Рішення

від 31.01.2017 по справі 909/14/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2017 р. Справа № 909/14/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1- начальник юридично-договірного відділу Долинського ГПЗ ПАТ "Укрнафта" (довіреність № 10-708/д від 22.11.2016),

від відповідача представники не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, 3/5, м. Київ, 04053)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятівнафта" (вул. С.Стрільців, 2, с. Цінева, Івано-Франківська область, 77640)

про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та три проценти річних

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Укрнафта" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТОВ "Рожнятівнафта" про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат, три проценти річних та судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині здійснення оплати за договором №8/16-Р від 30.12.2015 на підготовку нафтового газу, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 143181,38 грн. - сума основного боргу, 18251,33 грн. - пені, 8590,88 грн. - інфляційних втрат та 1795,64 грн. - три проценти річних.

Ухвалою суду від 05.01.2017 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 31.01.2017.

26.01.2017 від ТОВ "Рожнятівнафта" надійшла заява, в якій відповідач зазначив, що позов визнає та вказав, що основний борг в сумі 143181,38 грн. ним сплачено. В підтвердження даного факту відповідачем до поданої заяви долучено копію платіжного доручення №4 від 17.01.2017. Крім того, у поданій заяві відповідач просить суд розстрочити виконання судового рішення в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив оплату відповідачем суми основного боргу, про що надав суду бухгалтерську №15-168 від 26.01.2017 про стан дебіторської заборгованості ТОВ "Рожнятівнафта" із змісту якої вбачається, що відповідачем сплачено суму основного боргу в розмірі 143181,38грн. Позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних представник позивача підтримав, щодо заяви представника відповідача не заперечив. Крім того, представник позивача подав у судовому засіданні, клопотання про долучення до матеріалів справи, на виконання вимог ухвали від 05.01.2017 витребуваних документів. Також на виконання вимог зазначеної ухвали представником позивача подано для огляду в судовому засіданні оригінали документів, долучених до позовної заяви.

Судом долучено подані документи до матеріалів справи та оглянуто оригінали документів в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, ухвалою суду від 05.01.2017, про що свідчать відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотному боці вищевказаної ухвали, а тому справу розглянуто на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне:

30.12.2015 між Долинським газопереробним заводом ПАТ "Укрнафта" (далі-позивач, виконавець) та ТОВ "Рожнятівнафта" (далі-відповідач, замовник) укладено договір № 8/16-Р (далі - договір) на підготовку нафтового газу, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надавати послуги замовнику по підготовці поданого на протязі 2016 року на вхід Долинського ГПЗ нафтового газу в кількості 0,900 млн.м3, а замовник зобов'язався провести оплату наданих послуг.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема з договорів. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, між сторонами виникли зобов'язальні відносини.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При укладенні даного договору сторони погодили всі його істотні умови.

Згідно з ч. ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що вартість послуг становить 650,40 грн. за одну тисячу метрів кубічних підготовленого газу, в тому числі ПДВ 108,40 грн.

Згідно п.п.3.3, 3.4 договору замовник здійснює оплату за надані послуги шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, вказаний у розділі 8 договору згідно виставленого рахунку про оплату, виконавець повинен виставити замовнику рахунок за послуги по підготовці нафтового газу не пізніше 10- числа місяця наступного за звітним.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що обсяги нафтового газу за звітний місяць, що надійшли до виконавця від замовника визначаються 1-го числа наступного місяця НГВУ Долинанафтогаз і замовником та підтверджуються шляхом оформлення актів приймання-передачі газу.

На виконання умов договору Долинським газопереробним заводомПАТ "Укрнафта" за період з 01.07.2016 по 01.12.2016 було виставлено відповідачу рахунки на оплату та надано послуг по підготовці 332,004 тис.м3 нафтового газу на суму 215935,40 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рахунків та актів приймання-передачі газу. Вказані акти підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їхніми печатками.

Пунктом 3.5 договору передбачено, що замовник повинен в п'ятиденний строк після виставлення рахунку оплатити вартість наданих послуг.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В порушення умов договору, відповідач здійснив оплату за надані позивачем послуги не в повній мірі, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед ПАТ "Укрнафта" в сумі 143181,38 грн.

Позивачем було надіслано претензії з вимогою погасити борг на адресу відповідача, проте, останній не відреагував жодним чином та заборгованість не погасив.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, спір виник в зв'язку з порушенням відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що після звернення позивача до суду із позовною заявою відповідачем було здійснено оплату по виконанню зобов'язань за договором, зокрема, погашено заборгованість в частині основного боргу в розмірі 143181,38 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №4 від 17.01.2017 та бухгалтерською довідкою Долинського газопереробного заводу ПАТ "Укрнафта" №15-168 від 26.01.2017 про стан дебіторської заборгованості ТОВ "Рожнятівнафта" станом на 23.01.2017.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що в даній частині спір врегульовано сторонами шляхом перерахування боргу після звернення стягувача з позовом та подано докази такого врегулювання, а тому відсутній предмет спору, то провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 143181,38грн. слід припинити.

Окрім основного боргу позивачем заявлено до стягнення 18251,33 грн. - пені, 8590,88 грн. - інфляційних втрат та 1795,64 грн. - три проценти річних.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у випадку невиконання "Замовником" п. 3.5 даного договору, він сплачує "Виконавцю", крім суми заборгованого платежу, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 55 ГПК України при перерахунку судом правильності арифметичних нарахувань за допомогою прогарами ІПС Законодавство , встановлено, що позовна вимога в частині стягнення пені підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 18210,64 грн., а в стягненні 40,69 грн. пені слід відмовити.

Враховуючи те, що заборгованість виникла з вини ТОВ "Рожнятівнафта", при цьому, позовні вимоги відповідачем визнано, а після звернення ПАТ "Укрнафта" з позовом до суду боржником погашено суму основного боргу, а тому суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Слід зазначити, що від ТОВ "Рожнятівнафта" 26.01.2017 надійшла заява про розстрочку виконання судового рішення в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних на чотири місяці з оплатою в наступному порядку: до 20.02.2017 - 7159,46 грн., до 20.03.2017 - 7159,46 грн., до 20.04.2017 - 7159,46грн., до 20.05.2017 - 7 159,46 грн. В обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на складне фінансове становище та наявність значної заборгованості перед іншими підприємствами, що підтверджується бухгалтерською випискою - довідкою за вих.№ 18 від 25.01.2017 та зазначає, що примусове виконання рішення про одночасне стягнення з відповідача 28637,85 грн. боргу створить загрозу банкрутства ТОВ "Рожнятівнафта" і сплатити в даний час для відповідача всю суму не представляється можливим.

Розглянувши матеріали заяви та дослідивши подані докази у справі, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Рожнятівнафта" про розстрочку виконання судового рішення, в частині стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, виходячи з наступного:

згідно з ч. 1 ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Слід зазначити, що необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий судовий розгляд..

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору. Крім того,

слід враховувати реально можливі негативні наслідки як для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, так і для стягувача.

Виходячи із наведеного, чинне законодавство у будь-якому випадку пов'язує розстрочку та відстрочку виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення.

Однак, заявником не надано належних доказів відсутності майна або достатніх грошових коштів для виконання рішення суду, зокрема, відомостей із ДФС про відкриті ТОВ "Рожнятівнафта" банківські рахунки чи відомостей про стан рахунків у банківських установах та доказів того, що виконання рішення у даній справі без розстрочки призведе до виникнення наявної загрози банкрутства підприємства.

У своїй заяві ТОВ "Рожнятівнафта" посилається на скрутний матеріальний стан, просить розстрочити виконання рішення суду 4 місяці. Проте, боржником не обґрунтовано та не підтверджено належними доводами необхідності розстрочки виконання рішення суду саме на термін - 4 місяці.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність виняткових обставин, які б ускладнювали чи унеможливлювали виконання рішення суду у даній справ, а тому в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області у даній справі слід відмовити.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись 124 Конституції України, ст.ст. 4-5, 33, 49, 75, 80, 82 -85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рожнятівнафта" (вул. С. Стрільців, 2, с. Цінева, Івано-Франківська область, 77640 код 25070214) на користь публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053, код 00135390) - 18210,64 грн. (вісімнадцять тисяч двісті десять гривень шістдесят чотири копійки) - пені, 8590,88 грн. (вісім тисяч п'ятсот дев'яносто гривень вісімдесят вісім копійок) - інфляційних втрат, 1795,64 грн. (одну тисячу сімсот дев'яносто п'ять гривень шістдесят чотири копійки) - три проценти річних та 2576,67 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість гривень шістдесят сім копійок) - судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 143181,38 грн. (сто сорок три тисячі сто вісімдесят одна гривень тридцять вісім копійок) - припинити.

В решті позову відмовити.

В задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду у даній справі відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грица Ю. І.

Повне рішення складено 27.02.2017.