Ухвала

від 27.02.2017 по справі 484/492/17

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

55213, Миколаївська обл., м. Первомайськ, вул. Івана Виговського, 18, тел./факс 8 (05161) 4-26-20

УХВАЛА

27 лютого 2017 року м. Первомайськ

Справа :484/492/17

Номер провадження : 2/484/541/17

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

судді Фортуни Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Левицької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.04.2013 р. в розмірі 31 878,73 грн.

Ухвалою суду від 27.02.2017 р. відкрито провадження у справі.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду з заявою про забезпечення позову, згідно з якою просить накласти арешт на земельну ділянку, яка перебуває у власності відповідача, площею 2,72 га, кадастровий номер 5924783800:09:003:0045, яка розташована за адресою: Сумська область, Сумський р., Косівщинська сільська рада, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. В обґрунтування підстав для накладення арешту на зазначене майно позивач зазначає, що відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, щомісячних погашень кредиту не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом. Вважають, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державно реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 72262643 від 04.11.2016 р. нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер 5924783800:09:003:0045, площею 2,72 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за адресою: Сумська область, Сумський р., Косівщинська сільська рада, належить на праві власності ОСОБА_1.

Вказана довідка містить відомості, що зазначену земельну ділянку передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю агрофірмі Косівщинська до 31.12.2023 р.; орендна плата встановлюється в розмірі 4 150,95 грн. за рік, що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Виходячи із даних, зазначених в вищевказаній довідці, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 83 019,00 грн.

Інших відомостей щодо вартості земельної ділянки позивач суду не надав.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України , завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України , цього Кодексу та Закону України Про міжнародне приватне право .

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення позову.

Згідно п. 1 та п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

У п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову № 9 від 22.12.2006 р . надано роз'яснення, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Таким чином, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до суду з заявою про забезпечення позову про стягнення з відповідача заборгованостів розмірі 31 878,73 грн., шляхом накладення арешту на земельну ділянку, передану в оренду ТОВ агрофірмі Косівщинська , нормативна грошова оцінка якої становить 83 019,00 грн.

З огляду на предмет спору, суд приходить до висновку, що вид забезпечення позову не співмірний із заявленими позивачем вимогами; крім того, позивач не надав доказів того, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.04.2013 р. в розмірі 31 878,73 грн. - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 151-153, 210 ЦПК України , суд -

ухвалив:

- в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 02.04.2013 р. в розмірі 31 878,73 грн. , - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Т.Ю. Фортуна