Постанова

від 21.02.2017 по справі 812/1538/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1538/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

при секретарі судового засідання - Дюкаревій М.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Лисичанську до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» про стягнення пені у сумі 621851,01 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Лисичанську до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» про стягнення пені у сумі 621851,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ПАТ "Лисичанськвугілля" в своїй структурі має відокремлений підрозділ без права юридичної особи - «Шахта Привільнянська» , яка прийняла на себе зобов'язання страхувальника по сплаті страхових внесків до Фонду і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань України у м. Лисичанську зареєстрований за № НОМЕР_1.

Відділенням виконавчої дирекції у м. Лисичанську нарахована пеня в сумі 621851,01 грн. за період з 01.10.2015 по 30.09.2016 на недоїмку, яка знаходиться у виконавчому провадженні і утворилась в 2009-2010 роках, на підставі звітів поданих страхувальником ВП «Шахта Привільнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» .

Позивач просить суд стягнути пеню в сумі 621851,01 грн. з Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Лисичанську.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув до суду, розгляд справи просив суд проводити без його участі.

Представник відповідача до суду не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заперечення проти позову не надав.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Лисичанськвугілля", код ЄДРПОУ 32359108, є юридичною особою, належить до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, зареєстроване Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 21.04.2004 за № 13811200000000049 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відомості про юридичну особу, в своїй структурі має відокремлений підрозділ без права юридичної особи - «Шахта Привільнянська» , який є платником страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та взято на облік у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області (а.с.8,11-15).

У звіті щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 3 квартал 2015 року відповідачем самостійно визначено залишок заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 3020365,11 грн. (а.с.9).

У звіті щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 9 місяців 2016 року відповідачем самостійно визначено залишок заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 3018365,11 грн. (а.с.10).

Як вбачається з розрахунку пені за період з 01.10.2015 по 30.09.2016, заборгованість відповідача перед Фондом по пені на суму боргу у розмірі 3020365,11 грн. складає 621851,01 грн. (а.с.7).

Пунктом 7 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, роботодавці як страхувальники зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань страхові внески, які є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно (п.5.1 та п.5.2 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду).

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються. Сплата пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки (п.5.8 Інструкції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Про наявність у фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування права здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції також і після цієї дати свідчить правова позиція Верховного Суду України, викладена у постановах від 19 лютого 2013 року у справі № 21-432а12 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 29791293), від 23 квітня 2013 року у справі № 21-116а13 (реєстраційний номер рішення 31072994) та від 01 жовтня 2013 року у справі № 21-323а13 (реєстраційний номер рішення 34180771).

Згідно із частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Лисичанську до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта Привільнянська» про стягнення пені у сумі 621851,01 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, код ЄДРПОУ 32359108) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області (93113, Луганська область м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 347) на р/р № 37179412001257 ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 25938322 заборгованість по пені у розмірі 621 851,01 грн. (шістсот двадцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят одна гривня 01 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 27 лютого 2017 року.

Суддя ОСОБА_1