Ухвала

від 15.02.2017 по справі 910/30644/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15.02.2017Справа № 910/30644/15

За скаргою Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

на дії та бездіяльність Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі №910/30644/15 за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг"

до Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

про стягнення 4 003 199,39 грн.

За зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

до Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг"

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 1 000 000,00 грн.

Суддя Якименко М.М .

Представники сторін:

від ДВС: не з'явилися;

від скаржника (боржника): Шимко Л.М. - за довіреністю №Д-67/16 від 21.11.2016 року;

від стягувача: Юркова Г.Г. - за довіреністю від 09.11.2016 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.11.2016 року на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2016 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016, яка набрала законної сили 27.07.2016 року, Господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, код ЄДРПОУ 03346331) на користь Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" (03083, м. Київ, пр. Науки, 54-Б, код ЄДРПОУ 34239322) розмірі 4 003 199,39 грн. (чотири мільйони три тисячі сто дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок) - боргу, 60 048, 00 грн. (шістдесят тисяч сорок вісім гривень 00 копійок) - судового збору.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Київгаз" надійшла скарга на дії та бездіяльність Печерського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.2016 року розгляд скарги призначено на 08.02.2017 року.

В судовому засіданні 08.02.2017 року оголошено перерву до 15.02.2017 року.

У судове засідання 15.02.2017 року представник ВДВС не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, однак згідно вимог ст.121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В судовому засіданні 25.01.2017 року представник скаржника (боржник) скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд її задовольнити, представник стягувача (позивач) заперечував проти задоволення скарги.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника скаржника та стягувача, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2016 року заступником начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено Постанову ВП №52995175 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 28.11.2016 року (про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, код ЄДРПОУ 03346331) на користь Приватного акціонерного товариства "Компанія Київенергохолдинг" (03083, м. Київ, пр. Науки, 54-Б, код ЄДРПОУ 34239322) розмірі 4 003 199,39 грн. (чотири мільйони три тисячі сто дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок) - боргу, 60 048, 00 грн. (шістдесят тисяч сорок вісім гривень 00 копійок) - судового збору).

28.11.2016 року заступником начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено Постанову ВП №52995175 про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Київгаз" в розмірі 4 469 572,18 грн. (Постанова ВП №52995175 від 28.11.2016 року)

06.12.2016 року заступником начальника відділу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено Постанову ВП №52995175 про арешт коштів боржника, згідно якої накладено арешт на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Київгаз" в розмірі 4 469 772,18 грн. (Постанова ВП №52995175 від 06.12.2016 року).

В обґрунтування скарги Публічного акціонерного товариства "Київгаз" зазначило, що в порушення законодавства України Постановами ВП №52995175 від 28.11.2016р. та від 06.12.2016р. накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках зі спеціальним режимом використання, які не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів та на стягнення боргу на підставі виконавчих документів. А також накладено подвійний арешт на суму стягнення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд визнає доводи скаржника частково правомірними і скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу"

Частиною 1 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.) державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.) у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова .

Частиною 1 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.) передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Приписами частин 1, 2 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.) передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19 1 та 26 1 Закону України "Про теплопостачання", статті 15 1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки"

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження (ч. 3 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.).

Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.) державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Згідно з п 4.1.9. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту від 02.04.12 № 512/5, зареєстрованому в Мін'юсті 02.04.14 за № 489/20802, на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчими документами, виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій та вказується номер рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Постанова підписується державним виконавцем та скріплюється печаткою органу ДВС.

В розумінні приписів ч. 6 ст. 65 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.) відкриття боржником нових рахунків у банках чи інших фінансових установах після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи вважається умисним невиконанням судового рішення і є підставою для звернення державного виконавця до правоохоронних органів для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Частиною 6 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.) визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч. 7 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження (від 21.04.1999 №606-ХІV, в редакції до 05.10.2016р.)).

З врахування вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що Постановами ВП №52995175 від 28.11.2016р. та від 06.12.2016р. про арешт коштів боржника винесені не правомірно та з дотриманням вимог Закону України Про виконавче провадження .

Згідно ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Київгаз".

Виходячи з вищенаведеного та керуючись, ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Київгаз" - задовольнити частково.

2. Визнати недійсною Постанову ВП №52995175 Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 28.11.2016 року.

3. Визнати недійсною Постанову ВП №52995175 Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 06.12.2016 року.

4. Зобов'язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти арешти з грошових коштів, які накладено:

- Постановою ВП №52995175 Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 06.12.2016 року;

- Постанову ВП №52995175 Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про арешт коштів боржника від 28.11.2016 року.

5. В решті задоволення скарги - відмовити.

6. Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.М. Якименко