Постанова

від 27.02.2017 по справі 803/125/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2017 року Справа № 803/125/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Андрусенко О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлине» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Старовижівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – Старовижівське об'єднане управління ПФУ, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлине» (далі - СТзОВ «Журавлине», відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня 2015 року по вересень 2016 року включно у розмірі 17664,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року, СТзОВ «Журавлине» не відшкодувало (не покрило) відповідачу фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «б»- «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 17664,49 грн. за період з липня 2015 року по вересень 2016 року включно. Просить стягнути з СТзОВ «Журавлине» на користь Старовижівського об'єднаного управління ПФУ заборгованість у розмірі 17664,49 грн., яка виникла в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У заяві від 23.02.2017 року позивач просив розгляд справи здійснювати за відсутності їхнього представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, свого представника не направив, заперечення на адміністративний позов не надав, хоча відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Частиною четвертою статті 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами

Дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлено, що СТзОВ «Журавлине» 15.02.1994 року зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у 2015 та 2016 роках не був платником єдиного податку четвертої групи, що підтверджується листами Ратнівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 24.11.2015 року № 1204/1502 та від 03.03.2016 року № 318/1502.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною третьою статті 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Судом встановлено, що за відповідачем рахується пенсіонер-пільговик, якій пенсія призначена і виплачується відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У відповідності до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктами 6.4, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року (з наступними змінами та доповненнями), встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З матеріалів справи слідує, що позивачем проведено нарахування та направлено СТзОВ «Журавлине» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за 2015 та 2016 роки.

Таким чином, за період з липня 2015 року по вересень 2016 року включно позивачем було фактично витрачено на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», 17664,49 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.07.2015 року по 31.12.2016 року, розрахунком суми боргу, наданими позивачем.

Проте, всупереч статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем не вжито заходів для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим у відповідача виникла перед органом Пенсійного фонду заборгованість по сплаті цих платежів за період з липня 2015 року по вересень 2016 року включно у розмірі 17664,49 грн.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що заборгованість СТзОВ «Журавлине» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 17664,49 грн. підлягає стягненню у судовому порядку на користь Старовижівського об'єднаного управління ПФУ.

Керуючись статтями 128, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлине» (44455, Волинська область, Старовижівський район, село Журавлине, вилиця Перемоги, будинок 111, код ЄДРПОУ 03736256) на користь Старовижівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (44400, Волинська область, Старовижівський район, селище міського типу Стара Вижівка, вулиця Незалежності, будинок 42, код ЄДРПОУ 40379548) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з липня 2015 року по вересень 2016 року включно у розмірі 17664,49 грн. (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири грн. 49 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя                                                                      О. О. Андрусенко