Рішення

від 21.02.2017 по справі 346/6036/16-ц

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/6036/16-ц

Провадження № 2/346/207/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 р. м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого-судді Васильковського В.В.

секретаря Корбут Н.М.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї справу за позовом ОСОБА_4 до Обслуговуючого кооперативу Центродім про визнання права власності на майно та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

у листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 02 грудня 2009 року між обслуговуючим кооперативом «Центродім» та нею було укладено договір № 11 на будівництво житлового будинку з членом обслуговуючого кооперативу від 02 грудня 2009 року. Згідно договору ОК «Центродім» прийняв її в обслуговуючий кооператив «Центродім» , як члена кооперативу, у будівництві багатоквартирного житлового будинку у м. Коломия, ОСОБА_5 Українки, 32 А. Відповідно до п. 1.3. Договору Об'єкт, що є предметом цього Договору, багатоквартирний житловий будинок у м. Коломия по вул. бул. Л. Українки, 32 А, (під'їзд № 1, поверх № 3 житловийАДРЕСА_1) 1-кімнатна за площею 48,05 кв.м.

Обумовлену сторонами суму грошових коштів за квартиру нею було сплачено в повному обсязі, з моменту укладення Договору ОК «Центродім» передав їй у власність відповідну квартиру. На протязі тривалого часу вона користується цією квартирою, сплачує квартплату, послуги електро та газопостачання. Однак, не зважаючи на це, відповідач не надавав їй необхідних для оформлення права власності на спірну квартиру документів. Тому просить суд визнати за нею право власності на квартиру № 10 загальною площею 52,7 кв.м, в будинку № 79 б по вул. Мазепи в м. Коломия, а також зобов'язати обслуговуючий кооператив Центродім надати їй документи, які необхідні для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно, розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу, визначені п. 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2015 № 1127, зокрема довідку кооперативу Центродім про членство ОСОБА_4 у кооперативі Центродім та внесення нею пайового внеску в повному обсязі; технічний паспорт на квартиру № 10, що в будинку по вул. Гетьмана Мазепи, 79 б в м. Коломия; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта будинку по вул. Гетьмана Мазепи, 79 б в м. Коломия та документ, що підтверджує присвоєння будинку по вул. Гетьмана Мазепи, 79 б в м. Коломия адреси.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, проти задоволення позову заперечили та пояснили, що Позивач не сплатила повної вартості за квартиру, з урахуванням того, що площа спірної квартири при будівництві збільшилася на 4,65 кв.м. Вказану площу вона повинна оплатити з розрахунку 465 дол. США за один квадратний метр, оскільки така прив'язка визначена протоколом зборів засновників. Крім того вказали, що визнання права власності як захист цивільного права на новостворене майно не допускається.

З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02 грудня 2009 року між обслуговуючим кооперативом «Центродім» та ОСОБА_4 було укладено договір № 11 на будівництво житлового будинку з членом обслуговуючого кооперативу. У відповідності до цього Договору ОК «Центродім» прийняв позивачку в обслуговуючий кооператив «Центродім» , як члена кооперативу, у будівництві багатоквартирного житлового будинку у м. Коломия, ОСОБА_5 Українки, 32 А (п. 1.1. Договору).

Згідно рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради від 22 січня 2013 року № 9 даному будинку присвоєну поштову адресу вул. Гетьмана Івана Мазепи, 79 «б» .

Відповідно до п. 1.3. Договору Об'єкт, що є предметом цього Договору, багатоквартирний житловий будинок у м. Коломия по вул. бул. Л. Українки, 32 А, (під'їзд № 1, поверх № 3 житловийАДРЕСА_2) 1-кімнатна за площею 48,05 кв.м.

Враховуючи зміст п. п. 1.3., 2.1. Договору загальна вартість квартири становить 182590 грн. Вказану суму позивач сплатила, що підтверджується рахунками-фактурами (а.с.9-13) і сторонами не оспорюється.

Разом з тим, згідно п. 2.3. Договору остаточний розрахунок має бути проведений за ціною 1 кв.м, вказаною у п. 2.1. та уточнених площ згідно МБТІ.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, площа спірної квартири збільшилася на 4,65 кв.м. Відповідно до квитанції від 21.02.2017 позивач сплатила вартість збільшеної площі квартири на загальну суму 17670 грн, з розрахунку 3800 грн за один метр квадратний.

Посилання представників відповідача на те, що доплата за один квадратний метр повинна здійснюватися в розмірі 465 доларів США, а не 3800 грн, суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно із ст. ст. 526, 527, 530-532 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 2.1. Договору від 02.12.2009 вартість 1 кв.м загальної площі об'єкту станом на день укладання Договору становить 3800 грн.

Жодних змін чи доповнень до Договору сторонами не вносилось і не підписувалось. Також у вказаному договорі сторони не визначали грошовий еквівалент в умовних одиницях.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Даючи оцінку пункту 4 протоколу зборів засновників, у якому вказано, що у разі зміни офіційного курсу НБУ долара США щодо гривні більше 5 відсотків, розмір паю сплачується в перерахунку по курсу НБУ на день оплати (а.с.88), суд враховує те, вказаний пункт протоколу не впливає на зміст укладеного сторонами Договору, у ньому вказано про розмір паю і порядок його оплати.

Таким чином, суд вважає, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором в повному обсязі та сплатив обумовлену сторонами в Договорі вартість квартири.

Відповідач в свою чергу не надає необхідних документів для реєстрації об'єкта нерухомого майна, тому позов в частині зобов'язання відповідача надати ОСОБА_4 документи, передбачені п. 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, підставний та підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про визнання права власності на спірну квартиру, до суд вважає, що в цій частині позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Майном як особливим об'єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (частина перша статті 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Разом з тим частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Виникнення права власності на новостворений об'єкт нерухомості на підставі судового рішення зазначеними нормами та нормою статті 331 ЦК України не передбачено.

Указаними Законами визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об'єкт інвестування після прийняття такого об'єкта до експлуатації.

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач виконав свої грошові зобов'язання за договором на будівництво житлового будинку з членом обслуговуючого кооперативу, повністю сплативши вартість, установлену вказаним договором, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача не виникло право власності на спірну квартиру. За змістом Договору позивач отримав лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Тому в задоволенні позову в частині визнання права власності на квартиру слід відмовити.

На підставі наведеного та ст. ст. 328, 331, 392, 526, 527, 530-532, 627-629 ЦК України, керуючись ст. ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати обслуговуючий кооператив Центродім надати ОСОБА_4 документи, які необхідні для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно, розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося у результаті діяльності кооперативу та визначені пунктом 80 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, зокрема довідку кооперативу Центродім про членство ОСОБА_4 в кооперативі Центродім та внесення нею пайового внеску в повному обсязі; технічний паспорт на квартиру № 10, що в будинку по вул. Гетьмана Мазепи, 79 б в м. Коломия; документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта будинку по вул. Гетьмана Мазепи, 79 б в м. Коломия та документ, що підтверджує присвоєння будинку по вул. Гетьмана Мазепи, 79 б в м. Коломия адреси.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.

Суддя Васильковський В. В.