Рішення

від 23.02.2017 по справі 624/430/16-ц

КЕГИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/430/16-ц

№ провадження 2/624/10/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Кегичівка 23 лютого 2017 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Куст Н.М., за участю секретаря Проскурні Л.М., представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у залі суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні позов ОСОБА_5 до приватного акціонерного товариства Насінневе , Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області про визнання угоди недійсною,

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить визнати недійсною угоду від 24 грудня 2010 року, укладену між Кегичівською РДА Харківської області та ВАТ Насінневе №15 до договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2005 року №040569600002.

Згідно з викладеними у позовній заяві обставинами, Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, в особі виконуючого обов'язки начальника головного управління ОСОБА_6, який діяв на підставі Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03 березня 2016 року №21 (зі змінами) на підставі договору оренди землі від 15 квітня 2016 року було передано позивачеві земельну ділянку сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 6323184000010000097 площа якої складає 166,8026 га та знаходиться за межами населених пунктів на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області. Даний договір було укладено на 21 рік.

18 квітня 2016 року на підставі вищезазначеного договору приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7 зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки за позивачем та внесено відповідні відомості до державного реєстру прав на нерухоме майно.

В травні 2016 року позивачу стало відомо, що дана земельна ділянка охороняється ПАТ Насінневе , де останнє не дає можливості позивачу обробляти та використовувати землю згідно з умовами договору оренди від 15 квітня 2016 року.

Захищаючи свої законні права, як орендаря, позивач звернувся до Кегичівського ВП Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області із заявою про те, що в період з 17 травня 2016 року до моменту звернення з даною заявою працівники охоронного агентства ПАТ Насінневе неправомірно перешкоджають (протидіють) законній діяльності позивача.

20 травня 2016 року слідчим СВ Кегичівського ВП Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області ОСОБА_8 було внесено відомості до ЄРДР під №12016220720000153 за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.206 КК України.

27 травня 2016 року слідчим Лещенком Д.В. було допитано в якості свідка ОСОБА_9, представника КК Агроцентр , якого було відкомандировано до ПАТ Насінневе для виконання обов'язків по охороні. В процесі ознайомлення з матеріалами зазначеного кримінального провадження позивачу стало відомо, що ОСОБА_9 було надано копії документів, які, начебто, підтверджували законність перебування працівників ПАТ Насінневе на даній земельній ділянці.

При ознайомленні з наданими ОСОБА_9 документами, позивачу стало відомо про те, що в якості доказів останнім було надано до СВ Кегичівського ВП Красноградського ВП ГУ НП України в Харківській області договір оренди земельної ділянки від 22 липня 2005 року площею 166,8026 га, розташованої на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області, який було укладено між Кегичівською РДА, на час укладання даного договору розпорядником землі, та ВАТ Насінневе на строк 5 років, тобто строк дії даного договору був до 22 липня 2010 року. Вказаний договір, відповідно до діючого на час укладання законодавства, було зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040569600002 від 29 липня 2005 року.

Також, серед наданих копій документів було надано розпорядження голови Кегичівської РДА від 29 липня 2005 року №134 про продовження терміну дії вищезазначеного договору оренди землі терміном на 10 років, де також остання на час надання розпорядження була розпорядником даної земельної ділянки. В п.2 зазначеного розпорядження вказано те, що завідувачу юридичним сектором апарату райдержадміністрації ОСОБА_10 підготувати проект додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки. В п.4 розпорядження вказано, що відділу Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області внести відповідні зміни до земельно-облікової документації.

В ст.6 ЗУ Про місцеві державні адміністрації зазначено, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. В ст.41 зазначеного закону зазначено, що акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються.

Крім цього, позивачем було вивчено копію документа під назвою Угода до договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2005 року № 040569600002 під №15 від 24 грудня 2010 року, яка була укладена між Кегичівською РДА Харківської області та ВАТ Насінневе . Із зазначеного документа позивачу стало відомо, що розпорядженням голови Кегичівської РДА №134 від 29 липня 2005 року, останній вказував на те, що дане розпорядження видавалося для укладання та реєстрації саме додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди земельних ділянок, а не угоди до договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2006 року № 040569600002.

Крім того, позивач зазначає, що зазначений договір оренди землі має дату укладання 22 липня 2005 року, а не 29 липня 2005 року, тому йому не зрозуміло, до якого саме договору була укладена вище зазначена угода від 24 грудня 2010 року. Також позивач зазначає, що ця угода була укладена через 5 місяців, тобто після закінчення строку дії зазначеного договору оренди землі.

При укладанні даної угоди сторони керувалися розпорядженням голови райдержадміністрації від 29 липня 2010 року №134, ст.33 ЗУ Про оренду землі та п.8 договору оренди землі від 29 липня 2005 року №04059600002. Зазначеною статтею встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. В п.8 договору оренди землі від 22 липня 2005 року зазначено, що після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право його поновлення.

Позивач зазначає, що жодної додаткової угоди про поновлення договору оренди землі не було та відповідного розпорядження головою райдержадміністрації не видавалось. Не зважаючи на п.38 Договору та положення ч.1 ст.31 ЗУ Про оренду землі , між РДА та ВАТ Насінневе було укладено оскаржувану угоду. В подальшому позивачу стало відомо про те, що в цій угоді відсутній запис про її державну реєстрації у відділі Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області, а саме внесення відповідних змін до земельно-облікової документації.

Тобто позивач вважає, що Кегичівською РДА було надано право ПАТ Насінневе на подовження строку дії договору оренди землі, але відповідач цим правом не скористався.

Відповідно до пункту 5 оскаржуваної угоди вона набирає чинності з моменту її державної реєстрації. Як на думку позивача дана угода не відповідає чинному на момент її укладення земельному та цивільному законодавству з тих підстав, що відповідачами порушено процедуру поновлення дії договорів, а саме, угоду укладено після закінчення строку дії договору від 22 липня 2005 року, її не зареєстровано і не внесено до єдиної автоматизованої бази ДЗК.

Згідно ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Згідно ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Згідно ст.640 цього ж Кодексу договір є укладеним з моменту одержання особою, яка його направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації.

Так, всупереч зазначених норм законодавства та порушуючи п.3 розпорядження голови райдержадміністрації, голова правління ВАТ Насінневе не провів державну реєстрацію не тільки додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди землі, яка не була укладена зовсім, й угоди до договору оренди землі від 29 липня 2005 року №040569600002 №15 від 24 грудня 2010 року.

Натомість, 18 лютого 2016 року, на підставі договору оренди землі від 22 липня 2005 року, строк дії якого скінчився та за яким припинились права та обов'язки сторін, а також незареєстрованої, відповідно до норм діючого на час укладання угоди від 24 грудня 2010 року законодавства, відповідачем ПАТ Насінневе було зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 166,8026 га №6323184000010000097.

25 березня 2016 року Харківським міським управлінням юстиції Харківської області ОСОБА_11 до державного реєстру прав на нерухоме майно було внесено відомості про припинення іншого речового права на підставі листа Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за №11-20-14-5730/0/19-16 від 25 лютого 2016 року.

Позивач вважає, що відповідно до ст.27 Закону України Про оренду землі орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, ч. 1,3 цього ж Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, позивач обґрунтовував свої позовні вимоги ст.ст. 207, 208, 215, 216, 396 ЦК України щодо порядку укладення правочину та його наслідків.

У судовому засіданні представник позивача позов та викладені у ньому обставини підтримав, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі, крім того зазначив, що позивач є належною стороною у цьому спорі, так як на момент звернення ОСОБА_5 до суду, а саме, 06 червня 2016 року, саме він був стороною у договорі оренди землі, укладеному 15 квітня 2016 року із Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області. Додатково повідомив, крім того, на запитання, що дійсно на теперішній час орендарем є ФГ Карбань , здійснювати господарську діяльність на сьогодні на вказаній земельній ділянці йому ніхто не перешкоджає, але на момент звернення до суду права ОСОБА_5, як громадянина дійсно були порушені. Беручи до уваги ОСОБА_12 окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами роз'яснень, викладених у Постанові ПВСУ від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів не дійсними (далі - ОСОБА_12), в частині хто може бути заінтересованою особою у контексті оскарження правочину, погодився, що громадянина ОСОБА_12 права і законні інтереси безпосередньо не порушені угодою, у результаті визнання її недійсною майнові інтереси не будуть відновлені, та він не отримає що-небудь в результаті проведення реституції (права,майно). Можливо, під ці всі ознаки підпадає безпосередньо ФГ Карбань , яке є орендарем оспорюваної земельної ділянки. Хоча звертає увагу, на те, що коло таких заінтересованих осіб не є обмеженим і залежить від обставин конкретної справи, коли заінтересована особа домагається відновлення порушеного договором її права, не вимагаючи повернення їй переданого на виконання цього договору майна, а вимагаючи повернути сторони договору до первісного стану. Щодо застосування строків позовної давності, наполягає на тому, що громадянин ОСОБА_5, дізнався про порушення свого права, коли ПАТ Насінневе вчиняли дії та перешкоджали законній господарській діяльності його на оспорюваній земельній ділянці. У зв'язку з цим він був змушений звернутися до правоохоронних органів.

Представник відповідача ПАТ Насінневе проти позову заперечила, в своїх усних та письмових поясненнях зазначила, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 31 березня 2016 року, 18 лютого 2016 року державою, у розумінні п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційно визнано і підтверджено факт набуття позивачем права оренди, шляхом проведення державної реєстрації цього права на підставі договору оренди землі від 22 липня 2005 року, укладеного між Кегичівською РДА та ВАТ Насінневе , об'єктом оренди за яким є земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 166,8026 га, що розташована на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області, строк дії за яким складав 5 років, що зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам України 29 липня 2005 року за №040569600002 та угоди від 24 грудня 2010 року, укладеної між Кегичівською РДА та ВАТ Насінневе про внесення змін до вищезазначеного договору оренди землі, якою серед іншого продовжено строк дії договору на 10 років.

Щодо моменту укладення угоди від 24 грудня 2010 року, представник відповідача пояснила, що на момент підписання зазначеної угоди законодавством встановлювалось, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст.18 ЗУ Про оренду землі ); укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації (ст.20 ЗУ Про оренду землі ).

З урахуванням цих норм законодавства в п.4 угоди від 24 грудня 2010 року вказано, що угода набирає чинності з моменту її державної реєстрації. При цьому, представник відповідача посилається на правові висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 19 лютого 2014 року по справі №6-162ц13, які ґрунтуються на тлумаченні норм матеріального права ст.ст. 18, 20 ЗУ Про оренду землі у наведеній редакції, …сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації… .

Тобто, державна реєстрація договору оренди землі не визначає моменту укладення названого договору. Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки породжує лише момент набрання названим договором чинності, а не момент його укладення. На момент набрання договором оренди землі чинності названий договір вже є укладеним, а факт його укладення має самостійне юридичне значення, що не може бути ототожненим із юридичним значенням набрання договором юридичного значення.

Таким чином, представник відповідача вважає, що угода від 24 грудня 2010 року, укладена між Кегичівською РДА та ВАТ Насінневе , є укладеною.

Щодо моменту набрання чинності угодою від 24 грудня 2010 року представник відповідача зазначає, що внаслідок внесення змін до ЗУ Про оренду землі , які набрали чинності з 01 січня 2013 року скасовано необхідність здійснення державної реєстрації договорів, з якою пов'язувався момент набрання чинності.

Натомість, державну реєстрацію договорів оренди землі замінено державною реєстрацією речового права - права оренди.

Відповідно до ст.125 ЗК України, ч.2 ст.3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речове право, право оренди виникає з моменту його державної реєстрації.

Тобто, договір оренди землі, укладений після 01 січня 2013 року є таким, що набирає чинності з моменту його укладення, а право оренди за таким договором виникає з моменту державної реєстрації такого права (тобто розрив у часі між укладенням договору та набрання ним чинності з 01 січня 2013 року та на сьогодні відсутній).

Таким чином, у разі, коли договір оренди було підписано до 2013 року та у встановленому порядку на той час його зареєстровано не було, останній набуває чинності з моменту скасування обов'язкової державної реєстрації таких договорів, тобто з 01 січня 2013 року, а право володіння та користування земельною ділянкою (право оренди) в орендаря виникає з моменту реєстрації цього права.

За таких обставин, підписаний, але не зареєстрований до 2013 року договір оренди землі набуває чинності з 01 січня 2013 року, тож з 01 січня 2013 року угода, укладена між Кегичівською РДА та ВАТ Насінневе , є не лише такою, що укладена, а й такою, що набрала чинності.

Щодо моменту виникнення права оренди за угодою від 24 грудня 2010 року представник відповідача зазначає, що відповідно до ч.4 ст.3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

З огляду на те, що речові права ПрАТ Насінневе , що виникли з угоди про продовження строку дії договору оренди землі не були зареєстровані відповідно до вимог законодавства, яке діяло до 01 січня 2013 року, такі права, за нормами наведеної ч.4 ст.3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підлягали державній реєстрації відповідно до цього Закону (роз'яснення аналогічного змісту наводились Укрдержреєстром у ОСОБА_10 від 14 січня 2013 року №07-06-15-13).

В обґрунтування своєї позиції представник відповідача посилається на ст.13, 22, 41 Конституції України щодо виникнення і неможливості скасування права користування природними об'єктами та їх видів.

Тож, як на думку відповідача, прийняття ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не тягне за собою наслідок у вигляді звуження змісту та обсягу існуючих прав осіб, що виникли відповідно до Закону, тобто особи, які уклали договори оренди землі та не зареєстрували їх відповідно до законодавства, що діяло до 01 січня 2013 року не позбавляються права на звернення за проведенням державної реєстрації законодавчо визначеної з 01 січня 2013 року.

Враховуючи зазначене, 18 лютого 2016 року, внаслідок проведення державної реєстрації речового права - права оренди ПАТ Насінневе відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у ПАТ Насінневе , відповідно до ст.125 ЗК України, ч.2 ст.3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень виникло право оренди у встановленому законодавством порядку.

Також, відповідач вважає за доцільне врахувати правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 06 березня 2013 року по справі №6-5цс13, відповідно до якої державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки… незалежно від дати проведення такої реєстрації - до пред'явлення позову про повернення земельної ділянки чи після його пред'явлення. Таким чином, ПрАТ Насінневе мало право у будь-який час протягом строку дії договору оренди ПрАТ Насінневе звернутися за державною реєстрацією права оренди.

У п.8 Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними надано роз'яснення, згідно з яким, відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Щодо доводу позивача про необхідність укладення документу з назвою додаткова угода , а не угода , відповідачеві є незрозумілим, яку норму Закону в даному випадку порушено сторонами угоди та яким чином це порушило у момент укладення його права, та які саме його права порушені такими обставинами.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Тож зміст договору не залежить від його назви, а назва договору не змінює суті правовідносин сторін.

Щодо того, що угода укладена через 5 місяців після спливу строку дії договору, відповідач зазначає, що угода укладена сторонами на підставі розпорядження Кегичівської РДА від 29 квітня 2010 року.

Зі змісту вказаного розпорядження вбачається, що листом, поданим до Кегичівської РДА 10 березня 2010 року (у межах строку дії договору) ВАТ Насінневе зробило пропозицію Кегичівській РДА продовжити строк дії договору оренди землі. Розпорядженням від 29 квітня 2010 року (у межах строку дії договору) Кегичівською РДА прийнято пропозицію ВАТ Насінневе , у зв'язку з чим, в резолютивній частині розпорядження вказано про продовження терміну дії договору. На виконання вимог ст.ст. 626, 627, 629 ЦК України щодо необхідності оформлення двостороннього письмового документу з викладенням усіх умов щодо яких сторонами досягнуто згоди, Кегичівською РДА також у вказаному розпорядженні у п.2 доручено завідувачу юридичним сектором підготувати проект додаткової угоди про продовження строку дії договору. Після підготовки угоди її було підписано сторонами, а саме підписано 24 грудня 2010 року, чим підтверджено волевиявлення сторін щодо внесення змін у договір оренди землі, які вже були обговорені сторонами та викладені письмово.

Положеннями ст.17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європецського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду, як джерело права. Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право вільно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 березня 2013 року у справі Рисовський проти України зазначив, що потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Отож, державні органи, які не впроваджують або недотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

У рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року у справі Стретч проти Об'єднаного Королівства вказано, що, оскільки особу позбавили право на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Тобто, самі по собі допущені органами публічної влади порушення не можуть бути безумовною підставою для визнання недійсними їх рішень, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самої фізичної чи юридичної особи.

Відповідно до ст.33 ЗУ Про оренду землі в редакції на момент спливу строку дії договору оренди землі, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк, його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то, за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом - повідомленням. За умовами договору (п.8) після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. П'ятирічний строк дії договору спливав 22 липня 2010 року, тобто 22 квітня 2010 року (за 90 днів) ВАТ Насінневе повинно було повідомити про бажання поновити договір. Таке повідомлення було направлено у строки, встановлені договором та отримано райдержадміністрацією 10 березня 2010 року.

Тож, ПАТ Насінневе та Кегичівською РДА виконано в повній мірі процедуру, встановлену умовами договору та нормами ЗУ Про оренду землі для реалізації переважного права. При цьому, неналежне виконання працівниками органу виконавчої влади своїх посадових обов'язків, зокрема доручень керівництва РДА не може впливати на права особи, якою вимоги закону виконані в повній мірі.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України (в редакції на 2010 рік) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Тож, обмін документами між сторонами вже свідчить про укладення письмового правочину у межах строку дії договору.

Представник відповідача вважає, що позивачем не наведене конкретних норм законодавства, що на його думку були порушені Кегичівською РДА та ВАТ Насінневе при підписанні угоди.

Щодо твердження позивача про те, що угоду не зареєстровано після її укладення, відповідач вважає, що такі доводи не свідчать, що у момент укладання угоди, тобто 24 грудня 2010 року сторонами було допущено порушення якихось норм законодавства. За нормами ст.20 ЗУ Про оренду землі (у редакції на день укладення угоди), державній реєстрації підлягає саме укладений договір. Тобто наявність/відсутність державної реєстрації угоди не впливає на її дійсність/недійсність.

Щодо твердження позивача про порушення норм ст. 33 ЗУ Про оренду землі , відповідач вважає, що позивачем наводиться перевірка угоди на відповідність нормам ст.33 у редакції, що діє на сьогодні, а не в редакції станом на день укладення угоди.

У п.2 Пленуму ВСУ від 06 листопада 2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними надано роз'яснення, згідно з яким, відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Таким чином, сторони при укладенні угоди не могли і не повинні були враховувати норми законодавства, що будуть чинними через шість років після укладення угоди.

Представник відповідача додатково вказує, що угода про продовження строку дії договору оренди землі від 22 липня 2005 року, яка в сукупності з договором є підставою для виникнення права оренди, укладена 24 грудня 2010 року.

З 01 січня 2011 набрала чинності Постанова КМУ від 09 вересня 2009 № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі , що потягло за собою затягування здійснення державної реєстрації договорів оренди землі.

Крім того, в 2011 році виникла необхідність в уточненні меж земельної ділянки площею 166,8026 га, у зв'язку із чим 12 грудня 2011 року Кегичівською РДА за зверненням ПАТ Насінневе видано розпорядження № 482 Про надання дозволу на уточнення меж земельних ділянок .

З огляду на те, що за допомогою розпорядження від 12 грудня 2011 № 482 питання щодо перетину межі земельної ділянки площею 166,8026 га не вдалось врегулювати, 14 лютого 2012 року Кегичівською РДА за зверненням ПАТ Насінневе видано розпорядження № 51 Про надання дозволу на внесення змін до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки .

У листопаді 2012 року (06 листопада 2012) Кегичівською РДА за зверненням ПАТ Насінневе видано розпорядження № 359 Про внесення змін до розпорядження голови РДА від 14 лютого 2012 № 51 , яким надано дозвіл ПАТ Насінневе на встановлення меж земельної ділянки, яка перебуває в оренді ПАТ Насінневе загальною площею 166,8026 га із земель державного резервного фонду на території Парасковіївської сільської ради, в зв'язку із виникненням перетину меж земельних ділянок .

На підставі вищезазначених розпоряджень ПАТ Насінневе у 2012 році замовлено у Харківській регіональній філії Центр ДЗК виконання робіт по розробленню документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 166,8026 га в натурі (на місцевості).

11 червня 2013 інформація щодо земельної ділянки була внесена до Державного земельного кадастру, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5323184000:01:000:0097 (підтверджується Витягом із ДЗК від 11.06.2013, копія якого наявна у справі).

Однак, за час присвоєння кадастрового номера та вирішення питань щодо перетину меж земельної ділянки площею 166,8026 га з межами іншої земельної ділянки, відбулися суттєві зміни у реєстрації договорів оренди (прав оренди).

Так, з 01 січня 2013 повноваження з реєстрації прав по договорам оренди землі перейшли до Реєстраційних служб управлінь юстиції відповідно до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень , а повноваження по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності - до Головного управління Держземагентства у Харківській області, відповідно до ст. 122 ЗК України (зміни до якої набрали чинності з 01 січня 2013 року).

Крім того, ч. 2 ст. 4 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції на 01 січня 2013 року) передбачалось, що речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, у тому числі право оренди земельної ділянки, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

Враховуючи зміну розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності, заяву про реєстрацію права власності повинно було подати Головне управління Держземагентства у Харківській області, яке не було стороною в договорі оренди землі та додатковій угоді до нього.

При цьому, законодавчо визначена процедура за якою б фізичні чи юридичні особи, могли б ініціювати проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки державної власності за новими розпорядниками земель відсутні.

В подальшому Законом № 233-VII від 14 травня 2013 року (набрав чинності 16 червня 2013 року) Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" було доповнено ст. 4-1, згідно ч. 4 якої при поновленні або внесенні змін до договорів оренди земельних ділянок державної власності, право держави на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки, але державні реєстратори Реєстраційної служби відмовлялись у прийомі документів мотивуючи невизначеністю порядку щодо реєстрації земель державної власності в новому реєстрі та зміною розпорядника земель.

Лише 03 листопада 2015 року право власності Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на земельну ділянку площею 166,8026 га було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і тим самим нарешті були усунуті усі перешкоди для реєстрації речових прав ПрАТ Насінневе за договором оренди землі від 22 липня 2005 року з урахуванням змін внесених до нього додатковою угодою від 24 грудня 2010 року.

Враховуючи зазначене, право оренди за угодою від 24 грудня 2010 року було зареєстровано лише 18 лютого 2016 року (дата реєстрації підтверджується інформаційною довідкою, копія наявна у справі).

Крім того, представник відповідача, в обґрунтування своїх заперечень, зазначає, що ОСОБА_5 на сьогодні не є Орендарем земельної ділянки площею 166,8026 га з кадастровим №6323184000010000097, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від вересня 2016 року, відповідно ОСОБА_5 не має законодавчо визначених підстав для здійснення будь-якої діяльності на земельній ділянці, а відповідно ПАТ Насінневе не може ніякими діями перешкоджати такій діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, правом звернення до суду з позовом наділена особа, право якої порушено. З огляду на те, що ОСОБА_5 не має жодних прав щодо користування зазначеною земельною ділянкою, відповідно й у ОСОБА_5 відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Просить врахувати положення Аналізу в частині хто може бути заінтересованою особою у контексті оскаржуваного правочину (стороною якого така особа не є ), відповідно до якого ОСОБА_5 не може бути такою особою, так як безпосередньо угодою від 24 грудня 2010 року його права не порушені, бо на момент укладення її він не мав жодних прав, щодо земельної ділянки, жодні майнові інтереси його не будуть відновлені, скільки угодою майнові інтереси його не порушені, та він нічого не отримає у разі проведення реституції - скільки й на сьогодні жодних прав, щодо вказаної земельної ділянки ОСОБА_5 не має. Крім того, просить застосувати строк позовної давності, обґрунтовує це тим, що позовні вимоги, стосуються вимог порушення відповідачами законодавства у грудні 2010 року.

Представник відповідача ОСОБА_13 РДА Харківської області, попередньо був присутній у судовому засіданні, але для надання пояснень, на наступні судові засідання не з'явився, через канцелярію суду подав заява про розгляд справи без участі представника та прийняття рішення на розсуд суду.

У судовому засіданні досліджені: Том 1: документи на підтвердження повноважень та анкетних даних сторін (а.с.10-21,52-63); копія договору оренди землі від 15 квітня 2016 року між ГУ Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_5 з додатками (а.с.22-33); копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с.34-36); копія договору оренди землі від 22 липня 2005 року між Кегичівською РДА Харківської області та ВАТ Насінневе з актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с.37-41); копія розпорядження голови Кегичівської РДА від 29 квітня 2010 року №134 Про продовження терміну дії договору оренди (а.с.42); копія угоди до договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2005 року №040569600002 від 24 грудня 2010 року №15 (а.с.43); ухвала про зупинення провадження у справі від 30 червня 2016 року до набрання законної сили судовим рішенням по справі №820/1791/16 за позовом ПрАТ Насінневе до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Харківського міського управління юстиції ОСОБА_11, Харківського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування рішення (а.с.84); Том 2: копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна від 31 березня 2016 року №56408106 (а.с.35-37); копія Статуту ПАТ Насінневе (нова редакція) (а.с.41-43); копія повідомлення Південної ОДПІ ГУ ДВС у Харківській області від 22 серпня 2016 року №2246/10/20-16-17-16 про відсутність заборгованості по орендній платі за землю у ПАТ Насінневе (а.с.44); копія податкової звітності ПАТ Насінневе по орендній платі за землю (а.с.45-47,135-140); копії платіжних доручень про перерахування орендної плати за землю з 2010 по 2016 роки (а.с.48-134); копія Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 14 вересня 2016 року №68089617 (а.с.143-145); копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09 червня 2016 року про державну реєстрацію фермерського господарства ОСОБА_5 (а.с.171); копія відомостей з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 18 липня 2016 року №03.1-11/2723 щодо взяття на облік ГУ статистики у Харківській області ФГ Карбань Андрій Вікторович (а.с.172); копія додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 15 квітня 2016 року право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18 квітня 2016 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 772493963231 від 11 липня 2016 року між ГУ Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_5 та ФГ Карбань Андрій Вікторович (а.с.173-184); копія постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі №820/3571/16 за позовом ОСОБА_5 до Кегичівської РДА, тертя особа - ПрАТ Насінневе про визнання нечинним і скасування розпорядження, копія розпорядження голови Кегичівської РДА від 12 грудня 2011 року № 482 Про надання дозволу на уточнення між земельних ділянок ; копія розпорядження голови Кегичівської РДА Харківської області від 14 лютого 2012 року №51 Про надання дозволу на внесення змін до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ; копія розпорядження голови Кегичівської РДА Харківської області від 06 листопада 2012 року №359 Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 14.02.12 р. №51 ; копія титульної сторінки технічної документації із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки ПАТ Насінневе , письмові пояснення сторін та інші з додатками та інші документи.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

29 липня 2005 року було укладено договір оренди земельної ділянки площею 166,8026 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та відкритим акціонерним товариством Насінневе строком на 5 (п'ять) років. Цього ж дня зазначений договір зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040569600002.

Розпорядженням голови Кегичівської районної державної адміністрації від 29 квітня 2010 року № 134 продовжено термін дії зазначеного договору оренди землі на 10 років та зобов'язано ВАТ Насінневе провести державну реєстрацію додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди землі.

24 грудня 2010 року між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та ВАТ Насінневе укладено угоду №15 до договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2005 року №040569600002 про продовження терміну його дії на 10 років, пунктом 5 якої передбачено, що угода набирає чинності з моменту її державної реєстрації.

18 лютого 2016 року право оренди за договором оренди землі від 29 липня 2005 року (із змінами, внесеними угодою від 24 грудня 2010 року), відповідно до вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень , зареєстровано за ПАТ Насінневе (перейменоване ВАТ Насінневе без проведення реорганізації).

25 березня 2016 року рішенням державного реєстратора Харківського міського управління юстиції ОСОБА_11 припинено право оренди ПАТ Насінневе земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 166,8026 га з кадастровим номером 6323184000010000097, розташованої на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області.

15 квітня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_5 укладено договір оренди землі на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 166,8026 га з кадастровим номером 6323184000010000097, розташовану на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області, право оренди ОСОБА_5 на зазначену земельну ділянку зареєстроване 18 квітня 2016 року за №14209875.

11 липня 2016 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_5 та фермерським господарством Карбань Андрій Вікторович укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 15 квітня 2016 року, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18 квітня 2016 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 772493963231, відповідно до якої орендарем земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 166,8026 га з кадастровим номером 6323184000010000097, розташованої на території Парасковіївської сільської ради Кегичівського району Харківської області є фермерське господарство Карбань Андрій Вікторович (код ЄДРПОУ 40550082).

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши докази у їх сукупності з позиції належності та допустимості, суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Спірні правовідносини сторін регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України Про оренду землі , відповідними підзаконними актами.

Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зі змісту цієї статі вбачається, що заперечувати дійсність правочину в судовому порядку вправі одна із сторін договору або інша заінтересована особа.

Відповідно до розділу 7 Аналізу окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними під час з'ясування судом питання, чи будь-яка заінтересована особа вправі пред'являти позов про визнання недійсним правочину, укладеного іншими сторонами, слід враховувати, що заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Така особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.

У зв'язку з цим виділяють декілька критеріїв визначення заінтересованості позивача в оспорюваному договорі: 1) права і законні інтереси заінтересованої особи безпосередньо порушені договором; 2) у результаті визнання договору недійсним майнові інтереси заінтересованої особи будуть відновлені; 3) заінтересована особа отримує що-небудь в результаті проведення реституції (права, майно).

Отже, вказівка в ч. 3 ст. 215 ЦК на те, що правочин може бути визнаний судом недійсним не лише за позовом однієї із сторін договору, а й за позовом заінтересованої особи, стосується тих випадків, коли заінтересована особа домагається відновлення порушеного договором її права, не вимагаючи повернення їй переданого на виконання цього договору майна, а вимагаючи повернути сторони договору до первісного стану.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення оспорюваної угоди позивач не мав жодних прав щодо земельної ділянки, яка є предметом цього правочину.

Відповідно, внаслідок визнання цієї угоди недійсною, майнові інтереси позивача відновлені не будуть, а земельну ділянку площею 166,8026 га не буде повернуто позивачеві внаслідок визнання угоди недійсною, оскільки, як з'ясовано в ході розгляду цієї справи, ПрАТ Насінневе не користується спірною земельною ділянкою та не чинить перешкод у її використанні ОСОБА_5

Натомість судом встановлено, що відповідно до додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 15 квітня 2016 року, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 18 квітня 2016 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 772493963231, зазначеною земельною ділянкою на даний час користується на правах оренди фермерське господарство КАРБАНЬ АНДРІЙ ВІКТОРОВИЧ , яке не є стороною у цьому спорі.

Крім того, на день винесення рішення суду, триває розгляд справи №820/1791/16 за адміністративним позовом ПрАТ Насінневе до державного реєстратора прав на нерухоме майно Харківського міського управління юстиції ОСОБА_11, Харківського міського управління юстиції про визнання протиправними дій державного реєстратора прав на нерухоме майно Харківського міського управління юстиції ОСОБА_11 щодо прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 28943103 від 25 березня 2016 року та проведення на його підставі державної реєстрації припинення речових прав ПАТ Насінневе за договором оренди землі від 22 липня 2005 року, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 289 43103 від 25 березня 2016 року.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 30 червня 2016 року було зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у зазначеній адміністративній справі.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2016 року, за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5, зазначену ухвалу суду було скасовано. Посилаючись на те, що ОСОБА_5В просить усунути перешкоди у користуванні ним земельної ділянки, набув своє право за договором оренди, строк з попереднім користувачем на його думку закінчився.

Позовні вимоги позивача в частині заборони вчинити певні дії та не чините перешкоди ухвалою Кегичівського суду за заявою представника залишені без розгляду.

Суд, погоджується із Ухвалою Апеляційного суду, але не може чітко ствердити про укладеність чи ні оспорюваної додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з відсутністю розуміння наявності чи відсутності її державної реєстрації.

У зв'язку із відсутністю розуміння судом законності чи ні знаття оспорюваної угоди з державної реєстрації, беручи до уваги ґрунтовні пояснення (усні та письмові) представників сторін про які зазначено у рішенні (в цій частині), суд не може надати їм належну оцінку.

Представником відповідача у судовому засіданні було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього (п.11 постанови ПВС України від 18 грудня 2009 року N 14 Про судове рішення у цивільній справі ).

У даному випадку позов є недоведеним, а тому підстави для застосування строку позовної давності відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення витрат по сплаті судового збору також не вбачається.

Керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до приватного акціонерного товариства Насінневе про визнання недійсною угоди від 24 грудня 2010 року, укладеної між Кегичівською районною державною адміністрацією Харківської області та відкритим акціонерним товариством Насінневе №15 до договору оренди земельної ділянки від 29 липня 2005 року №040569600002 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області, через цей районний суд, протягом 10 днів з дня проголошення (відсутніми учасниками - з дня отримання його копії), і набирає законної сили: за відсутності скарги - після закінчення цього строку, у разі її подання - після розгляду апеляційним судом.

Суддя Н.М. Куст