Рішення

від 21.02.2017 по справі 915/1451/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року Справа № 915/1451/16

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представника позивача - Сидор Г.Я, дов. від 08.11.2016 р. № 2735,

від відповідача представник у судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк",

84032, вул. Сіверська (Люксембург Рози), 54, м. Краматорськ, Донецька область,

до товариства з обмеженою відповідальністю "МОДИФІКАТОР",

54017, вул. Соборна (Радянська), 12, корпус "Б", м. Миколаїв,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1) товариство з обмеженою відповідальністю "ДОНСПЕЦРЕСУРС",

83034, вул. Липецька, 79, м. Донецьк;

2) фізична особа ОСОБА_3,

АДРЕСА_2;

про стягнення відсотків та комісії за договором кредитної лінії від 17.07.2013 р. №4, а всього грошових коштів у сумі 482685 грн. 91 коп., та про розірвання зазначеного договору, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" (далі - Банк) звернулося з позовною заявою від 15.12.2016 р. № 22-6/1351/3895, зареєстрованою в Господарському суді Миколаївської області 27.12.2016 р. за № 21594/16, до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "МОДИФІКАТОР" з такими вимогами:

- про стягнення з ТОВ "МОДИФІКАТОР" грошових коштів у загальній сумі 482685 грн. 91 коп., із яких: 477884 грн. 18 коп. - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 26.08.2015 р. по 02.11.2016 р.; 4801 грн. 73 коп. - загальна заборгованість зі сплати комісії: 1) 4800 грн. - за обслуговування кредиту, нарахованої у період з 01.08.2015 р. по 15.07.2016 р.; 2) 1 грн. 73 коп. - за резервування кредитних коштів, нарахованої за період з 01.08.2015 р. по 17.01.2016 р.;

- про розірвання укладеного між ними договору кредитної лінії від 17.07.2013 р. № 4 в порядку ст. 651 ЦК України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач після прийняття Дзержинським міським судом Донецької області рішення від 06.10.2015 р. в іншій справі № 225/5293/15-ц, яким вирішено про солідарне стягнення з боржника ТОВ "МОДИФІКАТОР" та його поручителя фізичної особи ОСОБА_3 на користь Банку заборгованості у сумі 2234261 грн. 43 коп. за укладеним між Банком та ТОВ "МОДИФІКАТОР" договором кредитної лінії від 17.07.2013 р. № 4, не виконує грошові зобов'язання за цим договором, а саме, зобов'язання щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та комісій Банку, що є істотним порушенням умов кредитного договору.

Позивач також просить про стягнення грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою суду від 27.12.2016 р. порушено провадження у справі, а ухвалою від 31.01.2017 р. залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ДОНСПЕЦРЕСУРС" та фізичну особу ОСОБА_3, так як зазначеними особами укладено з Банком договори на забезпечення зобов'язань ТОВ "МОДИФІКАТОР" за кредитним договором, спір про виконання котрого є предметом у даній справі, а саме: договір поруки від 17.07.2013 р. № 4, укладений між Банком та ТОВ "МОДИФІКАТОР" і фізичною особою ОСОБА_3 (а.с.128-130); іпотечний договір від 17.07.2013 р. № 4, укладений між Банком та ТОВ "МОДИФІКАТОР" і ТОВ "ДОНСПЕЦРЕСУРС" (а.с. 131-142), і тому рішення у справі може вплинути на їх права та обов'язки.

Від відповідача та третіх осіб, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, представники в судове засідання не з'явилися, проте суд вважає за можливе, ураховуючи положення ст.75 ГПК України, розглядати за відсутності представників зазначених осіб справу за наявними у ній матеріалами, тому що відповідач не повідомив суд про причини неможливості прибуття його представника в судове засідання і неможливості подання відзиву на позов, а треті особи, за наявності відповідного повідомлення в мережі Інтернет на офіційному веб-порталі "Судова влада України" про час та місце розгляду справи, не скористалися своїми правами подання пояснень на позов та направлення представників для участі у розгляді справи.

Вислухавши представника Банку, яка підтримала позов з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням письмових пояснень від 31.01.2017 р., дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами у справі укладено договір кредитної лінії від 17.07.2013 р. № 4, за умовами якого Банк зобов'язався надати ТОВ "МОДИФІКАТОР" (позичальнику) кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) із сумою максимального ліміту кредитування 2000000 грн. та з остаточним терміном повернення не пізніше 15.07.2016 р., а позичальник - отримати кредитні кошти, використовувати їх належним чином та повернути у передбачені договором строки, а також сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором (п.п. 2.1-2.3 договору).

Сторонами погоджено збільшення/зменшення діючого ліміту кредитування згідно наступного графіку, наведеного у пп. 2.3.2 договору:

- з 17.07.2013 р. по 31.12.2015 р. (включно) - 2000000 грн.;

- з 01.01.2016 р. по 31.01.2016 р. (включно) - 1600000 грн.;

- з 01.02.2016 р. по 29.02.2016 р. (включно) - 1200000 грн.;

- з 01.03.2016 р. по 31.03.2016 р. (включно) - 800000 грн.;

- з 01.04.2016 р. по 15.07.2016 р. (включно) - 600000 грн.

Позичальник зобов'язався здійснити погашення кожного траншу не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту його отримання незалежно від діючого ліміту кредитування, а також точно у строки, обумовлені договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом (п.п. 2.3.3, 5.3.2 договору).

За користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати Банку проценти, які розраховуються на основі процентної ставки 20,3 % річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному договором. Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як один повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається. Нараховані за період з першого дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення позичальником кредиту (або його частини) проценти (з урахуванням положень п. 2.7.4 договору) повинні бути сплачені позичальником не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням кредиту. Перший раз позичальник сплачує проценти не пізніше 10.08.2013 р. (п.п. 2.7, 2.7.1- 2.7.3 договору).

Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або майновим поручителем/поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними позичальником з Банком, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом, зокрема, якщо: позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом, або будь-які інші суми, що підлягають сплаті за цим договором, або іншим договором, укладеним з Банком (пп. 3.3.1 кредитного договору).

Пунктами 4.1.1, 4.1.2 кредитного договору передбачено забезпечення зобов'язань відповідача за договором іпотекою будівлі з господарськими спорудами, що знаходиться з адресою вул. Липецька, 79, м. Донецьк, належної на праві власності ТОВ "ДОНСПЕЦРЕСУРС", а також порукою фізичної особи ОСОБА_3

Сторонами погоджено, що кредитний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п. 10.5 договору).

Згідно чинного законодавства, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

Із поданої Банком копії позовної заяви від 31.08.2015 р. № 18-13/200/1871 та рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 06.10.2015 р. у справі № 225/5293/15-ц (а.с. 34-35) випливає, що Банк виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання відповідачу кредитних коштів у повному обсязі, проте відповідач своїх грошових зобов'язань не виконав. Станом на 25.08.2015 р. утворилися заборгованість з повернення кредитних коштів у сумі 1999627 грн. 53 коп., заборгованість зі сплати відсотків, нарахованих за період 01.02- 25.08.2015 р. у загальній сумі 229231 грн. 11 коп. та заборгованість по несплаченим комісійним послугам у сумі 5402 грн. 79 коп. Указаним рішенням суду позовні вимоги Банку задоволено повністю, і вирішено про солідарне стягнення з ТОВ "МОДИФІКАТОР" та фізичної особи ОСОБА_3 на користь Банку зазначених сум заборгованості. Це рішення суду в іншій справі є преюдиціальним для вирішення спору в даній справі, а тому суд вважає, що обставини неповернення відповідачем кредитних коштів за укладеним між сторонами кредитним договором не підлягають доказуванню у справі, котра розглядається.

Згідно поданих Банком матеріалів, зокрема, відомостей щодо стану здійснення органом державної виконавчої служби виконавчого провадження № 52450658 з виконання виконавчого документа, виданого на підставі вказаного вище рішення суду в іншій справі, розрахунків заборгованості ТОВ "МОДИФІКАТОР" (а.с. 13), вирішена судом до стягнення загальна сума заборгованості, в тому числі заборгованість з повернення отриманих кредитних коштів у сумі 1999627 грн. 23 коп., на даний час відповідачем не погашена.

Позивачем на суми неповернених у період з 26.08.2015 р. (дата, по яку вже вирішено про стягнення грошових коштів вищевказаним рішенням суду в іншій справі) по 02.11.2016 р. кредитних коштів у сумі 1999627 грн. 23 коп. нараховано відсотки, виходячи з погодженої в договорі відсоткової ставки 20,3 % річних, у загальній сумі 477884 грн. 18 коп., з розрахунком котрих суд погоджується.

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "МОДИФІКАТОР" заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 477884 грн. 18 коп. належить задовольнити повністю.

Щодо вимог Банку про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати комісії в загальній сумі 4801 грн. 73 коп., із яких: 4800 грн. - комісія за обслуговування кредиту, нарахована у період 01.08.2015 р. - 15.07.2016 р.; 1 грн. 73 коп. - комісія за резервування кредитних коштів, нарахована за період 01.08.2015 р. - 17.01.2016 р., то суд приходить до наступного.

Кредитним договором передбачено, що за надання банківських послуг позичальник сплачує Банку комісійні винагороди, зокрема за обслуговування кредиту - в розмірі 0,03 % від діючого ліміту кредитування щомісячно у строк до 10 числа місяця, наступного за звітним та за резервування коштів на невикористану частину кредиту - в розмірі 1 % річних від суми невикористаної частини кредиту щомісячно у строк до 10 числа місяця, наступного за звітним (пп. 2.10 кредитного договору).

За твердженнями представника Банку, викладених також в письмових поясненнях від 31.01.2017 р., обслуговуванням кредиту є комплекс банківських процедур, який включає в себе контроль за нарахуванням платежів відповідно до умов кредитного договору. Супроводження кредиту здійснюється відповідальним співробітником, в обов'язки якого входить своєчасне реагування відносно будь-якого виниклого питання, а саме: надання відповідей на запити клієнта, постійний контроль за нарахуванням процентів, комісій та своєчасним виконанням положень кредитного договору. Винагорода за резервування необхідна для компенсації витрат Банку у вигляді плати за залучення грошових коштів за той період, коли позичальник не користувався кредитом та не сплачував за нього проценти, але у Банку залишився обов'язок їх резервування для видачі позичальнику.

Позивачем не доведено, що ним у період 01.08.2015 р. - 15.07.2016 р., за який нараховано комісійні винагороди в сумах 4800 грн. та 1 грн. 73 коп. відповідно, здійснювалися будь-які дії на виконання умов укладеного з ТОВ "МОДИФІКАТОР" кредитного договору, ніж ті, що пов'язані із господарською діяльністю Банку. Більше того, як викладено вище, сторонами у договорі визначено, що кредитний ліміт у період з 01.04.2016 р. по 15.07.2016 р. (включно) складає суму 600000 грн., а рішенням суду в іншій справі, котре є преюдиціальним для вирішення спору в даній справі, визнано порушення ТОВ "МОДИФІКАТОР" грошових зобов'язань за кредитним договором, спір про виконання котрого вирішується у даній справі. Умовами ж цього кредитного договору передбачено право Банку відмовитися від кредитування у разі порушення позичальником грошових зобов'язань (п.2.6 договору).

За таких обставин суд вважає що підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення спірних сум комісійної винагороди за кредитним договором немає, а тому в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Чинним законодавством передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України). Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ст. 651 ЦК України).

Суд визнає, що Банком доведено порушення умов кредитного договору ТОВ "МОДИФІКАТОР", зокрема неповернення останнім кредиту в сумі 1999627 грн. 23 коп. і несплати за користування цими коштами процентів у встановлені в договорі строки, і що такі порушення є істотними, так як невиконання позичальником грошових зобов'язань за договором позбавляє Банк можливості розпоряджатися кредитними коштами та отримувати від цього доход, на що Банк розраховував при укладенні з відповідачем кредитного договору. Таке є підставою для задоволення вимоги про розірвання укладеного між сторонами кредитного договору.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення грошових коштів у сумі 477884 грн. 18 коп. - заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, та в частині розірвання укладеного між сторонами у справі кредитного договору, а в задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при частковому задоволенні позову, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог (ст. 49 ГПК України).

Визначаючи розмір відшкодування позивачу сплаченого ним судового збору, суд приходить до того.

Банком оплачено позов судовим збором, згідно платіжного доручення від 13.12.2016 р. № 269440238, у сумі 7240 грн. 29 коп., виходячи із вимог майнового характеру про стягнення грошових коштів у загальній сумі 482685 грн. 91 коп.

Судом визнано підлягаючими задоволенню позовні вимоги Банку майнового характеру частково в сумі 477884 грн. 18 коп. та немайнового характеру - вимога про розірвання укладеного між сторонами у справі кредитного договору.

Згідно приписів Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) в редакції, чинній на момент звернення Банку до Господарського суду Миколаївської області з позовом у даній справі, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (п. 3 ст. 6 Закону).

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).

Статтею 8 Закону "Про державний бюджет України на 2016 рік" встановлено мінімальну заробітну плату на 1 січня у розмірі 1378 гривень.

Таким чином, за задоволенні судом вимоги Банку майнового характеру в сумі 477884 грн. 18 коп. розмір судового збору складає суму 7168 грн. 26 коп. (477884 грн. 18 коп. * 1,5%), тому суд визнає, що цю суму належить стягнути з відповідача на відшкодування витрат Банку з оплати позовних вимог майнового характеру. Так як Банком не оплачено судовим збором вимогу немайнового характеру, розмір якої складає суму 1378 грн., то цю суму належить стягнути з відповідача в доход держави.

У судовому засіданні 21.02.2017 р., згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МОДИФІКАТОР", 54017, вул. Соборна (Радянська), 12, корпус "Б", м. Миколаїв, ідентифікаційний код 31072012, на користь публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк", 84032, вул. Сіверська (Люксембург Рози), 54, м. Краматорськ, Донецька область, ідентифікаційний код 09334702, грошові кошти у сумі 477884 (чотириста сімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 18 коп. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 7168 (сім тисяч сто шістдесят вісім) грн. 26 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МОДИФІКАТОР", 54017, вул. Соборна (Радянська), 12, корпус "Б", м. Миколаїв, ідентифікаційний код 31072012, на користь держави грошові кошти в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) - судовий збір.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.М. Коваль.

Повне рішення складено та підписано 24.02.2017 р.