Рішення

від 22.02.2017 по справі 465/4483/16-ц

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/4483/16-ц

2/465/730/17

РІШЕННЯ

Іменем України

22.02.2017 року Франківський районний суд м.Львова в складі :головуючого

судді Гулієвої М.І.

При секретарі Жовнір Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ Клуб МІСТО про стягнення коштів за договором про надання послуг, визнання договору про надання дизайнерських послуг укладеним,виконаним та дійсним, -

в с т а н о в и в

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми, посилаючись на те, що на початку 2015р.,коли він працював заступником директора ТзОВ Клуб МІСТО виникла необхідність у проведенні дизайну приміщення розважального центру,виготовлення реклами та ін.2.02.15р.між ним та ТзОВ Клуб МІСТО в особі в.о.директора ОСОБА_2.було укладено договір про надання дизайнерських послуг.Попередня вартість послуг становила 20000грн.і мала коригуватись відповідно до акту-приймання передачі розроблених послуг.На виконання даного договору ним було розроблено рекламну продукцію та 3Dдизайн приміщення дискоклубу в електронному вигляді.Відповідачем вказані послуги були погоджені та прийняті,про що було підписано акт приймання-передачі.Однак,відповідач не виконав своїх зобов зань за договором та не здійснив оплати за отримані послуги.Просить стягнути вартість наданих послуг в сумі 17946,3грн., 8241,38 грн. пені ,згідно п.5.4 Договору, 3589,26грн.штрафу,згідно п.5.5 Договору,3% річних в сумі 550грн. та 1236,88грн.інфляційних,а всього 31563,82грн.

27.10.16р.позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить визнати договір про надання дизайнерських послуг від 2.2.15р. між ним та ТзОВ Клуб МІСТО укладеним,виконаним та дійсним.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали,дали аналогічні пояснення,просять позов задоволити.Крім того, позивач зазначив,що оригінал вказаного договору зберігав за місцем праці.У зв язку з виниклим конфліктом між ним та адміністрацією відповідача щодо невиплати зарплати та не оплати за надані послуги,він вимушений був звільнитись з роботи за власним бажанням.Оскільки,його не допустили до робочого місця,оригінал договору залишився у відповідача.Однак,факт виконання ним умов договору та отримання наданих послуг відповідачем підтверджується ескізами,використанням відповідачем розроблених проектів у вивісках закладу,оформленні інтер єру,які,крім того,відповідачем розміщені на сайтах в соцмережах.В його посадові обов язки не входило виконання зазначеної у договорі роботи,таку виконував у вільний від роботи час.Він знайшов дизайнера,взяв на себе відповідальність за виконання ним дизайнерських послуг.Дизайнер робив макети по його ідеях.Він розрахувався з ним власними коштами,так як ОСОБА_2 не хотіла будь-кому платити гроші.З дизайнером ні він,ні товариство угоди не укладали.Між ними була домовленість,коли він отримає гроші,поділиться з дизайнером.Жодних письмових доказів щодо цього немає.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив,що позовні вимоги безпідставні,оскільки,у позивача відсутній оригінал договору про надання послуг та акту прийому-передачі.З позивачем жодних договірних відносин не було, договір про надання дизайнерських послуг ТзОВ Клуб МІСТО з ним не укладало,жодних робіт позивач для товариства не виконував.Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,суд вважає,що позов до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст.901 ЦК України,за договором про надання послуг,виконавець зобов язується за завданням замовника надати послугу,яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності,а замовник зобов язується оплатити виконавцеві зазначену послугу,якщо інше не встановлено договором.

У ст. 903 ЦК України вказано,якщо договором передбачено надання послуг за плату,замовник зобов язаний оплатити надану йому послугу в розмірі,у строки та в порядку,що встановлені договором.

Відповідно до п.2 ч.1ст.208 ЦК України,у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою,крім правочинів,передбачених ч.1 ст.206 ЦК України.

В силу ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі,якщо він підписаний сторонами. Правочин, що вчиняється юридичною особою, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами,довіреністю,законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним,якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами є умови про предмет договору,умови,що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Позивачем на підтвердження позовних вимог представлено суду копію договору про надання дизайнерських послуг,укладений 02.02.2015р.між ОСОБА_1та ТзОВ Клуб МІСТО ,від імені якого на підставі статуту діяла в.о.директора ОСОБА_2,згідно якого позивач зобов язався в інтересах замовника надати послуги з розробки друкованої рекламної продукції 3Dдизайну приміщення дискоклубу,усі витрати по розробці послуг,в т.ч. пов язані із залученням інших фахівців,здійснюються виконавцем за свій рахунок та зі своїх матеріалів,що відшкодовуються замовником після розробки послуг безпосередньо виконавцеві(п.1 Договору).

Згідно п.2 Договору, попередня загальна вартість послуг становить 20000грн.і може коригуватись відповідно до фактично наданих послуг,зазначених в акті приймання- передачі розроблених послуг(п.2.1).Оплата здійснюється шляхом передачі коштів готівкою або перерахуванням на банківський рахунок виконавця,за його вибором,протягом 3х днів після підписання акту прийому-передачі розроблених послуг.

Відповідальність сторін за невиконання обов язків за договором передбачена п.5 Договору,зокрема, п.5.4.-у випадку порушення п.2.1 замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.За п.5.5 сторона,яка порушила умови договору,сплачує штраф іншій стороні,що дорівнює 20% від загальної вартості наданих послуг за цим договором.

Як вбачається з копії договору,такий підписаний з боку замовника ТзОВ Розважальний центр Клуб МІСТО в.о.директора ОСОБА_2,підпис якої завірено печаткою ТзОВ Клуб МІСТО та виконавцем ОСОБА_3.

Крім того,позивачем надано суду копію акту прийому-передачі до Договору про надання дизайнерських послуг від 07.07.15р.,згідно якого позивач передав,а ТзОВ Розважальний центр Клуб МІСТО прийняло відповідно до предмету Договору 50шт.меню,афішу Кухарі , афішу Кастинг , афішу Офіціанти ,флаєр Програма 1 -30шт.,флаєр Програма2 -30шт.,постер Юкрейніан паті ,постер Програма 1 , постер Програма2 ,візуалізація приміщення дискотеки, 3Dдизайн приміщення дискотеки,на загальну суму 17946,3грн.

Даний акт підписаний позивачем та від замовника ТзОВ Розважальний центр Клуб МІСТО в.о.директора ОСОБА_2,підпис якої завірено печаткою ТзОВ Клуб МІСТО .

Згідно даних про юридичну особу,керівником та підписантом ТзОВ Клуб МІСТО з 26.07.14р.є ОСОБА_2

Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_4,він у 2014-2015р. працював у ТзОВ Клуб МІСТО артдиректором.Знає,що перед позивачем була поставлена задача зробити 3Dдизайн приміщення,при укладенні договору між позивачем і відповідачем він присутнім не був.Позивач знайшов дизайнера,з яким уклав угоду.Всі роботи виконував дизайнер Андрій,так як позивач не дизайнер.Останній давав дизайнеру вказівки, враховуючи побажання власника.Виконані роботи є на офіційному сайті товариства, використовується розроблене ним меню.

Оцінюючи дані покази свідка,суд зазначає,що свідку особисто про факт укладення договору про надання дизайнерських послуг між сторонами нічого не відомо.

Відповідно до ст.60 ЦПК України,кожна сторона зобов язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог чи заперечень.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладення договору про надання дизайнерських послуг,виконання певних робіт за договором,відсутні докази про укладення з ним договорів з дизайнером та оплату за виконані роботи.

Представлені роздруківки з електронної пошти,суд не бере до уваги,так як з них не вбачається адресатів та чи ця переписка має відношення до спірного договору,а тому вказані докази суд визнає неналежними.

Неналежними доказами є і копія меню,копії вивісок,3д дизайн приміщення та креслення,оскільки, з них не вбачається розроблення зазначеної рекламної продукції та 3Dдизайн приміщення дискоклубу саме позивачем.

Згідно п.7.9 Договору про надання дизайнерських послуг,договір складений у 2х автентичних примірниках,які мають однакову юридичну силу- по одному для кожної сторони.

З наведеного вбачається,що у позивача мав би бути оригінальний примірник даного договору та акту виконаних робіт, однак на вимогу суду за клопотанням сторони відповідача оригінал договору та акту суду не наданий,при цьому позивач пояснив,що такий зберігав на роботі та в результаті конфлікту з адміністрацією відповідача звільнився з роботи за власним бажанням,до робочого кабінету його не допустили та оригінал договору йому не повернули.Його ж пояснення щодо отримання копії договору ,дані в судовому засіданні та наведені у заяві про збільшення позовних вимог містять суттєві розбіжності.

Представник Відповідача ,заперечуючи укладення зазначеного договору та підписання акту виконаних робіт ,від призначення почеркознавчої експертизи відмовився у зв язку з відсутністю оригіналів вказаних документів.

Згідно п.3.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень,коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень).

За наведених обставин, позовні вимоги про стягнення суми до задоволення не підлягають за недоведеністю позовних вимог.

У п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав зазначено,що право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК,статті 3і4 ЦПК).

Як роз яснено у п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вимога про визнання правочину (договору) неукладеним (укладеним) не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою.

Оскільки, такого виду способів захисту цивільних прав та інтересів, як визнання договору укладеним, виконаним та дійсним, ст. 16 ЦК не передбачає, позовні вимоги в частині визнання Договору про надання дизайнерських послуг укладеним,виконаним та дійсним до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10,11,60,208,209,212-215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТзОВ Клуб МІСТО про стягнення коштів за договором про надання послуг, визнання договору про надання дизайнерських послуг укладеним,виконаним та дійсним - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя М.І.Гулієва