Постанова

від 22.02.2017 по справі 813/4500/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2017 року Справа № 813/4500/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Перчак С.В.,

з участю представників:

позивача Бойко Н.І.,

відповідача Кузика Ю.І.,

третьої особи Тимчини А.М., Гусака Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Виконуючого обов'язки керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 до Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Гаражно-будівельний кооператив Щит про визнання протиправною та скасування ухвали,

в с т а н о в и в :

Виконуючий обов'язки керівника Львівської місцевої прокуратури № 1 (далі - позивач, Прокурор) звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради (далі - відповідач, Львівська міська рада), в якому просить визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 767 від 01.07.2016 Про надання гаражно-будівельному кооперативу Щит дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Б.-І. Антонича .

Позовна вимога обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала Львівської міської ради суперечить вимогам чинного земельного законодавства. Зокрема, позивач стверджує, що при прийнятті ухвали відповідачем не враховано мету створення гаражно-будівельного кооперативу Щит , що, в свою чергу, може призвести до нецільового використання земельної ділянки. Позивач зазначає, що вказаний кооператив створений з порушенням вимог Закону України Про кооперацію , його учасники не мають зареєстрованих транспортних засобів, статут кооперативу не відповідає Примірному статуту кооперативу по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів та мотоциклів, що знаходяться у особистій власності громадян, що затверджений Постановою Ради Міністрів УРСР № 1318 від 16.11.1962. З цих підстав просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечив. Вказав, що при прийнятті ухвали Львівська міська рада діяла в межах повноважень, в порядку та у спосіб, передбачені законодавством, а тому відсутні підстави для скасування спірної ухвали. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 21.12.2016 суд залучив в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Гаражно-будівельний кооператив Щит (далі - третя особа, ГБК Щит ).

Представники третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначили, що доводи позивача про порушення Львівською міською радою вимог земельного законодавства щодо нераціонального використання земельних ділянок не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. На час прийняття оскаржуваної ухвали та подання позову ГБК Щит зареєстрований як юридична особа, установчі документи є чинними та відповідають вимогам законодавства, відтак підстав для відмови ГБК Щит у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з цих підстав відсутні. Крім цього вказали, що Постанова Ради Міністрів УРСР № 1318 від 16.11.1962, на яку посилається позивач, втратила чинність згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 180 від 07.07.1989 Про зміну і визнання такими, що втратили чинність, рішень Уряду УРСР з питань кооперації . Прокурор в позовній заяві надав неправдиву інформацію про відсутність транспортних засобів в учасників кооперативу на момент його створення. При цьому, позивач не обґрунтував підстав звернення прокурора з даним позовом. У зв'язку з цим, просили в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Крім цього, представник третьої особи просив постановити окрему ухвалу, яку направити в Генеральну прокуратуру України для вжиття відповідних заходів щодо усунення порушень законодавства посадовими особами Львівської місцевої прокуратури № 1 при зверненні до суду.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Ухвалою Львівської міської ради № 767 від 01.07.2016 надано ГБК Щит дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,2341 га на вул. Б.-І. Антонича для будівництва і обслуговування гаражів за рахунок земель, що не надані у власність або користування. До затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зобов'язано ГБК Щит надати профільним постійним комісіям і управлінню природних ресурсів та регулювання земельних відносин департаменту містобудування списки членів цього кооперативу з відповідними підтверджуючими документами.

Вказана ухвала прийнята відповідачем на підставі звернення ГБК Щит № 2-996/АП-2403 від 21.01.2016.

Згідно з листом Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин № 4-2403-270 від 22.03.2016 при підготовці проекту ухвали були взяті до уваги статут ГБК Щит ; довідка № 31-1323-99.2-427/9-16АП від 20.01.2016 відділу Держгеокадастру у м.Львові Львівської області з державної статистичної звітності форми 6-зем; лист Управління архітектури № 4-2401-97 від 16.02.2016 щодо визначення відповідності місця розташування земельної ділянки на вул. Б.-І. Антонича генеральному плану м.Львова; план -схема земельної ділянки та інші документи, які подані третьою особою та зібрані Управлінням природних ресурсів та регулювання земельних відносин.

Судом встановлено, що статут ГБК Щит зареєстрований у встановленому законодавством порядку, запис про реєстрацію кооперативу внесений до Єдиного державного реєстру осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.01.2016 з присвоєнням коду ЄДРПОУ 40222531, станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали членами ГБК Щит було 75 осіб.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень міської ради віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальної громади та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За положеннями ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення або формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.41 ЗК України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України підставою для визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, є його невідповідність актам цивільного законодавства та порушення цивільних прав та інтересів.

Надаючи оцінку доводам сторін та третьої особи з приводу спірних правовідносин, суд надає перевагу поясненням відповідача та третьої особи, з урахуванням долучених ними письмових доказів.

Так, зокрема, як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали позивач вказує на невідповідність статуту ГБК Щит вимогам Примірного статуту кооперативів та відсутність в членів кооперативу зареєстрованих транспортних засобів, що на думку позивача, свідчить про те, що надання третій особі земельної ділянки для будівництва і обслуговування гаражів, суперечитиме меті створення кооперативу та напрямкам його діяльності.

Водночас, судом встановлено, що Постановою Ради Міністрів УРСР № 180 від 07.07.1989 Про зміну і визнання такими, що втратили чинність, рішень Уряду УРСР з питань кооперації визнано такою, що втратила чинність Постанову Ради Міністрів УРСР № 1318 від 16.11.1962 Про затвердження Примірного статуту кооперативу по будівництву та експлуатації колективних гаражів-стоянок для автомобілів і мотоциклів, що знаходяться в особистій власності громадян , відтак доводи прокурора щодо невідповідності статуту третьої особи положенням вказаного нормативного акту не беруться судом до уваги.

Крім того, інформація про відсутність в засновників ГБК Щит зареєстрованих транспортних засобів подана позивачем станом на 04.12.2016, тоді як кооператив був створений та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в січні 2016 року. При цьому, представниками третьої особи долучено до матеріалів справи копію договору купівлі-продажу транспортного засобу від 19.10.2016, згідно з яким засновник ГБК Щит Тимчина А.М. відчужив належний йому з 14.03.2015 транспортний засіб.

Судом також враховано, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали членами ГБК Щит було 75 осіб. Позивачем не долучено до матеріалів справи доказів здійснення ГБК Щит діяльності, що суперечить меті створення кооперативу чи положенням його статуту.

Прокурором на подано також інших доказів, які б свідчили про невідповідність ухвали Львівської міської ради № 767 від 01.07.2016 вимогам законодавства, а також не доведено порушення вказаною ухвалою прав та законних інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо клопотання представника третьої особи про винесення окремої ухвали у зв'язку з поданням прокурором недостовірної інформації, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Водночас, суд зазначає, що норми Кодексу адміністративного судочинства України надають сторонам у справі та третім особам право подавати суду будь-які докази, які на їх переконання обґрунтовують чи спростовують правову позицію у справі. Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Тому, доведення позивачем в той чи інший спосіб своєї правової позиції по справі є його процесуальним обов'язком та не може бути підставою для постановлення окремої ухвали. Судом не встановлено підстав для постановлення окремої ухвали, а тому клопотання представника третьої особи задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.І. Кузан

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 лютого 2017