Рішення

від 23.02.2017 по справі 915/1443/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Справа № 915/1443/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника прокуратури: ОСОБА_2, посв. № 035059 від 13.08.2015;

представник позивача: ОСОБА_3 - дов. від 07.02.2017,

представник відповідача-1: не з'явився

представник відповідача-2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73) в інтересах держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (57400, Миколаївська обл., смт. Березанка, вул. Центральна, 33),

до 1-го відповідача : Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області

(57453, Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, вул. Одеська, 4),

до 2-го відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Боско»

(57453, Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, пр.-т. Курортний, будівля 1-Б/3),

про : визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності серії САЕ №205300 на нерухоме майно - торгівельно-розважальний комплекс по наданню пляжних послуг (рятувальний пост, замощення, пункту прокату пляжного інвентарю) та торгівельний майданчик, що складається з основного літ. А загальною площею - 4,1 кв.м та споруд по проспекту Курортному, 31-А у с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, видане виконавчим комітетом Коблівської сільської ради 27.01.2012 Товариству з обмеженою відповідальністю «Боско» , -

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах Держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (надалі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Боско» (надалі - відповідач-2) про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності серії САЕ № 205300 на нерухоме майно - торгівельно-розважальний комплекс по наданню пляжних послуг (рятувальний пост, замощення, пункт прокату пляжного інвентарю) та торгівельний майданчик, що складається з основного літ. А загальною площею - 4,1 кв.м та споруд по проспекту Курортному, 31-А у с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, видане виконавчим комітетом Коблівської сільської ради 27.01.2012 Товариству з обмеженою відповідальністю «Боско» .

В обґрунтування своїх вимог прокурор та позивач посилаються на те, що:

- рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради № 81 від 10.11.2011, всупереч ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, прийнято на підставі документів ТОВ Боско , які не відповідають п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 (надалі - Тимчасове положення);

- забудова земельної ділянки була здійснена в порушення вимог ст.34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ст.ст. 58, 60, 62 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 88, 90 Водного кодексу України, за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт та введення об'єктів в експлуатацію, а також всупереч встановлених заборон та обмежень щодо будівництва будь-яких об'єктів в межах пляжної зони Чорного моря.

Під час розгляду справи, прокурор та представник Березанської районної державної адміністрації підтримали доводи, викладені у позовній заяві.

Відповідачі - Коблівська сільська рада Березанського району та Товариство з обмеженою відповідальністю «Боско» про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином відповідно до ст. 64 ГПК України, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення та витягами з офіційного сайту Укрпошти http://www.ukrposhta.com (а.с. 48-50, 60-61, 70-71), але вимог ухвал суду від 28.12.2016, 24.01.2017, 14.02.2017 не виконали, відзиви та витребувані документи не надали, представники в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення відповідачів про судовий розгляд справи, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 23.02.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

10.11.2011 виконавчим комітетом Коблівської сільської ради було прийнято рішення №81 Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с.27-28), відповідно до якого комітет вирішив визнати право власності на об'єкти нерухомого майна, які розташовані на території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області за ТОВ Боско , а саме на:

- торгівельно-розважальний комплекс по наданню пляжних послуг (рятувальний пост, замощення, пункт прокату пляжного інвентарю) та торгівельний майданчик, які розташовані за адресою: зона відпочинку Коблево , с. Коблеве, біля б/в Кристал ;

- торгівельно-розважальний комплекс по наданню пляжних послуг (рятувальний пост, замощення, пункт прокату пляжного інвентарю) та торгівельний майданчик, які розташовані за адресою: зона відпочинку Коблево , с. Коблеве, біля торгівельно-розважального комплексу ОСОБА_1 шайба .

Рішенням Коблівської сільської ради №4 від 15.11.2011 Про привласнення юридичної адреси об'єктам нерухомого майна (а.с. 29) об'єктам нерухомого майна, на які визнано право власності за ТОВ Боско , привласнено юридичну адресу: с. Коблеве, проспект Курортний, 31А.

27.01.2012 на підставі вищевказаного рішення №81 від 10.11.2011 відповідачу-2 - ТОВ Боско було видано свідоцтво серії САЕ № 205300 про право власності на нерухоме майно - торгівельно-розважальний комплекс по наданню пляжних послуг, що складається з основного літ. А, загальною площею 4,1 кв.м. та споруд (а.с. 30).

11.07.2013 господарський суд Миколаївської області по справі №915/933/13 за позовом Прокурора Березанського району Миколаївської області в інтересах Держави до відповідачів - Коблівської сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Боско» та Приватного підприємства «ААС» виніс рішення, яким визнав незаконним та скасував рішення Виконавчого комітету Коблівської сільської ради №81 від 10.11.2011 Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна в частині визнання права власності на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, який розташовано за адресою проспект Курортний, 31-А а в селі Коблеве Березанського району Миколаївської області.

Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Вказані вище обставини зумовили звернення прокурора до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та прокурора, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.

На момент видачі виконавчим комітетом Коблівської сільської ради 27.01.2012 Товариству з обмеженою відповідальністю Боско свідоцтва про право власності серії САЕ №205300 на нерухоме майно - торгівельно-розважальний комплекс по наданню пляжних послуг (рятувальний пост, замощення, пункту прокату пляжного інвентарю) та торгівельний майданчик, що складається з основного літ. А загальною площею - 4,1 кв.м та споруд по проспекту Курортному, 31-А у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області (а.с.30), порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно регулювався Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 №1692/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 30.07.2010 року № 582/17877).

Згідно п.1.4 Тимчасового положення, обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав (п.2.1 Тимчасового положення).

Пунктом 8.1 Тимчасового положення передбачено, що органам місцевого самоврядування делеговані повноваження щодо оформлення права власності на нерухоме майно з видачею власникам свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно: фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам; членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески; юридичним особам у разі внесення до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) об'єктів нерухомого майна їх засновниками (учасниками); фізичним особам та юридичним особам, які в разі припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно юридичної особи, що припиняється; фізичним особам та юридичним особам, що вийшли зі складу засновників (учасників) юридичної особи за рішенням учасників або органу, уповноваженого на це установчими документами, і отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм; інвесторам, які у результаті інвестиційної діяльності отримали у власність об'єкт нерухомого майна або його частину на підставі документів, установлених законодавством, що підтверджують набуття у власність закріпленого за інвестором об'єкта інвестування; реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна, за умови надання рішення комісії з реабілітації про повернення цього майна; фізичним та юридичним особам у разі виділення окремого об'єкта нерухомого майна зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше об'єктів (будинків, будівель або споруд), окрім випадків, коли такі об'єкти є приналежністю головної речі, складовою частиною речі або утворюють з іншими об'єктами складну річ; фізичним та юридичним особам у разі об'єднання двох або більше суміжних об'єктів нерухомого майна; фізичним та юридичним особам на об'єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки, за умови надання рішення відповідного органу; фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна та не віднесені до правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 2 до Положення. Підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності за дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів відповідно до законодавства можуть проводити БТІ.

Як вбачається зі свідоцтва від 27.01.2012, в якості підстави для його видачі зазначено рішення виконавчого комітету Коблівської сільскої ради Березанського району Миколаївської області №81 від 10.11.2011.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.07.2013 по справі №915/933/13 визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Коблівської сільської ради №81 від 10.11.2011 Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна в частині визнання права власності на пляжний торгівельно-розважальний комплекс, який розташовано за адресою проспект Курортний, 31-А а в селі Коблеве Березанського району Миколаївської області, а також зобов'язано ТОВ «Боско» звільнити земельну ділянку площею 0,511 га вартістю 1270857 грн., розташовану по проспекту Курортному, 31-А в селі Коблеве Березанського району Миколаївської області шляхом знесення залишків самовільно збудованої на ній споруди та приведення у придатний для використання стан шляхом вирівнювання шару піску.

24.11.2016 старшим слідчим Березанського ВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області майором поліції за участю спеціаліста - начальника Березанської філії ММБТІ було проведено огляд земельної ділянки в зоні відпочинку Коблево Березанського району Миколаївської області та встановлено, що біля б/в Кристал та Перлина на земельній ділянці пункт прокату (літ. А) площею 4,1 кв.м. та замощення (№ І) площею 754,36 кв.м, відсутні (а.с.14-15).

В той же час, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про перебування у власності ТОВ Боско об'єкту нерухомого майна - комплекс торгівельно-розважальний по наданню пляжних послуг у складі літ.А, площею 4,1 кв.м та споруд, за адресою проспект Курортний, 31-А а в селі Коблеве Березанського району Миколаївської області (а.с.33).

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначено, що способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом, зокрема такий спосіб як відновлення становища, яке існувало до порушення.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві. Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсними свідоцтв про право власності.

Із урахуванням правової позиції, висловленої у листі Верховного Суду України Аналіз практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України від 01.04.2014, питання про недійсність (незаконність) свідоцтв про право власності на майно, актів про право власності на землю, інших документів, виданих суб'єктами владних повноважень, може вирішуватися із застосуванням способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, якщо це призводить до порушення, оспорення або невизнання цивільного права чи інтересу.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Така ж правова позиція викладена і в роз'ясненнях Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 № 02-5/35 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів (з наступними змінами та доповненнями).

Окрім того, згідно п. 3 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , свідоцтво про право власності є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності, а тому, як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав у судовому порядку, може бути предметом розгляду в господарських судах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 911/3396/14.

Оскільки, рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.07.2013 по справі № 915/933/13 скасовано рішення виконавчого комітету Коблівської сільської ради №81 від 10.11.2011 Про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна , на підставі якого ТОВ Боско видано спірне свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 205300 від 27.01.2012, то вимога про визнання незаконним та скасування вказаного свідоцтва є обґрунтованою, оскільки це свідоцтво видане на підставі незаконного рішення органу місцевого самоврядування, і його дія порушує право власності держави на зазначені об'єкти нерухомого майна.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів, оскільки спір виник з їх вини.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності серії САЕ № 205300 на нерухоме майно - торгівельно-розважальний комплекс по наданню пляжних послуг (рятувальний пост, замощення, пункт прокату пляжного інвентарю) та торгівельний майданчик, що складається з основного літ. А загальною площею - 4,1 кв.м та споруд по проспекту Курортному, 31-А у с. Коблеве Березанського району Миколаївської області, видане виконавчим комітетом Коблівської сільської ради 27.01.2012 Товариству з обмеженою відповідальністю «Боско» .

3. Стягнути з Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, 57453, Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, вул. Одеська, 4 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 04375748) на користь Прокуратури Миколаївської області, 54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28 (р/р 35215058000340 в Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) 689,00 грн. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боско» , 57453, Миколаївська обл., Березанський р-н, с. Коблеве, пр-т. Курортний, будівля 1-Б/3 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 31879061) на користь Прокуратури Миколаївської області. 54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28 (р/р 35215058000340 в Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02910048) 689,00 грн. судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.85 ГПК України

та підписана суддею 27 лютого 2017 року.

Суддя М.В. Мавродієва