Рішення

від 21.02.2017 по справі 910/22582/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2017Справа №910/22582/16

За позовом Приватного підприємства Шериф Гарант

до Товариства з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест

про стягнення 12301,13 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Приватне підприємство Шериф Гарант звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест про стягнення заборгованості за надані послуги з охорони на об'єкті замовника в розмірі 12301,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, у порушення умов укладеного між сторонами Договору про надання послуг з охорони №672.А від 29.04.2015 відповідно до узгоджених сторонами цін, своєчасно не оплачені надані позивачем послуги за серпень 2015 року, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 7467 грн., яку просить стягнути позивач.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст.625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати в розмірі 918,45 грн., три відсотки річних в сумі 271,14 грн. та пеню в розмірі 3644,54 грн. відповідно до п.5.5 Договору за порушення грошового зобов'язання.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.04.2015 між Приватним підприємством Шериф Гарант (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест (замовник) укладено Договір №672.А про надання послуг з охорони, предметом якого є надання послуг з охорони, які полягають в наступному: охорона об'єкта замовника, шляхом підтримання громадського порядку та/або забезпечення контрольно-перепускного режиму (на підставі Інструкції, яка є невід'ємною частиною даного договору); охорона майна замовника, у випадку, передбаченому п.2.1.4 даного договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1.1 Договору, виконавець зобов'язаний прийняти об'єкт під охорону на підставі Акту прийому-передачі об'єкта під охорону та надавати послуги щодо охорони об'єкта, шляхом підтримання громадського порядку та/або забезпечення контролю-перепускного режиму на ньому.

Згідно з п.2.1.2 Договору, виконавець зобов'язаний забезпечувати охорону майна замовника розташованого на об'єкті, яке знаходиться в охоронюваному (зачиненому) приміщенні та належним чином (згідно Акту прийому-передачі майна під охорону) здане під охорону.

Пунктом 3.1.3 Договору визначено, що замовник зобов'язаний вчасно та в повному об'ємі в терміни та на умовах, визначених цим договором провести необхідні платежі й розрахунки за здійснені виконавцем послуги.

Відповідно до п.4.1 Договору, вартість послуг виконавця, відповідно до умов договору становить 19 грн. без ПДВ за одну годину охорони одним охоронником.

Розрахунки за послуги виконавця здійснюються замовником в гривнях, на умовах попередньої оплати, щомісячно до 15-го числа поточного місяця па підставі цього договору (або на підставі виставлених виконавцем замовнику рахунків-фактур за послуги з охорони об'єктів), шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок виконавця вказаний в цьому договорі (п.4.2 Договору).

У відповідності до п.4.3 Договору, послуги за цим договором вважаються наданими після підписання Акту прийому-передачі наданих послуг. Виконавець надає замовнику один Акт наданих послуг. Замовник протягом 5 (п'яти) календарних днів підписує Акт наданих послуг та один екземпляр повертає виконавцю, або направляє мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акти наданих послуг не будуть підписані та надані виконавцю чи останнім не буде одержано мотивованої відмови, то Акти наданих послуг вважаються підписаними, а дані послуги надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій зі сторони замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Актів наданих послуг.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання сторонами умов цього договору вони несуть відповідальність відповідно до умов договору та чинного законодавства України.

При простроченні замовником порядку проведення розрахунків за договором, замовник має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати (п.5.5 Договору).

Відповідно до п.7.1 Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому випадку, до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Якщо за п'ять днів до закінчення строку договору жодна з сторін в письмовій формі не вимагатиме його припинення, договір вважається кожного разу продовженим на тих самих умовах на один місяць.

Як вбачається з матеріалів справи 29.04.2015 між позивачем та відповідачем було підписано Акт прийому-передачі об'єкта під охорону, відповідно до якого замовник передав, а виконавець прийняв об'єкти під охорону шляхом підтримання громадського порядку та/або забезпечення контрольно-пропускного режиму на ньому.

Матеріалами справи підтверджується, що Приватне підприємство Шериф Гарант належним чином надало відповідачеві зумовлені договором послуги за серпень 2015 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Акту надання послуг №207 від 31.08.2015 на суму 7467 грн.

Відповідач, в свою чергу, зазначений Акт надання послуг не підписав, зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг в не виконав, доказів того, що відповідач мав заперечення стосовно кількості або якості наданих позивачем послуг матеріали справи не містять.

В свою чергу, пунктом 4.3 Договору зокрема визначено, що якщо протягом п'ятиденного терміну Акти наданих послуг не будуть підписані та надані виконавцю чи останнім не буде одержано мотивованої відмови, то Акти наданих послуг вважаються підписаними, а дані послуги надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій зі сторони замовника, внаслідок чого, за відповідачем рахується заборгованість за серпень 2015 року в сумі 7467 грн.

Наявність у відповідача заборгованості перед позивачем також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про стан заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест перед позивачем на 12.12.2016, відповідно до якої заборгованість відповідача перед позивачем становить 7467 грн.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест з вимогою №0511/ШГ від 05.11.2015 в якій просив відповідача протягом семи днів з моменту отримання вимоги оплатити існуючу заборгованість.

Докази направлення зазначеної вимоги відповідачеві наявні в матеріалах справи.

Проте станом на дату звернення позивача із позовом до суду, відповідачем не вжито жодних заходів для погашення існуючої перед Приватним підприємством Шериф Гарант заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 7467 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідно до якого сума інфляційних втрат за період з 16.08.2015 по 31.10.2016 складає 918,45 грн., сума 3% річних за вказаний період становить 271,14 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність умовам закону, внаслідок чого зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, щодо заявлених позивачем вимог щодо стягнення з позивача пені в розмірі 3644,54 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.5 Договору визначено, що при простроченні замовником порядку проведення розрахунків за договором, замовник має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.

Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 16.08.2015 по 31.10.2016, суд дійшов висновку щодо необхідності зменшення періоду нарахування та стягнення з відповідача пені за період з 16.08.2015 по 16.02.2016, що становить 1761,34 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема доказів щодо оплати наданих позивачем послуг у повному обсязі.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стейд-Інвест (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 1/2; ідентифікаційний код 38908882) на користь Приватного підприємства Шериф Гарант (02093, м. Київ, вул. Поліська, буд. 22, кв. 126; ідентифікаційний код 37152962) 7467 (сім тисяч чотириста шістдесят сім) грн. заборгованості, 918 (дев'ятсот вісімнадцять) грн. 45 коп. інфляційних втрат, 271 (двісті сімдесят одна) грн. 14 коп. трьох відсотків річних, 1761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна) грн. 34 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1167 (одна тисяча сто шістдесят сім) грн. 04 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 24.02.2017

Суддя Я.В. Маринченко