Постанова

від 17.05.2007 по справі 34/407-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/407-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2007                                                                                   Справа № 34/407-06  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії  суддів:

головуючого судді      Ясир Л.О. (доповідача)

суддівГерасименко І.М., Пруднікова В.В.

при    секретарі    судового засідання:

Корх Д.В.

За участю представників сторін:від позивача:  Колінько Наталія Олександрівна представник, довіреність №5  від 25.01.07;від відповідача:  Кушнаренко Оксана  Миколаївна начальник юр .відділу, довіреність №170  від 17.01.06;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло” м. Вільногірськ     

на рішення

господарського судувідДніпропетровської області16.02.07р.   

у справі№ 34/407-06

за позовом  закритого акціонерного товариства “Укроптторг” м. Дніпропетровськ     

до                      товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло”

м. Вільногірськ   

про                       стягнення   210 177 грн. 14 коп.        

   15.05.07р. в судовому засіданні

оголошувалась перерва до 17.05.07р.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “Укроптторг” м. Дніпропетровськ   звернулось  до  господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло” м. Вільногірськ  основної заборгованості в сумі 158 063 грн. 17 коп.,  пені в сумі 2870 грн. 78 коп., інфляційних втрат в сумі  8158 грн. 90 коп. та 506 грн. 59 коп. 3% річних (з урахуванням клопотання  про зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням   відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару  за договором №15/156-06 від 25.07.06р.  

Рішенням господарського суду Дніпропетровської  області від 16.02.07р.  по справі №34/407-06 (суддя Примак С.А.) позов  задоволено повністю з посиланням на обґрунтованість позовних вимог та  порушення відповідачем  умов договору.

          Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло” м. Вільногірськ   звернулось з апеляційною скаргою,  просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні  позовних  вимог.  Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення  по даній справі прийнято  з порушенням норм матеріального та процесуального  права.

Позивач проти задоволення скарги заперечує, вважає доводи заявника, викладені в  апеляційній  скарзі, безпідставними, рішення господарського суду Дніпропетровської області просить залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

          Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 25.07.06р. закрите  акціонерного товариства “Укроптторг” м. Дніпропетровськ (продавець) та  товариство з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло” м. Вільногірськ (покупець) уклали договір  купівлі - продажу  нафтопродуктів  та додаток №1 до нього, згідно з яким  продавець  зобов'язався передати у власність, а покупець  прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору та додатків до нього.

В пункті 4.1  договору  сторони зазначили, що оплата здійснюється на підставі виставленого продавцем рахунку, який на кожну партію товару повинен відповідати додатку до договору на цю партію товару.

Строк оплати  узгоджено пунктом 5 додатку  №1 до договору,  яким встановлено, що покупець здійснює оплату на розрахунковий рахунок продавця протягом 10 календарних днів з моменту передачі товару покупцю.

Виконуючи умови договору, позивач поставив відповідачу товар  за видатковими накладними:

-          №1208/01 від 12.08.06р. на суму 30379 грн. 50 коп.;

-          №0808/02 від 08.08.06р. на суму 64328 грн. 80 коп.;

-          №2108/01 від 21.08.06р. на суму 65676 грн. 00 коп.;

-          №0109/02 від 01.09.06р. на суму  64834 грн. 00 коп.;

-          №1109/03 від 11.09.06р. на суму 65170 грн. 80 коп.;

Всього було поставлено товару на суму 290 389 грн. 10 коп.

На вказану суму вартості  товару за твердженням  продавця  відповідачу були виставлені  відповідні  рахунки –фактури.

Отриманий товар  відповідач  до пред'явлення позову оплатив частково в сумі  90 389 грн. 10 коп., після пред'явлення позову перераховано ще 50 000 грн. 00 коп.

Отже, несплаченою залишилась сума 158 063 грн. 17 коп. , на яку позивач нарахував інфляційні втрати, річні та пеню.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло” м. Вільногірськ   не погоджується  з  вказаною  сумою боргу, посилається на завищення ціни  товару  в рахунках та накладних проти ціни, вказаної в додатку №1 до договору. Відповідач зазначає, що узгодження ціни в порядку, встановленому договором, між сторонами не відбулося, тому позивач мав право пред'являти товар до оплати за цінами, встановленими в договорі.

Задовольняючи  позовні вимоги повністю, місцевий господарський суд  виходив з того, що  об'єм поставленого товару сторонами не оспорюється, а згода  покупця на  оплату  нафтопродуктів за цінами, вказаними у рахунках-фактурах, підтверджується частковою оплатою товару.

Судова колегія з такими висновками не погоджується, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою договір №15/156-06 є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю –продаж, як що інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна якої  після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 706 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.

Договором №15/156-06 встановлено, що ціна товару, вказана у додатку до нього, може бути змінена  в залежності від кон'єктури ринку, про що продавець письмово повідомляє покупця протягом 1 дня з моменту прийняття нової ціни.

Відповідно до пункту 4.6. договору, у разі відмови покупця від поставки  нафтопродуктів за новою ціною, він зобов'язаний письмово повідомити  про це продавця в день отримання повідомлення про  зміну ціни. Якщо продавець не отримав від покупця ніяких  письмових повідомлень, вважається, що покупець згоден з новою ціною, що дає право продавцеві здійснювати поставку.

Отже, умовою  зміни ціни на товар є своєчасне повідомлення про це відповідача. Мовчання покупця у відповідь на повідомлення  про збільшення цін на товар у відповідності з пунктом 4.6 договору розглядається як згода покупця на поставку його за новими цінами.

Позивач не надав місцевому господарському суду належних доказів по-перше, зміни цін на нафтопродукти на ринку продаж, по-друге - повідомлення про це відповідача.

Рахунок –фактура –це бухгалтерський документ на оплату товару, який не може розглядатися як повідомлення про зміну цін. Згідно з умовами договору рахунок –фактура і повідомлення про зміну цін –це два різних документа, при цьому для застосування  нових цін позивачем повинні бути виконані умови пунктів  4.5., 4.6 договору та надано розумний строк для відповіді  на таке повідомлення.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні  представник позивача   пояснив апеляційній інстанції, що відповідних повідомлень відповідачу він  не направляв.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивач безпідставно пред'явив товар до оплати за неузгодженими цінами.

Вартість товару слід оплатити виходячи з ціни 3 грн. 60 коп. за 1 л (з ПДВ), встановленої в додатку №1, що становить 270 756 грн. 00 коп.  отже, заборгованість відповідача в сумі 130 366 грн. 90 коп., яку він не сплатив у 10 денний строк з моменту передачі товару, як встановлено пунктом 5 додатку №1 до договору, підлягає стягненню.  

За приписами  статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 6.1 договору у разі  неоплати або невчасної оплати  вартості отриманих нафтопродуктів в строк, покупець оплачує  продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла  в період, за який оплачується пеня. Оплата пені не звільняє покупця від оплати вартості нафтопродуктів.

З врахуванням  суми заборгованості та строків прострочки розрахунків за розрахунком відповідача інфляційні втрати становлять 10 588 грн. 20 коп., річні - 1901 грн. 66 коп., сума пені -   10 643 грн. 07 коп., що більше, ніж пред'явлено позивачем.  

Оскільки факт  несвоєчасного проведення розрахунків  підтверджено матеріалами справи, пеня, річні та інфляційні  втрати підлягають стягненню в межах заявлених позивачем сум.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції надав невірну оцінку обставинам справи та дійшов хибних висновків, що потягло за собою стягнення з  відповідача завищеної  суми основного боргу.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду –зміни. Судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення вимог.

З урахуванням вищевикладеного  та керуючись ст. ст.101, 103, 104, 105, 122 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                 

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу  товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло” м. Вільногірськ     задовольнити частково.

         Рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 16.02.07р. по справі №34/407-06  - змінити.

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло” м. Вільногірськ  на користь закритого   акціонерного товариства “Укроптторг” м. Дніпропетровськ  130 366 грн. 90 коп. основного боргу, 8158 грн. 90 коп. інфляційних втрат, 506 грн. 59 коп. річних, 2870 грн. 78 коп. пені,  1919 грн. 03 коп. державного мита, 79 грн. 70 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову –відмовити.

Припинити стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло” м. Вільногірськ  на користь закритого   акціонерного товариства “Укроптторг” м. Дніпропетровськ    суми 27 696 грн. 27 коп. основного боргу , 182 грн. державного мита, 39 грн. 30 коп. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу за наказом господарського суду Дніпропетровської  області від 13.03.07р. по даній справі.

Стягнути з закритого  акціонерного товариства “Укроптторг” м. Дніпропетровськ   на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вільногірське скло” м. Вільногірськ   210 грн. 20 коп. державного мита, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказу  доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                     Л.О. Ясир

Суддя                                                                                 І.М. Герасименко

          Суддя                                                                                 В.В. Прудніков