Рішення

від 16.02.2011 по справі 2-753/11

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Макарівський районний суд Київської області

смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, 8000, (04578) 5-13-39

Макарівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Нестерчук О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Людвинівської сільської ради Макарівського району Київської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно, -

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі-позивачі) звернулись до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 29 червня 2004 року помер їх батько - ОСОБА_3. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, та земельної ділянки розміром 0,0288 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Вони є єдиними спадкоємцями за законом всього майна, що належало померлому ОСОБА_3. Інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом не має. Спадщину прийняли своєчасно та отримали на частину спадкового майна, а саме житловий будинок по вул.Мотижинська,13-а в с.Людвинівка Макарівського району відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом. Проте, отримати у встановленому законодавством порядку свідоцтво про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки відповідно до вимог ст. 1299 ЦК України та ст.ст. 125, 126 ЗК України вони не мають можливості, оскільки спадкодавець не встиг за життя оформити належним чином право власності на майно. На підставі викладеного просили визнати за ними в рівних частках право власності в порядку спадкування на земельні ділянки.

Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, викладене в заяві підтвердили.

В судове засідання відповідач свого представника не направив, надіслав заяву, в якій просив слухати справу у відсутності його представника, позов визнав.

Заслухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи та спадкової справи №1995 за 2004 рік, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29 червня 2004 року помер батько позивачів - ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, відповідними копіями свідоцтв про народження та одруження ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Останні є єдиними спадкоємцями за законом всього майна, що належало померлому ОСОБА_3. Спадщину прийняли своєчасно та отримали в 15-тій Київській державній нотаріальній конторі на частину спадкового майна, а саме житловий будинок по вул.Мотижинська,13-а в с.Людвинівка Макарівського району відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом (спадкова справа №1995 за 2004 рік). Проте, державна нотаріальна контора своїм листом №61/02-31 від 21.01.2011 року відмовила позивачам у видачі відповідних свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, та земельну ділянку розміром 0,0288 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на

них. За життя ОСОБА_3 почав виготовляти державні акти на вищезгадані земельні ділянки, але отримати їх зміг, так як помер, що підтверджується довідкою Макарівського районного відділу Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру , в якій зазначено, що на реєстрації знаходиться Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0288 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, виготовлений на ім'я ОСОБА_3, серія ЯЕ № 595546, та Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку серія ЯЕ № 595545, які розташовані по вул.Мотижинська,13-а в с.Людвинівка Макарівського району Київської області, проте на руки не видавались.

У ст. 174 ЦПК України зазначено, зокрема, що відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну або письмову заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Приймаючи до уваги, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, то суд вважає за можливе визнання позову прийняти, а позов на цій підставі задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121258,1261,1268 ЦК України, ст.ст.174, 212-215,218, 294 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках (по 1/2 за кожною) право власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку площею 0,0288 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по вул.Мотижинська,13-а в с.Людвинівка Макарівського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3222784401:01:002:0002), вартістю 132900 грн.00 коп., та земельну ділянку площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована по вул.Мотижинська,13-а в с.Людвинівка Макарівського району Київської області (кадастровий номер земельної ділянки 3222784401:01:002:0001), вартістю 221 грн.76 коп., що належали померлому 29 червня 2004 року ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №595546 та Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 595545 відповідно.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя