Ухвала

від 27.02.2017 по справі 509/5009/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/2813/17

Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Цюри Т.В.

- Таварткіладзе О.М.

при секретарі - Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Барабойської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу Зоря про повернення майна, визнання незаконними рішень, свідоцтва, акту приймання-передачі, стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 грудня 2016 року, -

встановила:

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому вказував, що при паюванні майна КСП Зоря у 1998 році ОСОБА_4 порушив процедуру паювання майна і незаконно відібрав його ділянку Бригада овочі майно ТОВ Овочі-98 та передав на баланс Барабойської сільської ради.

Неодноразово уточнюючи позовні вимоги, ОСОБА_3 просив суд: повернути майно КСП Зоря , яке незаконно було передано директором ОСОБА_4 на баланс Барабойської сільської ради; визнати незаконним рішення ОСОБА_4 про передачу на баланс Барабойської сільської ради котельні за адресою: АДРЕСА_1, що розташована на території ТОВ Овочі-98 ; визнати незаконним акт приймання-передачі майна з балансу БСК Зоря на баланс Барабойської сільської ради від 29.07.2005 року в частині передачі котельної по АДРЕСА_1; визнати незаконним рішення Барабойської сільської ради № 369 від 29.07.2005 року в частині прийняття на баланс Барабойської сільської ради котельні за адресою: АДРЕСА_1 та в частині видачі Барабойській сільській раді свідоцтва про право власності на котельну за адресою: АДРЕСА_1; визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке видане Барабойській сільській раді на котельну за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Барабойської сільської ради № 369 від 29.07.2005 року та скасувати реєстрацію права власності Барабойської сільської ради на це майно; визнати недійсним рішення загальних зборів КСП Зоря від 21.04.2000 року (протокол №1); стягнути з ОСОБА_4 на його користь моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Представник с/ради заперечував проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_4 та його представник у судовому засіданні позов не визнали, просили суд відмовити у позові, у зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 грудня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Барабойської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, багатофункціонального сільськогосподарського кооперативу Зоря про повернення майна, визнання незаконними рішень, свідоцтва, акту приймання-передачі, стягнення моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким його позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ч. 1 303 ЦПК України під час розгляду в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що Возненко Олександр Леонтійович був членом КСП Зоря , 18.01.2000 року він написав заяву про вихід з членства КСП, з виділенням йому майнового та земельного паю та 15 лютого 2000 року його виключили з членів КСП та виділили земельну ділянку.

Сам ОСОБА_3 у судовому засіданні давав пояснення, що йому було відомо про розпаювання та передачу котельної і він вважав, що строк позовної давності він не пропустив.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В матеріалах справи є заява представника відповідача про застосування до позовних вимог ОСОБА_3 строк позовної давності. (а.с. 200)

До суду з зазначеним позовом позивач ОСОБА_3 звернувся 16.11.2015 року, тобто з пропущеним 3-х річного строку позовної давності про яку заявила сторона по справі.

Те що позивач пропустив 3-х річний строк позовної давності підтверджується матеріалами справи а саме: його заявою від 18.01.2000 року (а.с. 229); рішенням Барабойської сільської ради № 369 від 29.07.2005 року в частині прийняття на баланс Барабойської сільської ради котельні за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 226); актом передачі майна з баланса БСК Зоря на баланс Барабойської сільської ради (а.с. 224); рішенням виконавчого комітету Барабойській сільській раді від 15.04.2011 року.

Позивач не надав суду переконливих доказів того, що йому не було відомо обставин з приводу яких він звернувся до суду за захистом свої прав.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При таких даних суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що позивачем пропущений строк позовної давності на звернення до суду, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Що стосується доводів зазначених в апеляційній скарзі, то вони спростовуються матеріалами справи та викладеним вище, або не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги переконливими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області В.А. Станкевич

Т.В. Цюра

О.М. Таварткіладзе