Рішення

від 16.02.2017 по справі 923/1366/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2017 року Справа № 923/1366/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югнефтетранс", м. Херсон

до Приватного підприємства "Санвінд", м. Херсон

про стягнення 92674 грн. 33 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, уповн. представник, довіреність від 05.10.2016;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність від 06.10.2016;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югнефтетранс" (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства "Санвінд" (відповідач), яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог б/н б/д (т. 1 а.с. 70-71), просить стягнути 86500 грн. безпідставно отриманих коштів та 5345 грн. 48 коп. процентів за користування коштами. Свої вимоги позивач обґрунтував нормами ст.1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 20.12.2016 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 12.01.2017. Тричі ухвалами суду від 12.01.2017, від 26.01.2017 та від 16.02.2017 розгляд справи відкладався з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях підстав.

Представник відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу в його задоволенні, з підстав, які вказано у відзиві на позов.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

Позивач доводить, що 02.06.2016 ним помилково перераховано кошти в сумі 101500 грн. 00 коп. платіжним доручення № 2353 від 02.06.2016 на р/р відповідача відкритого в ХФ ПАТ КБ Приватбанк № 33277477.

Позивачем 01.07.2016 була направлена Претензія за вих. № 475/02-24 на ім'я директора ПП Санвінд ОСОБА_3, про повернення помилково перерахованих коштів.

Позивач звертає увагу суду, що 06.07.2016 відповідач повернув позивачу на рахунок суму 5000 грн., 05.09.2016 суму 5000 грн., 24.10.2016 - 5000 грн., що підтверджується банківськими виписками.

10.10.2016 позивачем була направлена повторна Претензія до відповідача про повернення помилково перерахованих коштів.

Позивач зазначив, що в телефонних розмовах відповідач йде на контакт, та обіцяв повернути безпідставно набуті кошти в повному обсязі.

Загалом відповідачем було повернуто 15000 грн. 00 коп., тому неповернута сума, заявлена до стягнення 101500 - 15000= 86500 грн.

На підставі ст.536 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України позивач нарахував проценти за користування чужими грошовими коштами, загальний розмір яких складає 5345 грн.48 коп.

Відповідач не визнає позовні вимоги та вважає, що позовні вимоги безпідставно обґрунтовані нормами ст.1212 ЦК України, оскільки між сторонами мали місце договірні правовідносини.

Так, відповідач зазначив, що в березні 2016 року позивач звернувся до ПП Сан Вінд з завданням виконати проектну документацію щодо будівництва складських приміщень, в зв'язку з чим на електронну адресу відповідача було направлене графічне завдання для прорахунків по договору у вигляді двох креслень на топозйомці.

05.04.2016 на електронну адресу позивача направлені проекти договору підряду № 29/16 з додатком, у відповідності до п.п. 1.1 якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника проектну документацію Будівництво складу №1 площею 1750 кв.м. та прибудова до складу №2 площею 1400 кв.м. на території Югнефтетранс в м. Херсоні . При цьому пунктами 1.1.1 та 1.1.2 договору встановлені частини виконання робіт. Пунктом 1.3 Договору встановлено, що Підрядник зобов'язується виконати зазначені у Договорі проектні роботи протягом 60 днів з моменту виконання Замовником п.1.2 Договора, а саме: оплатити вартість зазначених робіт в п.1.1 Договору. Згідно п.2.2 Договору загальна вартість робіт становить 174 500 грн., при цьому згідно 2.2 Договору передоплата становить 101 500 грн без ПДВ відповідно до переліку робіт, вказаних в додатку №1 цього Договору.

Відповідач пояснив, що 18.04.2016 на електронну адресу ПП СанВінд від позивача надійшло коригування тексту договору підряду, а саме: надіслані реквізити позивача та зауваження до пунктів 1.3, 2.4, 4.1.3 - 1.3, 4.1.5 - 1.3, 4.4.3, 5.4 Договору підряду, які прийняті до уваги відповідачем, в зв'язку з чим внесені відповідні зміни до Договору.

Відповідач пояснив, що 28.04.2016 на виконання договору підряду №29/16 на електронну адресу ПП СанВінд позивачем надіслані вихідні дані для проектування, ескізи намірів забудови, Робочий проект Виробничо-складський комплекс в м. Херсоні, Карантинний острів 1, Висновок про інженерно-геологічні умови майданчика.

Відповідач пояснив, що 12.05.2016 ним на адресу позивача направлено рахунок-фактуру №29/1 на суму 101500 грн., який 02.06.2016 був оплачений згідно платіжного доручення №2353, в зв'язку з цим відповідач почав виконувати прийняті на себе згідно Договору підряду №29/16 зобов'язання, видав наказ №7/06 від 07.06.2016 про призначення головного архітектора та головного інженера у зв'язку з укладенням договору на розробку проектної документації Будівництво складу №1 площею 1750 кв.м. та прибудова до складу №2 площею 1400 кв.м. на території Югнефтетранс в м. Херсоні .

Відповідач пояснив, що 27.06.2016 ПП СанВінд складено кошторис №1 на проектні роботи Будівництво складу №1 площею 1750 кв.м. та прибудова до складу №2 площею 1400 кв.м. на території Югнефтетранс в м. Херсоні , згідно якого загальна вартість робіт складає 63 700 грн., акт №29 здачі-прийомки робіт (послуг) згідно якого загальна вартість робіт з розробки проектноъ документації складає 63 700 грн.

Відповідач доводить, що Замовник (позивач) на порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), і отже він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду (постанова ВГСУ від 11.05.2012 № 21 /5005/14068/2011).

Відповідач пояснив, що на адресу ПП СанВінд надійшла від позивача претензія №475/01 від 01.07.2016, яка містить вимогу на повернення безпідставно отриманих коштів. У зв'язку з тим, що вартість виконаних робіт фактично склала меншу суму ніж розраховувалась на час складання договору підряду та додатку до нього, ПП "СанВін" перерахувало на адресу позивача згідно платіжного доручення №41 від 06.07.2016 -5000 грн., за №64 від 05.09.2016 - 5000 грн. та за № 75 від 24.10.2016 - 5 000 грн.

Позивач в ході розгляду справи спростовував доводи відповідача щодо наявності договірних правовідносин між сторонами та звернув увагу суду на підстави відсутності правовідносин між сторонами, а саме:

- договір, що наданий відповідачем, ним не підписувався, хоча Закон визначає обов'язкову письмову форму; договір не містить дати, оскільки він не приймав від відповідача пропозицій щодо укладання правочину;

- відповідно до п. 10.5.3. Статуту Товариства Позивача директор укладає та підписує від імені Товариства господарські та інші договори, на суму не більше 20000 грн., якщо сума перевищує зазначену, згода на підписання таких угод надається рішенням загальних зборів. Згоду на підписання Загальні збори не надавали та відповідно збори засновників із зазначеного питання не проводились;

- технічні умови і проект, надавався відповідачу для визначення попередньої вартості робіт, ще 28.04.2016, такі документи надавались не тільки відповідачу, а й іншим проектним організаціям, для визначення коньюктури ринку по даним послугам;

- договір не погоджувався сторонами і сторони не збирались його виконувати, про це свідчить той факт, що роботи відповідачем не виконані (сплинув строк 60 кал. днів), акті приймання-передачі не надавався;

- відповідач в односторонньому порядку змінює ціну робіт (з 174500 грн. до 63700 грн.), хоча ніяких перемовин сторони не проводили, та не погоджували як сам договір так і зміни до нього;

- в Актах виконаних робіт, що надав відповідач, які знову підписані тільки ним, відсутнє посилання на Договір, його номер, дату.

Також позивач звернув увагу суду на той факт, що після відсилання претензій щодо повернення помилково перерахованих коштів, відповідач почав повертати кошти (3 рівні платежі по 5000 грн.), що слід розцінити як його згодою (акцепт) на претензії позивача.

В сукупності встановлених фактів, аналізу наданих доводів та чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивiльнi права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов'язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є , зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під в iдсутн iстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої , який або не ґрунтується на прямій вказ iвц i закону, або суперечить меті правов iдношення i його юридичному змісту . Тобто в iдсутн iсть правової підстави означає , що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою , передбаченою законом , іншими правовими актами чи правочином .

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідач доводить, що між сторонами існували договірні правовідносини, спірну суму слід розглядати як виконання договірного господарського грошового зобов'язання щодо проведення передоплати.

Судом вивчені надані відповідачем докази щодо існування договору між сторонами. Відповідачем надано проект договору № 29/16, за яким "Замовник"- ТОВ "Югнефтетранс" доручає, а "Підрядник" - приватне підприєство "СанВінд" зобов'язується виконати за завданням "Замовника" проектну документацію "Будівництво складу № 1 площею 1750 м 2 та прибудова складу № 2 площею 1400 м 2 на території "Югнефтетранс" в м. Херсоні" в частинах: склад № 1, склад №2. Загальна вартість робіт становить 174500 грн. "Підрядник" зобов'язується виконати проектні роботи протягом 60 робочих днів після отримання передоплати та отримання вихідних даних. Виконання проектних робіт має оформлюватися актом виконаних робіт. На зазначеному проекті відсутній підпис з боку "Замовника".

Відповідно до наданого відповідачем реєстру листів, направлених електронною поштою на адресу позивача 11.03.2016 від позивача (пошта ОСОБА_4) надійшло графічне завдання для прорахунку по договору; 05.04.2016 відповідач направив на адресу позивача проект договору та додатків ; 18.04.2016 від позивача надійшов лист з коригування тексту договору; 28.04.2016 позивач направив на адресу відповідача вихідні дані для проектування: ескізи намірів забудови, проект геологічних умов забудови ділянки. Також до листа було додано текст "договір і перечень потрібно дозаписать або вишліть реквізити Замовника для заповнення" ( т.1 арк.59).

Також відповідач надав непідписаний з боку позивача кошторис № 1 на проектні роботи "Будівництва складу № 1 площею 1750 м 2 та прибудови складу № 2 1400 м 2 на території позивача" та непідписаний Замовником акт № 30 здачі-прийомки робіт від 27.06.2016.

Судом встановлено, що відповідач також надав позивачу рахунок-фактуру № 29/1 від 12.05.2016 на суму 101500 грн., як передоплата на виконання проектної документації за договором № 29/16, який був оплачений позивачем. Частина суми відповідачем була повернута на вимогу позивача. Залишок неповернутої добровільно відповідачем суми 86 500 грн. складає суму позову.

Судом оглянуто рахунок та встановлено, що на ньому відсутня віза керівника про сплату, а стоїть за поясненнями позивача тільки підпис головного бухгалтера.

Позивач не спростовує наявність наданих відповідачем документів, однак доводить, що всі вони свідчать про наявність переддоговірних перемовин, які не були оформлені належним правочином, оскільки сторони не погодили істотні умови по вартості робіт. Сума за рахунком-фактурою була перерахована головним бухгалтером без погодження з керівником, тільки який за статутом може вирішувати питання розпорядження грошовими коштами товариства. Крім того, відповідно до п.10.5.3 статуту товариства якщо сума договору перевищує 10 000 грн., то для його укладення має бути погодження загальних зборів. Розгляд такого питання на загальні збори не виносилося, оскільки сторони не погодили істотні умови. Пізніше позивач уклав договір № 09-13 на виконання проектних робіт на об'єкту "Реконструкція виробничого комплексу з виготовлення дверних блоків з будівництво нових виробничих та допоміжних будівель на території ТОВ "Югнефтетранс" в м. Херсоні (перший стан будівництва - будівництво виробничо-складського приміщення (4500м 2 ) з адміністративно-побутовою будівлею загальною площею (3500м 2 ; другий стан будівництва - будівництво виробничо-складського приміщення (8500м 2 ) загальною вартістю 220000 грн. В підтвердження позивачем додано акт про прийняття - передачу виконаних робіт від 09.11.2016.

Позивач пояснив, що при укладені вищезгаданого договору ним збільшений обсяг проектних робіт, тому вартість більша ніж запропонував відповідач при погоджені умов договору який не відбувся. Однак, з урахуванням збільшеного обсягу завдання за договором № 09-13, то вартість цих робіт менше, ніж пропонував відповідач. Зазначена обставина стала вирішальною при виборі проектувальної організації.

Відповідно до ч.2 ст.180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченим законом порядку та формі досягнуто згоди з усіх істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом або необхідні для договорів даного типу, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядик) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник) зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як витікає із закону істотними умовами при укладені договору підряду є погодження певні роботи та її вартість.

Судом досліджено чи є в матеріалах справи належні докази щодо таких погоджень у відповідності до вимог ст.32 ГПУ України.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами.

Згідно з ч. 1,3,4 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі якщо його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робить застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні - два примірника протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Як встановлено судом та зазначено вище в матеріалах справи відсутні докази укладення та підписання сторонами договору у письмовій формі, складання протоколу розбіжностей. Також сторони не надали докази погодження істотних умов договору листами, факсограмами, телеграмами, чи іншими документами . Надана відповідачем переписка у електронному вигляді не стосується ні обсягу робіт не їх вартості. На рахунку-фактурі № № 29/1 від 12.05.16 відсутня віза керівника. Також відповідач не надав проектно-технічну документацію, яка ним виконана ним на умовах договору № 29/16 та докази намагання її передати Замовнику (поштові або електронні відправлення, тощо).

За таких обставин , ураховуючи , що доказів укладення правочину не надано , суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань позивача на те , що оспорювана сума вважається отриманою відповідачем безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення суми 86500 грн., як такої, що зберігає без достатньої правової підстави підлягають задоволенню.

Крім того, статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України якщо договором не встановлено, розмір процентів визначається на рівні ставки НБУ.

Позивач нарахував проценти за користування чужими грошовими коштами, загальний розмір яких складає 5345 грн.48 коп. та заявив до стягнення.

Судом перевірено правильність розрахунку нарахування процентів та встановлено, що позовні вимоги в цій частині доведені та підлягають задоволенню

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Санвінд" (73025, м. Херсон, вул. Леніна, буд. 29, оф. 9, код ЄДРПОУ 33277477) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Югнефтетранс" (73000, м. Херсон, Карантинний острів, 1, кімната, № 408, ідентифікаційний номер - 33278230) - грошові кошти у сумі 86500 грн., 5345 грн. 48 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами та 1378 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.02.2017

Суддя Л.М. Немченко