Рішення

від 16.02.2017 по справі 910/309/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2017Справа №910/309/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Май'єр Трейд до Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Крауна простягнення 47205,24 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаШувара В.В. - представник від відповідачане з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Май'єр Трейд звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Крауна 47205,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки №012 від 11.04.2016 було перераховано відповідачу 67200,00 грн попередньої оплати за товар. Однак, в подальшому позивачем виявлено, що відповідач не був зареєстрований в реєстрі платників ПДВ і не мав права на укладення договору та виставлення рахунку-фактури з ПДВ, у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму попередньої оплати. Відповідач суму попередньої оплати на вимогу позивача повернув частково - у розмірі 25800,00 грн. Решта суми попередньої оплати (у розмірі 41400,00 грн) повернута відповідачем не була. Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 874,50 грн та інфляційні втрати у розмірі 4930,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/309/17 та призначено розгляд справи на 01.02.2017.

Судове засідання, призначене на 01.02.2017, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 розгляд справи було призначено на 16.02.2017.

В судове засідання, призначене на 16.02.2017, представник позивача з'явився, позов підтримав.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Як зазначено в п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01011, м.Київ, вулиця Рибальська, будинок 2, офіс 210, на яку було направлено ухвали суду, підтверджується відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вказано у позові.

Таким чином, про час і місце розгляду справи відповідача повідомлено належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика Крауна (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Май'єр Трейд (покупець) було укладено договір поставки №012 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставляти паперові вироби господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення (товар), а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати оплату за нього на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору кількість, асортимент та ціна товару, що поставляється узгоджуються сторонами заздалегідь та фіксуються у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1 Договору покупець сплачує за товар по ціні, що зазначена в рахунку-фактурі та видатковій накладній, що надаються постачальником на кожну партію товару.

Відповідно до п.п. 2.4, 3.1, 3.3 Договору датою поставки товару є дата, що вказана у видатковій накладній постачальника, яка підписана сторонами. Поставка товару покупцю здійснюється на підставі наданих покупцем замовлень. Замовлення повинно надсилатися електронною поштою або за допомогою факсу відповідальній особі постачальника.

У відповідності до п. 3.3 Договору постачальник зобов'язаний надіслати за допомогою факсу або електронною поштою відповідальній особі покупця рахунок-фактуру, складений на підставі отриманого замовлення.

Згідно з п. 2.5 Договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем в національній валюті України - гривні шляхом перерахунку грошей на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар на умовах 50% передоплати.

Як свідчать матеріали справи, на підставі укладеного Договору відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру №13 від 12.04.2016 на суму 134400,00 грн за товар - основа паперова у кількості 14 тон.

У відповідності до вимог п.2.6 Договору 14.04.2016 позивачем перераховано на рахунок відповідача попередню оплату за вказаний у рахунку-фактурі товар у розмірі 67200,00 грн, що становить собою 50 % вартості товару. Факт перерахування коштів підтверджується платіжним дорученням №213 від 14.04.2016 на суму 67200,00 грн.

Однак, обумовлений Договором товар поставлено позивачу не було.

В подальшому, як зазначає позивач, ним виявлено, що відповідач не був зареєстрований в реєстрі платників ПДВ і не мав права на укладення договору та виставлення рахунку-фактури з ПДВ.

Листом №1 від 27.04.2016 позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення коштів у сумі 67200,00 грн, сплачених в рахунок попередньої оплати за товар.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що позивач 27.04.2016 звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати у розмірі 67200,00 грн, з огляду на приписи ст.530 Цивільного кодексу України, строк виконання відповідачем зобов'язання по поверненню попередньої оплати станом на момент розгляду справи настав.

Проте, відповідачем зобов'язання з повернення суми попередньої оплати належним чином виконано не було, а перераховано позивачу лише кошти у розмірі 25800,00 грн. Решта суми - у розмірі 41400,00 грн повернута відповідачем не була.

Листом №0065-25338/2016 від 14.11.2016 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку із тяжким фінансовим становищем підприємства у нього була відсутня можливість сплатити заборгованість у розмірі 41400,00 грн. У вказаному листі відповідач зобов'язувався повернути решту суми попередньої оплати у строк до 01.12.2016.

Однак, як свідчать матеріали справи, станом на момент розгляду справи сума попередньої оплати у розмірі 41400,00 грн повернута відповідачем не була.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем обставин, повідомлених позивачем не спростовано, доказів сплати суми попередньої оплати у розмірі 41400,00 грн не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати у розмірі 41400,00 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 874,50 грн та інфляційні втрати у розмірі 4930,74 грн, нараховані за період з 14.04.2016 по 27.12.2016.

Враховуючи те, що 27.04.2016 позивачем було надіслано на адресу відповідача вимогу за вих. №1 від 27.04.2016 про повернення суми попередньої оплати, у відповідності до положень ч.2 ст.530, ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний був повернути позивачу суму попередньої оплати до 09.05.2016 включно.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за період прострочення виконання даного зобов'язання, є обґрунтованими.

Проте, суд відзначає, що відповідач безпідставно зберігав грошові кошти позивача починаючи з 10.05.2016, а тому правові підстави для нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 14.04.2016 по 09.05.2016 відсутні.

За здійсненим судом перерахунком, в межах визначеного позивачем періоду нарахування, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 2879,78 грн та 3% річних у розмірі 789,44 грн за період прострочення з 10.05.2016 по 27.12.2016.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Паперова фабрика крауна (01011, м.Київ, вулиця Рибальська, будинок 2, офіс 210, ідентифікаційний код 40399941) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Май'єр Трейд (51200, Дніпропетровська обл., місто Новомосковськ, вулиця Північна, будинок 4 К, ідентифікаційний код 39511422) суму попередньої оплати у розмірі 41400 (сорок одна тисяча чотириста) грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 2879 (дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять) грн 78 коп., 3 % річних у розмірі 789 (сімсот вісімдесят дев'ять) грн 44 коп. та судовий збір у розмірі 1315 (одна тисяча триста п'ятнадцять) грн 58 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 24.02.2017

Суддя Ю.М. Смирнова