Рішення

від 24.02.2017 по справі 305/63/17

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/63/17

Провадження по справі 2/305/337/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2017 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

головуючого - судді Тулик І.І.

за участі секретаря -Шемота М.І.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 - А.В." про зобов"язання видати наказ про звільнення з посади директора ОСОБА_2 та нарахування і виплату вихідної допомоги та компенсації при звільненні

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 - А.В." про зобов"язання видати наказ про звільнення з посади директора ОСОБА_2 та нарахування і виплату вихідної допомоги та компенсації при звільненні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 15.04.2011 року на підставі наказу № 37 ОСОБА_2 прийнято на роботу заступником директора ТОВ Комет-А.В. . Відповідно до протоколу засідання загальних зборів засновників ТОВ Комет-А.В. № 6 від 04.05.2011 року позивача призначено директором ТОВ Комет-А.В. . На підставі протоколу засідання загальних зборів засновників ТОВ Комет-А.В. № 6 від 04.05.2011 року видано наказ № 42 від 04.05.2011 року про призначення ОСОБА_2 директором ТОВ Комет-А.В. з правом підпису всіх належних документів. Вказане стверджується записами в трудовій книжці позивача за № 43 від 15.04.2011 року та № 44 від 04.05.2011 року. Протоколом загальних зборів учасників ТОВ Комет-А.В. № 3 від 22.08.2016 року вирішено звільнити директора ТОВ Комет-А.В. ОСОБА_2 з 22.08.2016 року у зв'язку з припиненням повноважень за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, видати йому трудову книжку та провести з ним повний розрахунок (виплата вихідної допомоги, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, тощо) та зобов'язано ОСОБА_2 здійснити передачу ОСОБА_4 правовстановлюючих документів на підставі яких діяло підприємство; правовстановлюючих документів на майно (рухоме, нерухоме) товариства; матеріальні цінності, які були передані та/або рахуються згідно бухгалтерських даних товариства за ОСОБА_2; рішень загальних зборів товариства; печаток, штампів; документів по поточній фінансово-господарській діяльності товариства; бухгалтерських документів; документів по проведеним перевіркам товариства; кадрової документації; документи по претензійно-позовній роботі товариства; документи тривалого зберігання; та інші документи, які знаходяться у ОСОБА_2 23.08.2016 року ОСОБА_2 здав, а засновник підприємства ОСОБА_5 прийняв печатку підприємства ТОВ Комет-А.В. . Також 23.08.2016 року позивача ознайомлено з протоколом загальних зборів учасників ТОВ Комет-А.В. № 3 від 22.08.2016 року про його звільнення, про що останній розписався на примірнику протоколу. Однак, повний розрахунок при звільненні керівництвом ТОВ Комет-А.В. з ним не проведений. Крім того, не внесено запис про звільнення ОСОБА_2 до трудової книжки та не видано йому копію наказу про звільнення з роботи. На цій підставі позивач неодноразово звертався до керівництва підприємства про внесення відповідного запису до трудової книжки з завіренням його печаткою товариства та проведення з ним повного розрахунку. На такі звернення отримував усні відмови, у зв'язку із чим надіслав поштовим відправленням Голові загальних зборів учасників ТОВ Комет-А.В. ОСОБА_5 та новому директору ТОВ Комет-А.В. ОСОБА_4 претензію з вимогою припинити порушення його трудових прав та провести з ним належний розрахунок. Повідомленням про вручення поштового відправлення стверджується, що претензія отримана 08.11.2016 року. Однак, претензія залишилася без належного реагування зі сторони керівництва ТОВ Комет-А.В. . Вказане стало підставою для звернення до суду з означеним позовом, де просив зобов'язати ТОВ Комет-А.В. видати наказ про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ТОВ Комет-А.В. на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ Комет-А.В. № 3 від 22.08.2016; зобов'язати ТОВ Комет-А.В. внести запис до трудової книжки ОСОБА_2 про звільнення його з посади директора ТОВ Комет-А.В. з завіренням запису печаткою товариства; зобов'язати ТОВ Комет-А.В. нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку у зв'язку зі звільнення на підставі ч. 1 п. 5 ст. 41 КЗпП України у розмірі 30 000 грн. 00 коп.; стягнути з ТОВ Комет-А.В. на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з травня 2012 року по 22.08.2016 року в розмірі 193 917 грн. 25 коп.; зобов'язати ТОВ Комет-А.В. нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за дні не використаної відпустки в розмірі 12 402 грн. 23 коп.; стягнути з ТОВ Комет-А.В. на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час не проведення повного розрахунку в розмірі 23 658 грн. 30 коп. за період з 23.08.2016 року по день звернення до суду (10.01.2017 року); допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за 1 місяць; судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги збільшила в частині стягнення середнього заробітку за час не проведення повного розрахунку в сумі 31707 гривень за період з 23 серпня 2016 року по день винесення рішення суду, 24 лютого 2017 року, замість 23658,30 гривень за період з 23.08..2016 року по день звернення до суду, 10 січня 2017 року. Позовні вимоги підтримала з підстав, наведених в позові, просить такі задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з"явився. Причина його неявки суду невідома.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.04.2011 року на підставі наказу № 37 ОСОБА_2 прийнято на роботу заступником директора ТОВ Комет-А.В.

Відповідно до протоколу засідання загальних зборів засновників ТОВ Комет-А.В. № 6 від 04.05.2011 року позивача призначено директором ТОВ Комет-А.В. .

На підставі протоколу засідання загальних зборів засновників ТОВ Комет-А.В. № 6 від 04.05.2011 року видано наказ № 42 від 04.05.2011 року про призначення ОСОБА_2 директором ТОВ Комет-А.В. з правом підпису всіх належних документів.

Вказане стверджується записами в трудовій книжці позивача за № 43 від 15.04.2011 року та № 44 від 04.05.2011 року.

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ Комет-А.В. № 3 від 22.08.2016 року вирішено звільнити директора ТОВ Комет-А.В. ОСОБА_2 з 22.08.2016 року у зв'язку з припиненням повноважень за п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України, видати йому трудову книжку та провести з ним повний розрахунок (виплата вихідної допомоги, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, тощо) та зобов'язано ОСОБА_2 здійснити передачу ОСОБА_4 правовстановлюючих документів на підставі яких діяло підприємство; правовстановлюючих документів на майно (рухоме, нерухоме) товариства; матеріальні цінності, які були передані та/або рахуються згідно бухгалтерських даних товариства за ОСОБА_2; рішень загальних зборів товариства; печаток, штампів; документів по поточній фінансово-господарській діяльності товариства; бухгалтерських документів; документів по проведеним перевіркам товариства; кадрової документації; документи по претензійно-позовній роботі товариства; документи тривалого зберігання; та інші документи, які знаходяться у ОСОБА_2

23.08.2016 року ОСОБА_2 здав, а засновник підприємства ОСОБА_5 прийняв печатку підприємства ТОВ Комет-А.В. .

Також 23.08.2016 року позивача ознайомлено з протоколом загальних зборів учасників ТОВ Комет-А.В. № 3 від 22.08.2016 року про його звільнення, про що останній розписався на примірнику протоколу. Однак, повний розрахунок при звільненні керівництвом ТОВ Комет-А.В. з ним не проведений. Крім того, не внесено запис про звільнення ОСОБА_2 до трудової книжки та не видано йому копію наказу про звільнення з роботи.

На цій підставі позивач неодноразово звертався до керівництва підприємства про внесення відповідного запису до трудової книжки з завіренням його печаткою товариства та проведення з ним повного розрахунку. На такі звернення отримував усні відмови, у зв'язку із чим надіслав поштовим відправленням Голові загальних зборів учасників ТОВ Комет-А.В. ОСОБА_5 та новому директору ТОВ Комет-А.В. ОСОБА_4 претензію з вимогою припинити порушення його трудових прав та провести з ним належний розрахунок. Повідомленням про вручення поштового відправлення стверджується, що претензія отримана 08.11.2016 року.

Однак, претензія залишилася без належного реагування зі сторони керівництва ТОВ Комет-А.В. .

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду із зазначеним позовом.

Процедурно при звільненні директора необхідно, крім скликання зборів учасників на якому приймається рішення про звільнення та оформлення його відповідним протоколом, слід дотриматися ще стандартних процедур, які передбачають виконання кількох обов'язкових дій:

1.видати наказ про звільнення із зазначенням у ньому підстав для звільнення і з посиланням на відповідну норму КЗпП України - чого відповідачем вчинено не було;

2.ознайомити з наказом працівника під підпис - чого відповідачем не вчинено;

3.внести запис про звільнення до трудової книжки працівника на підставі виданого наказу - чого відповідачем також не вчинено ;

4.провести повний розрахунок із працівником у день його звільнення і видати йому трудову книжку - виплата всіх належних працівнику сум при звільненні по день звернення до суду з означеним позовом не здійснена.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року за № 58 передбачає, що до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Записи в трудовій книжці при звільненні повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис у трудовій книжці про звільнення вноситься власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження) у день звільнення і повинен точно відповідати тексту такого наказу (розпорядження). Запис про звільнення працівника обов'язково повинен завірятися печаткою.

Крім того, із записом в трудовій книжці про звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку.

У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1. Інструкції).

Як вбачається з матеріалів справи засновник товариства ОСОБА_5 прийняв рішення про звільнення директора ТОВ Комет-А.В. ОСОБА_2 з 22.08.2016 року на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України (у звязку із припиненням повноважень посадової особи).

Ознайомлення позивача з вказаним протоколом відбулося 23.08.2016 року, про що останній розписався на протоколі. В цей же день відповідно до акту прийому-передачі ОСОБА_2 передав засновнику товариства печатку підприємства.

Відповідно до Інструкції днем звільнення вважається останній день роботи.

Так як, засновником прийняте рішення про звільнення працівника з 22.08.2016 року, то 22.08.2016 року - фактично останній день роботи ОСОБА_2, а отже запис до трудової книжки про його звільнення мав бути внесений саме у цей день.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КЗпП України у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Однак, наказу про звільнення на підставі протоколу Загальних зборів учасників ТОВ Комет-А.В. не виносилося.

22.08.2016 року ОСОБА_2 ще був директором підприємства та, як директору ТОВ Комет-А.В. , йому належало право підпису всіх належних документів, в тому числі власної трудової книжки.

Однак, тільки 23.08.2016 року позивача ознайомлено з протоколом Загальних зборів про його звільнення з 22.08.216 року.

Таким чином, процедура звільнення відповідачем не дотримана, рішення про звільнення директора оформлене виключно протоколом Загальних зборів учасників товариства, в той час як підставою припинення трудових відносин є не рішення зборів учасників (оскільки воно не є кадровим документом), а виключно наказ про звільнення.

Стаття 41 КЗпП України передбачає додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов, зокрема, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

При цьому жодних певних умов , що згадуються в ст. 41 КЗпП України, законодавством не визначено.

Отримавши можливість припинити повноваження посадової особи без зазначення причин, власники водночас зобов'язані виплати такому працівнику вихідну допомогу в розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Відповідно до норми ст. 44 КЗпП України у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 застосовується також у випадку виплати вихідної допомоги (пп. є) п. 1)

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Два останні місяці роботи позивача - червень, липень 2016 року; середньомісячна заробітна плата за цей період становить 5 000 грн.

Таким чином, належна позивачу сума вихідної допомоги у розмірі шестимісячного середнього заробітку становить: 30 000 грн. 00 коп. = 5 000 грн. х 6.

Згідно з ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Крім того, на підставі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

На підставі п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Термін розрахунку для обчислення середнього заробіток за весь період затримки розрахунку - останні два робочих місяці (ч. 2, 3 п. 2 Порядку), тобто червень, липень 2016 року.

Середньоденна заробітна плата становить: 5 000 грн. 00 коп. (червень 2016 року) + 5 000 грн. 00 коп. (липень 2016 року) : 41 робочий день за два останні відпрацьовані місяці роботи (19 робочих днів у червні 2016 року та 22 робочих днів у липні 2016 року) = 243 грн. 90 коп. (п. 8 Порядку).

Період невиплати належної заробітної плати з 23.08.2016 року по день винесення судового рішення становить:

серпень 2016 року - 6 робочих днів;

вересень 2016 року - 22 робочих дня;

жовтень 2016 року - 20 робочих днів;

листопад 2016 року - 22 робочих дня;

грудень 2016 року - 22 робочих дня;

січень 2017 року - 20 робочих днів;

до 24 лютого 2017 року- 18 робочих днів.

Разом: 130 робочих днів.

Загальний розмір середнього заробітку за весь час затримки (до дня винесення судового рішення) становить 31707 гривень (243 грн. 90 коп. * 130 робочих днів).

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Як вбачається з роз'яснень пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 23 Постанови від 24.12.1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі с. 83КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей (ст. 182-1 КЗпП), тільки в разі звільнення його з роботи. Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки.

Відповідно до ст. 238 КЗпП України при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Крім того, як вбачається з роз'яснень Міністерства праці та соціальної політики України, наданих у листі від 22.02.2008 року № 33/13/116-08 Щодо виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років (у т. ч. і за 2, 3, 4 чи більше років), він має право використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток, визначених пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону України Про відпустки . Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.

Як вбачається з розрахунку кількості днів невикористаної відпустки, така за період роботи з 2013 року по 2016 рік становить 74 дні.

Відповідно до Порядку для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Таким чином, загальна сума компенсації за невикористану відпустку в ТОВ Комет-А.В. становить 12 402 грн. 23 коп. (5 000 грн. * 12 місяців/358 днів * 74 дні) без відрахувань належних податків та зборів.

Рахом з цим встановлено також, що на день звільнення ОСОБА_2 відповідачем також не виплачена заборгованість по заробітній платі за період з травня 2012 року по 22.08.2016 року в розмірі 193 917 грн. 25 коп.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці.

Додатком до звіту про суми нарахованої заробітної плати за травень 2016 року стверджується, що сума заборгованості з виплати заробітної плати на кінець звітного періоду становить 185 867 грн. 25 коп. Станом на день звільнення (22.08.2016 року) сума заборгованості становить 193 917 грн. 25 коп.

Отже, за встановлених обставин, права позивача порушені відповідачем, а тому підлягають захисту, шляхом задоволення позову.

Крім того на підставі ст.88 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову з відповідача підлягає до стягнення в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 3320 гривень 26 копійок судового збору.

В силу п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць.

Також, зважаючи на те, що ухвалою суду від 25 січня 2017 року були вжиті заходи забезпечення позову, то такі на підставі ст. 154 ЦПК України слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 154, 209, 212- 215, 223, 294, 361 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Змінений позов задовольнити.

Зобв"язати ТОВ "ОСОБА_3В." видати наказ про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ТОВ "Комет-А.В" на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ОСОБА_3 - А.В." №3 від 22.08.2016 року.

Зобов"язати ТОВ "ОСОБА_3 - А.В." внести запис до трудової книжки ОСОБА_2 про звільнення його з посади директора ТОВ "ОСОБА_3 - А.В." з завіренням запису печаткою товариства.

Зобов"язати ТОВ "Комет-А.В." нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 вихідну допомогу у розмірі шестимісячного середнього заробітку у зв"язку зі звільненням на підставі п.5 ч.1 ст. 41 КЗпП України у розмірі 30000 гривень.

Стягнути з ТОВ "Комет-А.В." на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з травня 2012 року по 22 серпня 2016 року в сумі 193917,25 гривень.

Зобов"язати ТОВ "Комет-А.В." нарахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за дні не використаної відпустки в сумі 12404,23 гривень.

Стягнути з ТОВ "Комет-А.В." на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час не проведення повного розрахунку в сумі 31707 гривень за період з 23.08.2016 року по день винесення рішення суду, 24 лютого 2017 року.

Стягнути з ТОВ "Комет-А.В." в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 3320 гривень 26 копійок судового збору, № доходного рахунку 31212206700211, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати - у межах суми платежу за один місяць.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 25 січня 2017 року скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_6

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.