Ухвала

від 17.02.2017 по справі 755/5441/16-к

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/5441/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., секретар судових засідань Куса Л.І., розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Колягіна В.О. про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2016 за № 12016100040004040 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва 16.02.2017 надійшло зазначене клопотання заявника від 14.02.2017 про надання тимчасового доступу до документів у вказаному кримінальному провадженні.

Після отримання цього клопотання, згідно положень ст. 163 КПК України, слідчим суддею було призначено судове засідання для розгляду вказаного клопотання, однак у нього заявник не з'явився, про поважні причини неявки визначені ст. 138 вказаного Кодексу також не повідомив.

За таких обставин, слідчий суддя, дослідивши надані матеріали, перевіривши подане клопотання на дотримання вимог КПК України, приходить до наступного.

З положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України убачається, що до компетенції слідчого судді віднесено судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному проводженні.

Частина 1 статті 159 КПК України регламентує, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії.

З положень ч. 5 ст. 163 КПК України випливає, що слідчий суддя постановляє ухвалу про надання доступу до речей і документів тільки стороні кримінального провадження.

Пунктом 19 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що з боку обвинувачення сторонами кримінального провадження є у тому числі слідчий та прокурор.

З положень ст. 22 КПК України слідує, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З норм ст. 26 КПК України випливає, що, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Також, згідно правової позиції Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеної в п.п. 8, п. 2.5 Розділу 2 витягу з Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка ураховується слідчим суддею виходячи з норм Закону України Про судоустрій і статус суддів , слідує, що неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та не доведення згаданих обставин, що має оцінюватись як підстава для відмови в задоволенні такого клопотання.

В цьому ж узагальненні ВССУ висловив позицію проте, що окрему проблему становить подання слідчими та прокурорами разом з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів копій документів, в тому числі витягу з ЄРДР, які належним чином або взагалі не засвідчені, що позбавляє слідчого суддю можливості пересвідчитися в ідентичності цих документів, в той час, як інформація, що в них міститься, має суттєве значення під час розгляду клопотання цієї категорії та може істотно вплинути на висновки слідчого судді… Саме тому у подібних випадках необхідно постановляти ухвалу про відмову у задоволенні клопотання…

У цьому провадженні заявник долучені до клопотання матеріали жодним чином не завірив.

За таких обставин, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) не містять належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у ньому обставин, які визначені ст.ст. 160, 163 КПК України, а неявка сторони обвинувачення, беручи до уваги вищезазначену позицію ВССУ, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та про не доведення в черговий раз згаданих обставин, що є підставою для відмови в задоволенні такого клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-2, 7-29, 36-41, 131-132, 159-166, 258, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 4 Колягіна В.О. про тимчасовий доступ до речей і документів в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2016 за № 12016100040004040 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, однак заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя : О.В. Бірса