Рішення

від 21.02.2017 по справі 914/3319/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2017р. Справа№ 914/3319/16

Господарський суд Львівської області у складі

Суддя Фартушок Т.Б. при секретарі Кияк І.В.

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м.Львів,

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Хорс ЛТД , м.Львів,

про стягнення заборгованості

ціна позову: 43935,65 грн.

Представники:

Позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 11.01.2017р. №2302-вих-95);

Відповідача: не з'явився

Суть спору.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Хорс ЛТД про стягнення заборгованості. Ціна позову 43935,65 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області по даній справі від 30.12.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 31.01.2017 року. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, викладених в ухвалі від 31.01.2017р. у справі, зокрема, у зв'язку з неявкою повноважного представника Відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду у справі, зокрема, щодо подання відзиву на позовну заяву.

Впродовж розгляду справи представнику Позивача по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 ГПК України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані чи оголошені Сторонам, в тому числі Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38, 59 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю, надала усні пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Також, представник Позивача в судовому засіданні звернула увагу суду на те, що Позивачем змінено найменування з Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради на Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради. Судом здійснено зміну назви Позивача.

Відповідач явку особисто чи повноважного представника в судове засідання жодного разу не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання; вимог ухвал Господарського суду Львівської області, в тому числі щодо надання відзиву на позовну заяву, не виконав, про причини невиконання суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 64 ГПК України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду по даній справі надсилались Відповідачу за вказаною Позивачем у позовній заяві адресою місцезнаходження Відповідача: 79026, Львівська область, м. Львів, вул. Ак.Лазаренка, 48А/191.

З даного приводу суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами та доповненнями), що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 №1556/5 (з подальшими змінами).

Конверти з ухвалами Господарського суду Львівської області по даній справі скеровані Відповідачу, підтвердженням чого є витяги з реєстрів вихідної кореспонденції суду, та повернені на адресу суду із відміткою За закінченням терміну зберігання поштові конверти із процесуальними документами у справі.

Крім того суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами та доповненнями), що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Також суд зазначає, і аналогічна позиція викладена у п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами та доповненнями), що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

З врахуванням вищенаведених доводів, втому числі беручи числі реєстри поштових відправлень суду та інші наявні в матеріалах справи докази щодо пересилання Відповідачеві ухвал суду по даній справі, суд зазначає про повне виконання судом вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК України, а відтак, - приходить до висновку, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань по даній справі.

При цьому суд зазначає, що Відповідач повторно не забезпечив явку представника в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 -3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалі про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 -3 ГПК України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 4 -3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.38 (витребування доказів) ГПК України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4 -7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судових засіданнях впродовж розгулу справи суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

При цьому, з врахуванням вимог ст.69 ГПК України, суд зазначає про відсутність правових підстав до подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

07.04.2008р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою Хорс ЛТД (надалі - Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ш-6108-08 (надалі - Договір), згідно умов якого (п.1.1), Орендодавець, на підставі наказу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 07.12.2007р., ОСОБА_2 оренди від 29.12.2006р. №Ш-4986-6, зобов'язувався передати, а Орендар прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 176,7м 2 , а саме: нежитлові приміщення першого поверху, що позначені в технічній документації під літерами 1-1 - 1-10, які розташовані за адресою: м.Львів, вул.Тесленка, 4 (надалі - Об'єкт оренди), що знаходяться на балансі ЛКП Замарстинів-400 (далі - Балансоутримувач).

Згідно п.2.1 ОСОБА_2 об'єкт оренди буде використовуватись Орендарем для хімчистки - 93,4м 2 ; прання білизни - 41,8м 2 .; ремонту одягу - 22,5м 2 ; ремонту взуття - 19,0м 2 .

Відповідно до п.3.1. ОСОБА_2, приймання-передача об'єкта оренди здійснюється Орендарем та Балансоутримувачем.

У зв'язку із фактичним використанням Орендарем Об'єкта оренди за попереднім договором, Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання ОСОБА_2 (п. 3.3. ОСОБА_2).

Згідно п. 4.1 ОСОБА_2, термін його дії визначено на 2 роки та 364 дні з 07.04.2008р. до 06.04.2011р. включно.

У разі відсутності заяви однієї з Сторін про припинення або зміну умов ОСОБА_2 протягом одного місяця після закінчення терміну дії ОСОБА_2, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені ОСОБА_2 (п. 4.3. ОСОБА_2).

Згідно п.5.1 ОСОБА_2, розмір орендної плати за Об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення ОСОБА_2 розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Львова, затвердженої ухвалою Львівської міської ради від 07.06.2007р. №897 і складає (93,4 х 3547,75 х 0,05 / 12) + (41,8 х 3,547,75 х 0,12 / 12) + (22,5 х 3547,75 х 0,04 / 12) + (19,0 х 3547,75 х 0,03 / 12) х 1,021 х 1,029 х 1,027 = 3515,56 грн. без ПДВ за перший місяць оренди. Врахувати індекс інфляції за березень та квітень 2008 року.

У відповідності до п.9.1 ОСОБА_2, повернення Орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії ОСОБА_2 або дострокового його припинення чи розірвання; сторони повинні приступити до передачі об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту закінчення терміну оренди (п. 9.2 ОСОБА_2).

Згідно з п.9.3 ОСОБА_2, об'єкт оренди повинен бути переданий Орендарем та прийнятий Орендодавцем (чи за його дорученням - Балансоутримувачем) протягом 15 днів з моменту настання однієї з подій, вказаних в п.9.1 цього ОСОБА_2. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується Сторонами (п. 9.4).

У п.9.5 ОСОБА_2 зазначено, що об'єкт оренди вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання акту здачі-приймання.

Приписами п.10.1 ОСОБА_2 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за ОСОБА_2 сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.12.2014р. у справі №914/3659/14 за позовом Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Хорс ЛТД про зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення заборгованості в сумі 147268,43грн. позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради задоволено частково, вирішено припинити провадження у справі щодо стягнення 1808,76грн., стягнути з ТзОВ Хорс ЛТД на користь УКВ ДЕП ЛМР 145459,67грн. заборгованості за період з 10.10.2012р. по 31.08.2014р. та 2909,19грн. судового збору. в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2015р. Рішення Господарського суду від 24.12.2014р. у справі №914/3659/14 залишено без змін, а апеляційну скаргу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2015року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Хорс" ЛТД залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 24.12.2014 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 року у справі № 914/3659/14 без змін.

Таким чином, вказане Рішення набрало законної сили в порядку ст.87 ГПК України 27.04.2015р., та, у відповідності до ч.5 ст.124 Конституції України і ч.1 ст.115 ГПК України, є обов'язковим до виконання на всій території України.

Окрім того, Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.12.2014р. у справі №914/3659/14 встановлено, що Договір продовжено в порядку п.4.3. ОСОБА_2 з 06.04.2011р. до 05.04.2014р. В подальшому, Орендодавець, в порушення пункту 4.3. ОСОБА_2, повідомив Орендаря про припинення дії ОСОБА_2 у строк, який перевищує один місяць, відправивши на його адресу повідомлення про припинення договірних відносин 06.05.2014р. в той час як останнім днем повідомлення було 05.04.2014р., а відтак, дію ОСОБА_2 продовжено.

Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Актом приймання-передачі від 26.02.2015 року 32183 Позивач та Балансоутримувач передав, а Відповідач прийняв Об'єкт оренди у власність у зв'язку із укладенням ОСОБА_2 купівлі-продажу від 29.10.2008 року №2183.

Відповідно до довідки Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 25.11.2016р. №4-2302-1590, заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 22.11.2016р. складає 43935,65грн. Заборгованість виникла за період з 01.09.2014р. по 26.02.2015р.

З підстав наведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 43935,65 грн. боргу із сплати орендної плати за період з 01.09.2014 року по 26.02.2015 року.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до вимог ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.2, ч.3 ст.18, ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна , об'єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд зазначає, і аналогічну правову позицію викладено у пункті 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Згідно пункту 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Перевіривши правильність проведених розрахунків суми заборгованості суд зазначає, що такий Позивачем проведено невірно, оскільки при розрахунку до суми заборгованості включено день, коли Об'єкт оренди був фактично переданий Позивачем та Балансоутримувачем Відповідачу у зв'язку із укладенням ОСОБА_2 купівлі-продажу, а саме 26.02.2015 року.

Здійснивши перерахунок вказаної суми суд встановив, що сума заборгованості Відповідача перед Позивачем за період з 01.09.2014 року по 25.02.2015 року складає 43632,21 грн.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджено факт порушення Відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати, а також передачі Об'єкта оренди шляхом за актом приймання-передачі від 26.02.2015 року №2183; перевіривши розрахунок сум нарахованої орендної плати, суд дійшов висновків про те, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача на користь Позивача 43935,65 грн. боргу за період з 01.09.2014 року по 26.02.2015 року підлягають до задоволення частково шляхом стягнення 43632,21 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 4 -7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

21.02.2017р. у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний, з врахуванням вихідних, 24.02.2017р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягнути з Відповідача на користь Позивача 1368,48 грн. судового збору.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4 -3 , 4 -5 , 4 -7 , 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85, 87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 286, 291 Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 11, 16, 509, 510, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 4, 18, 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Хорс ЛТД (79026, Львівська область, м.Львів, вул.Ак. ЛазаренкаАДРЕСА_1; ідентифікаційний код 22349499) на користь Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, Львівська область, м.Львів, пл.Галицька, буд.15; ідентифікаційний код 25558625) 43632,21 грн. боргу та 1368,48 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т. Б.