Рішення

від 22.02.2017 по справі 510/158/17

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/158/17-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2017 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

за участю: секретаря Фурсовой А.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягала, просила розглянути справу без її участі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_4; копія свідоцтва про народження ОСОБА_4; копія свідоцтва про народження ОСОБА_5; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_5; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_7, померлої 27.05.2014р.; копія заяви ОСОБА_2 про відмову від спадщини від 07.08.2014р.; копія заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 07.08.2014р.; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.02.2014р.; копії витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.02.2015р. із кадастровими планами земельних ділянок; копії довідок відділу Держгеокадастру у Ренійському районі про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку 0,3406 га від 06.02.2014р.; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку 0,1575 га від 05.02.2014р.; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.11.2016р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є донькою нині померлої ОСОБА_7 За життя їй належало:

земельна ділянка площею 3,049 га, розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.02.2014р. індексний номер 17436263;

земельна ділянка площею 0,3406 га, розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.02.2014р. індексний номер 17422949;

земельна ділянка площею 0,1575 га, розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.02.2014р. індексний номер 17356308.

Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Під час життя вона заповідального розпорядження не склала, тому спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги за законом є її доньки - сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини після смерті матері позивач (як спадкоємець за законом) звернулась до Ренійської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а відповідач подала заяву про відому від спадщини. Так, за зверненням позивача нотаріусом було заведено спадкову справу. Пізніше, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове майно, про що 16.11.2016р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Після смерті ОСОБА_7 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, як на об'єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України прийняла спадщину, що залишилася після померлої матері ОСОБА_7 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України). Вона у передбачений законом строк подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, отже вважається такою, що її прийняла. Відповідач як спадкоємець першої черги звернулась до нотаріусу у встановлений строк із заявою про відмову від спадщини. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України після смерті матері ОСОБА_7 оскільки її воля, як спадкоємця за законом, була виражена у її діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, вона не може оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки за життя ОСОБА_7 не встиг отримати оригінали на право власності на земельні ділянки, у зв'язку із чим в даний час позивач вимушена звернутися до суду із позовом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на:

земельна ділянка площею 3,049 га (кадастровий номер 5124182400:01:003:0528), розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.02.2014р. індексний номер 17436263;

земельна ділянка площею 0,3406 га (кадастровий номер 5124182400:01:004:0102), розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 06.02.2014р. індексний номер 17422949;

земельна ділянка площею 0,1575 га (кадастровий номер 5124182400:01:003:0406), розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05.02.2014р. індексний номер 17356308.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В.І. Дудник