.2016р.;

від відповідача - не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ

10.01.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство «Токмак теплоенергія» ОСОБА_1 міської ради, м. Токмак, Запорізька область з позовною заявою до ОСОБА_1 міської територіальної організації української спілки ветеранів Афганістану, м. Токмак, Запорізька область про стягнення 6 189,48 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 125 від 15.10.2009 р., 4 437,86 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 556,77 грн. 3 % річних .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 10.01.2017р. справу № 908/66/17 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.01.2017р. порушено провадження у справі № 908/66/17 справі присвоєно номер провадження 4/7/17 судове засідання призначено на 30.01.2017р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 23.02.2017р.

В судовому засіданні на 23.02.2017р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 125 від 15.10.2009 р., ст., ст. 11, 15, 16, 509, 512, 513, 514, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України та ст.ст. 193, 216, 217, 230 ГК України, просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 міської територіальної організації української спілки ветеранів Афганістану, Запорізька область, м. Токмак суму 6 189,48 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 4 437,86 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 556,77 грн. 3 % річних.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою ОСОБА_1 міської територіальної організації української спілки ветеранів Афганістану (код ЄДРПОУ 20484738) є: 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 47, що не відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 30.01.2017р. про відкладення розгляду справи була направлена на дві адреси відповідача: фактичну адресу - 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 48 та юридичну адресу 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 47.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 30.01.2017р. у справі №908/66/17, яка направлялася на юридичну адресу відповідача (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 47), повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: «За зазначеною адресою не проживає» та «За закінченням терміну зберігання» .

Ухвала суду від 10.01.2017р. про порушення провадження у справі 908/66/17 та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 30.01.2017р. у справі №908/66/17, які направлялися на фактичну адресу - 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 48, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталися.

Також, інформацію про час і місце судового засідання відповідачем було повідомлено шляхом надсилання телефонограми, проте телефонограмму було не прийнято.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/66/17.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Судом також було враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача суд -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак Теплоенергія» (постачальник теплової енергії) та ОСОБА_1 міською територіальною організацією української спілки ветеранів Афганістану (споживач, відповідач у справі) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 125 (надалі договір №125).

Відповідно до п. 3 договору №125 постачальник теплової енергії відпускає споживачу максимум теплового навантаження на опалення організації 0,002515 Гкал/год. Опалювальна площа становить 70,0 кв.м.

Згідно з п. 13 договору №125 відпуск теплової енергії визначений розрахунковим методом.

Пунктом 14 договору №125 постачання встановлено, що споживач зобов'язаний сплатити пред'явлений йому рахунок не пізніше 5-ти днів після його отримання.

Договір укладається строком на один рік і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку договору не буде подано заяви однієї із сторін про відмову або перегляд даного договору (п. 24 договору №125).

Сторонами не надано доказів припинення договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 125 від 15.10.2009 р.

Відповідно до рахунків, постачальник теплової енергії у період з січня 2012 по квітень 2012р. та з жовтня 2012р. по квітень 2013 р. відпустив споживачу теплову енергію за адресою: м. Токмак, вул. Шевченко, 48.

Зазначені рахунки є документальним актом передачі постачальником та використання споживачем вказаних послух, про що зазначено в рахунках період з січня 2012 по квітень 2012р. та з жовтня 2012р. по квітень 2013 р.

Споживач зобов'язання за договором виконав частково, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 6 189,48 грн.

31.05.2013 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Токмак Теплоенергія» (постачальник теплової енергії, первісний кредитор) та Комунальним підприємством «Токмак теплоенергія» ОСОБА_1 міської ради (новий кредитор, позивач у справі) було укладено договір про відступлення права вимоги (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1-1.2 договору первісний кредитор передає новому кредиторі, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором «Про надання послуги з центрального опалення» , Договором «Про постачання теплової енергії в гарячій воді» , Договором «Про закупівлю послуг з постачання теплової енергії за державні кошти» (далі основним договором), укладеним між первісним кредитором та фізичними особами, приватними підприємцями, юридичними особами, які є споживачами теплової енергії (далі - Боржники). За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за основними договорами.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що згідно з відступленням права вимоги за цим договором первісний кредитор передає новому кредиторові право вимоги боргів за основними договорами на загальну суму 9367527,28 грн.

Первісний кредитор зобов'язаний в термін до 10 червня 2013 року передати новому кредиторові оригінали документів, які підтверджують права вимоги до боржників та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (п. 3.1 договору).

Первісний кредитор зобов'язаний протягом 10 днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги боргу (п. 3.3 договору).

Первісний та новий кредитори підписали акт прийому-передачі від 31.05.2013 р., відповідного до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв дебіторську заборгованість на загальну суму 9367527,28 грн.

Згідно з додатком № 2 акту прийому-передачі до договору про відступлення права вимоги від 31.05.2013 р., та у відповідності зі змінами внесеними додатковою угодою №1 від 30.12.2013р., заборгованість ОСОБА_1 міської територіальної організації української спілки ветеранів Афганістану за договором № 125 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 15.10.2009 р. становить 6 189,48 грн.

Приймаючи до уваги положення п. 3.3 договору первісний кредитор повідомив боржника про відступлення права вимоги.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Положеннями ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого заборгованість склала 6 189,48 грн.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення 6 189,48 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 125 від 15.10.2009 р. документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За порушення відповідачем строків оплати отриманої теплової енергії позивачем заявлено до стягнення 556,77 грн. 3% річних за період з грудня 2013 р. по листопад 2016 р., а також 4 437,86 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2013 р. по листопад 2016 р..

Зазначені позовні вимоги судом відхилені, виходячи з наступного:

Стягнення штрафних санкцій та компенсаційних санкцій є похідною вимогою від вимоги про стягнення боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України підставою застосування передбаченої цією нормою відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Згідно зі статтями 251, 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення; перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Виходячи з аналізу викладеного слідує, що для оцінки правильності нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат слід встановити не тільки документально підтверджену суму боргу, а й дату коли зобов'язання мало бути виконано, тобто з'ясувати момент прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Прострочення слід розглядати як юридичний склад, що тягне за собою зміну правовідносин сторін по зобов'язанню, яке не виконано в строк. Складовими прострочення при цьому є такі юридичні факти: наявність між сторонами договірних відносин, настання строку виконання зобов'язання, невиконання стороною зобов'язання у встановлений строк.

Умовами п. 14 договору № 125 від 15.10.2009 р. учасники правочину визначили дату (момент) виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг - не пізніше 5-ти днів після отримання рахунку.

Проте, з наданого позивачем, як доказ направлення рахунків відповідачу, опису вкладення в цінний лист, скріпленого штемпелем поштового зв'язку за 15.06.2016р., не можливо встановити точну дату отримання зазначених рахунків, що, в свою чергу, уможливлює визначити дату прострочення виконання зобов'язання, правильність та вірність нарахування штрафних та компенсаційний санкцій.

З огляду на викладене. позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 44, 49, 75, 78, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Токмак теплоенергія» ОСОБА_1 міської ради, Запорізька область, м. Токмак до ОСОБА_1 міської територіальної організації української спілки ветеранів Афганістану, Запорізька область, м. Токмак задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 міської територіальної організації української спілки ветеранів Афганістану, (фактична адреса 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 48; юридична адреса 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 47, код ЄДРПОУ 20484738) на користь Комунального Підприємства «Токмак теплоенергія» ОСОБА_1 міської ради (71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка, буд. 45-А, код ЄДРПОУ 37510516) 6 189 (шість тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 48 коп. основного боргу та 762 (сімсот шістдесят дві) грн. 61 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України « 24» лютого 2017 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.