Рішення

від 20.02.2017 по справі 914/3358/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2017р. Справа № 914/3358/16

За позовом:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів до відповідача: Спільного українсько-австрійського підприємства Вольф-АЛМ у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Львів про:стягнення 1671600,00 грн. збитків Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Цяпка О.І. Представники сторін: від позивача:ОСОБА_1 - представник (довіреність від 03.01.2017р. №18-11-00004); від відповідача: не з'явився. Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

30.12.2016р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (надалі - Позивач) до Спільного українсько-австрійського підприємства Вольф-АЛМ у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - Відповідач) про стягнення 1671600,00 грн. збитків.

Ухвалою суду від 30.12.2016р. відстрочено позивачу сплату решти частини судового збору - 22040,72 грн. за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі, порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 23.01.2017р. Розгляд справи відкладався на 06.02.2017р. та 20.02.2017р., про що судом винесено відповідні ухвали.

Представник позивача в судове засідання з'явився, просив позов задоволити повністю. Заявлений позов обґрунтовує тим, що 23.08.2001р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва Силосний корпус ливарного заводу за адресою: м. Львів, територія промвузла Рясне . Рішенням господарського суду Львівської області від 12.03.2013р. у справі №5015/5478/12 вказаний договір було розірвано, зобов'язано Спільне українсько-австрійське підприємство Вольф-АЛМ у формі ТОВ повернути у державну власність за актом приймання-передачі об'єкт незавершеного будівництва - Силосний корпус ливарного заводу територія промвузла Рясне у м. Львові. Наказом РВ ФДМ України по Львівській області від 05.02.2014р. №00175 затверджено протокол №1 від 10.01.2014р. засідання комісії РВ ФДМ України по Львівській області з повернення у державну власність об'єктів приватизації у зв'язку з розірванням договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва. Відповідно до вказаного протоколу комісією ухвалено затвердити результати інвентаризації об'єкта незавершеного будівництва. За результатами обстеження будівельного майданчика і технічного стану об'єкта незавершеного будівництва інвентаризаційною комісією було встановлено, що на будівельному майданчику спостерігається фрагмент естакади над дорогою, по території спостерігаються залишки фундаменту, металоконструкції та інші конструктивні елементи відсутні, об'єкт не законсервований і його руйнація продовжується. Згідно інвентаризаційного опису придбаних для об'єкта незавершеного будівництва матеріалів, виробів, конструкцій, завезених на будівельний майданчик і не використаних для будівництва, складеного на 30.11.2013р., такі матеріали та інше на будівельному майданчику відсутні, які і відсутнє придбане для об'єкта незавершеного будівництва устаткування, не переданого до монтажу або такого, що не потребує монтажу. У зв'язку з цим, ТОВ Гал-Світ на замовлення позивача було здійснено оцінку майна (об'єкта незавершеного будівництва), за результатами якої визначено розмір збитків спричинених державі знищенням об'єкту - 1671600,00 грн. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Станом на 20.02.2017р., доказів доплати судового збору позивачем подано не було.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав.

Поштовий конверт, якими відповідачу надсилалися ухвала про порушення провадження у справі від 30.12.2016р. повернувся до суду з відміткою відділення зв'язку за закінченням терміну зберігання . Поштова кореспонденція надсилалася відповідачу на його юридичну алресу: м. Львів, вул. Ак. Лазаренка, 4.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На переконання суду, неявка належним чином повідомленого відповідача про час, дату та місце судового розгляду не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.08.2001р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (Покупцем) укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Силосний корпус ливарного заводу , м. Львів, територія промвузла Рясне , відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця об'єкт незавершеного будівництва Силосний корпус ливарного заводу , територія промвузла Рясне у м. Львові, а покупець прийняти об'єкт і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі. За умовами 5.4. вказаного договору відповідач зобов'язувався добудувати об'єкт напротязі 5 років без збереження первісного призначення. 06.08.2009р. між сторонами було підписано Додатковий договір до зазначеного вище договору, яким п. 5.4. договору викладено в новій редакції: Покупець зобов'язаний добудувати об'єкт протягом десяти років (до 23 серпня 2011 року) без збереження первісного призначення .

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.03.2013р. у справі №5015/5478/12 за позовом РВ ФДМ України по Львівській області до ТОВ спільного українсько-австрійського підприємства Вольф-АЛМ про розірвання договору купівлі-продажу від 23.08.2001р. та зобов'язання передати об'єкт незавершеного будівництва, позов задоволено повністю, розірвано договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - Силосний корпус ливарного заводу , м. Львів, територія промвузла Рясне від 23.08.2001р., зобов'язано ТОВ спільного українсько-австрійського підприємства Вольф-АЛМ повернути у державну власність за актом приймання-передачі об'єкт незавершеного будівництва - Силосний корпус ливарного заводу , м. Львів, територія промвузла Рясне . Рішення суду мотивоване, зокрема, невиконанням відповідачем зобов'язань, передбачених п. 5.4. договору. Вказане рішення суду набрало законної сили.

30.11.2013р. інвентаризаційною комісією (створеною на підставі наказу РВ ФДМ України по Львівській області від 29.11.2013р. №01640) з метою повернення у державну власність об'єкта незавершеного будівництва Силосний корпус ливарного заводу проведено огляд будівельного майданчика, на якому розташований об'єкт незавершеного будівництва: Силосний корпус ливарного заводу, а також відповідність виконаних у натурі конструкцій і робіт, передбачених проектною документацією та встановлено відсутність об'єкта незавершеного будівництва.

Також 30.11.2013р. цією ж комісією було проведено інвентаризацію устаткування, не переданого до монтажу або таке, що не потребує монтажу устаткування, інвентаризацію, обмір та оцінку з урахуванням придатності для подальшого використання матеріалів, виробів, конструкцій, завезених на майданчик і не використаних для будівництва, які підлягають включенню у вартість об'єкта незавершеного будівництва, в результаті чого було встановлено відсутність таких, про що складені відповідні Інвентаризаційні описи.

10.01.2014р. відбулося засідання комісії регіонального відділення з повернення у державну власність об'єктів приватизації у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва (оформлене протоколом №1 від 10.01.2014р.), в ході якого ухвалено затвердити результати інвентаризації об'єктів незавершеного будівництва - силосний корпус ливарного заводу та естакада під'їзної дороги до ливарного корпусу, що знаходяться за адресою: м. Львів, територія промвузла Рясне , у зв'язку з розірванням договорів купівлі-продажу від 23.08.2001р. №373 та від 23.08.2001р. №374 укладених між РВ ФДМ України по Львівській області та СУАП Вольф-АЛМ у формі ТОВ і проведення роботи по поверненню вищевказаних об'єктів приватизації у державну власність; підготувати акт приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва - естакади під'їзної дороги до ливарного корпусу, у державну власність; об'єкт незавершеного будівництва - силосний корпус ливарного заводу вилучити з переліку об'єктів, що підлягають приватизації; для встановлення збитків, завданих державі, забезпечити проведення незалежної оцінки вищезазначених об'єктів станом на дату прийняття судом рішення про розірвання договорів купівлі-продажу.

Наказом РВ ФДМ України по Львівській області затверджено протокол №1 від 10.01.2014р. засіданні комісії регіонального відділення з повернення у державну власність об'єктів приватизації у зв'язку з розірванням договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва.

Судом встановлено, що на замовлення позивача, ТОВ Гал-Світ проведено оцінку об'єкту незавершеного будівництва Силосний корпус ливарного заводу за адресою: м. Львів, територія промвузла Рясне та складено Висновок про вартість вказаного об'єкту, згідно якого вартість об'єкта оцінки склала 1671600,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Крім цього, 24.06.2014р. проведено рецензію на Висновок про вартість майна-збитків, який затверджено наказом позивача від 26.09.2014р. №01343.

У зв'язку з тим, що відповідачем було завдано збитків державі внаслідок руйнування об'єкту незавершеного будівництва Силосний корпус ливарного заводу в розмірі 1671600,00 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Встановивши наведені обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 19 Закону України Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва встановлено, що обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є зокрема, встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва. У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Відповідно до п. 6 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затв. постановою КМУ від 19.01.2001р. №32, інвентаризація об'єкта приватизації (крім пакетів акцій), який повертається у державну власність, проводиться інвентаризаційною комісією згідно з Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затв. наказом Мінфіну від 11.08.1994р. №69, станом на день прийняття судом, господарським судом відповідного рішення. Склад комісії та порядок її роботи визначаються державним органом приватизації. Результати інвентаризації затверджуються державним органом приватизації.

Судом встановлено, що у зв'язку з набранням законної сили рішенням господарського суду Львівської області у справі №5015/5478/12, яким розірвано договір купівлі-продажу від 23.08.2001р., позивачем на підставі наказу від 29.11.2013р. №01640 з метою повернення у державну власність об'єкта незавершеного будівництва було створено інвентаризаційну комісію.

За результатами огляду інвентаризаційною комісією будівельного майданчика, на якому мав би бути розташований об'єкт незавершеного будівництва Силосний корпус ливарного заводу було встановлено його відсутність, а також виявлено відсутність устаткування, не переданого до монтажу або таке, що не потребує монтажу устаткування, матеріалів, виробів, конструкцій, завезених на майданчик і не використаних для будівництва, які підлягають включенню у вартість об'єкта незавершеного будівництва, що підтверджується відповідними Інвентаризаційними описами.

На підставі Протоколу засідання комісії регіонального відділення з повернення у державну власність об'єктів приватизації у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва №1 від 10.01.2014р. (затвердженого наказом РВ ФДМ України від 05.02.2014р. №00175) було затверджено результати проведеної комісією інвентаризації.

Згідно п. 9 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затв. постановою КМУ від 19.01.2001р. №32, у разі виявлення збитків, завданих державі покупцем об'єкта приватизації за час володіння ним, їх розмір визначається згідно з методикою оцінки майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Так, п. 104-105 Методики про оцінку майна, затв. постановою КМУ від 10.12.2003р. №1891 (в редакції, котра діяла на момент визначення розміру збитків) передбачено, зокрема, що визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. Державний орган або орган місцевого самоврядування приймають рішення про розмір збитків з використанням звіту про оцінку збитків за умови наявності позитивного висновку рецензента такого звіту.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Гал-Світ було проведено оцінку вартості (визначення розміру збитків) об'єкту незавершеного будівництва Силосний корпус ливарного заводу , згідно вартість вказаного об'єкту склала 1393000,00 грн. (без ПДВ). Крім цього, 24.06.2014р. було проведено рецензування зазначеного висновку та встановлено, що висновок в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

В контексті ст. 9 ЦК України господарські відносини регулюються положеннями ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, ч. 1-3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Вищенаведена норма закону кореспондується із приписами ст. 224 ГК України, якою закріплено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Системний аналіз вищенаведених норм закону та матеріалів справи дає підстави для висновку суду про те, що заявлена до стягнення позивачем сума за своєю правовою природою є збитками.

Суд зазначає, що для застосування такого виду господарської санкції, як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками, вини.

Оскільки в результаті дій відповідача було завдано державі збитків, пов'язаних зі знищенням об'єкту незавершеного будівництва Силосний корпус ливарного заводу , позивачем в свою чергу документально обґрунтовано розмір спричинених збитків (згідно Висновку про вартість майна, виконаний ТОВ Гал-Світ та рецензії на звіт про оцінку майна), суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 3.3., 3.4. постанови Пленуму ВГС України від 21.02.2013р. № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення. У разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход Державного бюджету України.

Враховуючи те, що за подання позову позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 25074,00 грн., однак сплатив лише 3033,28 грн., ухвалою від 30.12.2016р. позивачу було відстрочено сплату решти частини судового збору в розмірі 22040,72 грн. до прийняття рішення у справі, суд вважає, що судовий збір в розмірі 3033,28 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, натомість судовий збір в розмірі 22040,72 грн. слід стягнути з відповідача в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Спільного українсько-австрійського підприємства Вольф-АЛМ у формі товариства з обмеженою відповідальністю (79026, м. Львів, вул. Акдеміка Лазаренка, 4; код ЄДРПОУ 14301314) на користь Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) 1671600,00 грн. збитків та 3033,28 грн. судового збору.

3. Стягнути з Спільного українсько-австрійського підприємства Вольф-АЛМ у формі товариства з обмеженою відповідальністю (79026, м. Львів, вул. Акдеміка Лазаренка, 4; код ЄДРПОУ 14301314) в дохід державного бюджету України 22040,72 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2017 р.

Суддя Крупник Р.В.