Рішення

від 23.02.2017 по справі 242/3278/16-ц

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/3278/16-ц

2/242/77/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2017 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Пирогової Л. В., при секретарі Клименко А.В., за участю представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Селидівського гірничого технікуму, третя особа - Міністерство освіти і науки України про стягнення не нарахованої та недоотриманої стипендії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся 14.07.2016 року до суду з позовом до Селидівського гірничого технікуму про стягнення не нарахованої та недоотриманої стипендії, в якому зазначив, що він навчався в Селидівському гірничому технікумі на денній формі навчання з 01.09.2012 року по 30.06.2016 року та щомісячно отримував стипендію у розмірі визначеному на загальних підставах нижче прожиткового мінімуму. Батько позивача має стаж підземних робіт більше 15 років, а тому відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці він має право на отримання пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Відповідач не виконує дані положення закону, а тому недоотримана сума стипендії становить 26594,89 грн. На підставі викладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд стягнути з Селидівського гірничого технікуму на його користь суму недоотриманої стипендії у розмірі 26594,89 грн. та судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила застосувати до даних правовідносин строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи Міністерство освіти і науки України в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 дійсно навчався в Селидівському гірничому технікумі на денному відділенні з 01.09.2012 року по 30.06.2016 року, про що свідчить копія диплому молодшого спеціаліста Е16 №073582 та додаток до нього видані Селидівським гірничим технікумом.

Згідно довідок Селидівського гірничого технікуму про доходи, виданих від 11.08.2016 року, розмір стипендії ОСОБА_2 складав:

з липня по грудень 2013 року - 649,00 грн.,

з січня по грудень 2014 року - 649,00 грн.,

з січня по вересень 2015 року - 649,00 грн.,

з жовтня по грудень 2015 року - 734,00 грн..

з січня по червень 2016 року - 649,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України Про вищу освіту № 2984-ІІІ від 17.01.2002 року, що був чинний на час виникнення правовідносин, студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства.

Згідно ст. 5 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , в редакції чинній на час виникнення правовідносин, шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Згідно свідоцтва про народження І-НО № 395097, виданого 27 серпня 1996 року Ординським міським виконкомом Донецької області, ОСОБА_2 народився 08 серпня 1996 року та його батьком є ОСОБА_3.

Згідно довідки, виданої Красноармійським об'єднаним управлінням пенсійного фонду Донецької області, ОСОБА_3 перебуває на обліку, як одержувач пенсії , та отримує пенсію відповідно Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці . Стаж на підземних роботах з повним робочим днем в шахті за Списком №1 станом на 12.07.2016 року складає 20 років 07 місяців 07 днів.

Відповідно до наказу, виданого Селидівським гірничим технікумом, №149 від 11.08.2012 року, ОСОБА_2 зараховано до технікуму поза конкурсом на підставі Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці , оскільки його батько має стаж роботи понад 15 років.

Доводи представника відповідача щодо застосовування Закон України Про вищу освіту , а не положення Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці суд не приймає до уваги, оскільки п. 3 Перехідних положень Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці визначено, що закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону, а тому для правовідносин, що виникають під час навчання у вищому навчальному закладі особи, батько якої є шахтарем та має стаж підземної роботи не менш як 15 років, пріоритетними є норми Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці .

Суд вважає неспроможними посилання представника відповідача на те, що Селидівський гірничий технікум виплачував позивачу стипендію за наявних фінансових ресурсів державного бюджету, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Так, у рішенні від 8 листопада 2005 року у справі Кечко проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Бурдов проти Росії", № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-ІІІ).

На підставі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Приписами ч. 1 ст. 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені у ст. 16 ЦК України.

Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права;2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд не погоджується із наданим позивачем розрахунком суми заборгованості, що утворилася у відповідача, оскільки позивачем проведено розрахунок на підставі виписки по картковому рахунку, без урахування довідок Селидівського гірничого технікуму про доходи, виданих від 11.08.2016 року, які оформлено належним чином та які ставити під сумнів у суду немає підстав.

Крім того, суд враховує клопотання представника відповідача щодо застосування позовної давності.

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Суд не бере до уваги твердження позивача, що стипендія це тотожне поняття заробітної плати , а тому позовна давність на заявлені вимоги не розповсюджується, оскільки згідно Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу, та стипендія не є видом заробітної плати в розумінні зазначеного закону.

Отже, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, в даному випадку, позовна давність за вимогою отримання стипендії у розмірі визначному Законом України Про підвищення престижності шахтарської праці , в редакції чинній на час виникнення правовідносин, сплата якої визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку чергового платежу.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення стипендії за період з 17.09.2012 року по 08.07.2013 року задоволенню не підлягають у зв,язку з пропуском позовної давності.

Разом з тим, суд бере до уваги, що період у три роки, що передує зверненню позивача із відповідним позовом, та вважає, що стягненню підлягає стипендія за період з липня 2013 року по червень 2016 року за наступним розрахунком.

При розрахунку розміру стипендії, суд враховує прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений Законом України Про державний бюджет України на 2013 рік , Законом України Про державний бюджет України на 2014 рік , Законом України Про державний бюджет України на 2015 рік , Законом України Про державний бюджет України на 2016 рік та надані представником відповідача довідки Селидівського гірничого технікуму про доходи, видані від 11.08.2016 року.

За період з липня по листопад 2013 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1147 грн., тому за цей період підлягає сплаті 2490,00 грн. (1147 грн. - 649 грн. = 498 грн. * 5 місяців = 2490,00 грн.).

За період з грудня 2013 року по серпень 2015 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1218 грн., тому за цей період підлягає сплаті 11949,00 грн. (1218 грн. - 649 грн. = 569 грн. * 21 місяців = 11949,00 грн.).

За період з вересня 2015 року по квітень 2016 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1378 грн., тому за цей період підлягає сплаті 5577,00 грн. (1378 грн. - 649 грн. = 729 грн. * 5 місяців = 3645,00 грн. та 1378 грн. - 734 грн.=644 грн.*3 = 1932,00 грн.).

За період з травня 2016 року по червень 2016 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1450,00 грн., тому за цей період підлягає сплаті 1602,00 грн. (1450 грн. - 649 грн. = 801 грн. * 2 місяців = 1602,00 грн.).

Повно і всебічно з'ясувавши обставини по справі, надані суду докази, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідач за період навчання позивача не виконував вимоги закону щодо виплати стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для особи, батько якого є шахтарем та має стаж підземної роботи не менш як 15 років, пріоритетними є норми Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці .

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним понесені позивачем судові витрати по справі покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Селидівського гірничого технікуму, третя особа - Міністерство освіти і науки України про стягнення не нарахованої та недоотриманої стипендії задовольнити частково.

Стягнути з Селидівського гірничого технікуму (код ЄДРПОУ 00173410) на користь ОСОБА_2 недораховану та невиплачену стипендію за період з липня 2013 року по червень 2016 року у розмірі 21618 (двадцять одна тисяча шістсот вісімнадцять) гривень.

Стягнути з Селидівського гірничого технікуму на користь ОСОБА_2 судовий збір держави у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 27.02.2017 року.

Суддя Л.В. Пирогова