АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду 15 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника адвоката ОСОБА_5 в інтересах власника майна ТОВ «Сістем Інвест», на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 січня 2017 року,
за участю: прокурора представника ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_6 та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном.
В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначає, що об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення за вищевказаною адресою підпадають під критерії ст. 98 та ч. 1 ст. 170, п. 1, 4 ч. 2 ст. 170 та ч. 3 ст. 170 КПК України та на нього необхідно накласти арешт з метою забезпечення його збереження, а також відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та забезпечення заявленого у подальшому цивільного позову.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник в інтересах власника майна подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 січня 2017 року та зняти арешт з об`єкту нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Крижанівського, буд. 4, літера Д.
Мотивуючи доводи викладені в апеляційній скарзі, представник вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, та такою, що не відповідає вимогам КПК України.
Так, автор апеляційної скарги звертає увагу на те, що слідчий суддя під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, на власний розсуд вийшов за межі заявлених вимог, оскільки, зі змісту описової части ухвали не вбачається, що заявник заявляє вимогу про відшкодування збитків та вимогу про подачу в майбутньому цивільного позову.
Крім того, слідчий суддя помилково не прийняв до уваги ту обставину, що станом на момент звернення із клопотанням про накладення арешту, як і станом на день звернення з апеляційною скаргою, жодній особі в кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.
Також, не перевірено та не встановлено слідчим суддею розмір шкоди та співмірність обмеження права власності.
Разом з тим, представник вказує на те, що прокурором, під час розгляду місцевим судом клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, не надано доказів обставин, на які він посилається.
Одночасно адвокат зазначає, що оскаржувану ухвалу від 05 січня 2017 року ТОВ «Сістем Інвест» отримало поштою лише 16 січня 2017 року, оскільки розгляд вищевказаного клопотання відбувся без участі зазначеного товариства.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, доводи прокурора про необхідність залишення оскаржуваної ухвали без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність власника майна та його представників, рішення слідчого судді ТОВ «Сістем Інвест» отримало лише 16 січня 2017 року, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущено.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 09 серпня 2016 року внесені до ЄРДР під № 12016101100000249, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Триада-Прінт», (код ЄДРПОУ 31751880), було захоплено шляхом підроблення установчих документів. Як вказує потерпілий ОСОБА_7 , метою протизаконного переоформлення статних документів товариства було заволодіння активами підприємства та нерухомим майном у виді нежитлових приміщень загальною площею 610,8 кв.м.
ТОВ «Триада-Прінт», емітент - Приватного акціонерного товариства «Форум-Автосервіс», код ЄДРПОУ 32559064, (код цінних паперів UA4000125926) в кількості 3332 шт., що знаходяться на зберіганні у ТОВ «Триада-Прінт». Назва зберігача: ТОВ «Довіра Кадості Брок», код МДО зберігача: 404061, номер рахунку в ЦП: НОМЕР_1 . Крім цього, ТОВ «Триада-Прінт» є єдиним засновником ПрАТ «Форум-Автосервіс».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 грудня 2010 року, у справі № 36/440 за ПрАТ «Форум-Автосервіс» встановлено право власності на групи нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Академіка Кржижанівського, буд. 4, літера Д. Відповідно до договору дарування частки в статутному капіталі ТОВ «Триада-Прінт» від 25 листопада 2015 року, 33,33% капіталу товариства належить потерпілому.
Встановлено, що навесні 2016 року, голова ПрАТ - ОСОБА_8 , користуючись службовим становищем, підробив ряд документів (протоколи загальних зборів Товариства, договори купівлі-продажу, акти) та подав частину з них державному реєстратору для внесення змін до складу співзасновників товариства. З метою реалізації свого злочинного умислу на заволодіння нерухомим майном товариства, ОСОБА_8 ніби провів декілька зборів засновників товариства, на яких потерпілого та інших власників виключили зі складу співзасновників та в подальшому передав нежитлові приміщення третім особам.
Прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_9 19 серпня 2016 року нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 12016101100000249, оскільки вони є предметом кримінального правопорушення.
03 січня 2017 року прокурор Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_6 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши розпоряджатися та використовувати це майно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 січня 2017 року було накладено арешт на вищевказане нерухоме майно із забороною його відчуження та розпорядження ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону в цілому дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за № 12016101100000249 про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що існують достатні підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки це майно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на зазначене у клопотанні майно, з метою збереження речових доказів, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу, забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, де слідчим суддею і будуть ретельно перевірені їх доводи та надана оцінка матеріалам, долученим до клопотання.
Доводи автора апеляційних скарг про те, що слідчий суддя не прийняв до уваги ту обставину, що станом на момент звернення із клопотанням про накладення арешту, як і станом на день звернення з апеляційною скаргою жодній особі в кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених частиною 2статті 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги, колегією суддів не виявлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_5 , в інтересах власника майна ТОВ «Сістем Інвест», навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 січня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_6 та накладено арешт на об`єкт нерухомого майна нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Академіка Кржижанівського, буд. 4, літера Д, із забороною його відчуження та розпорядження ним, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника адвоката ОСОБА_5 , в інтересах власника майна ТОВ «Сістем Інвест, - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/694/2017 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.02.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2023 |
Номер документу | 64979480 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Апеляційний суд міста Києва
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні