Ухвала

від 27.02.2017 по справі 823/1791/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1791/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Желтобрюх І.Л.

за участю секретаря судового засідання: Шутовської І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Прокуратури Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група до Головного управління Держгеокадастру у Черкаскій області, третя особа - Катеринопільська районна державна адміністрація Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група , звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили:

визнати бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо не укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово - промислова група додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2005 року протиправною;

зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області вчинити дії щодо укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 28 грудня 2005 року укладеного між Катеринопільською райдержадміністрацією Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Катеринопільська фінансово-промислова група .

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Прокуратурою Черкаської області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року та закрити провадження у справі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Прокуратура Черкаської області не брала участь у розгляді даної справи у суді першої інстанції, як сторона або третя особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2017 року відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Черкаської області, звернулись до Прокуратури Черкаської області з листом у якому зазначили про необхідність апеляційного оскарження постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України з метою представництва інтересів держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Зі змісту п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №3-рп/99 від 08 квітня 1999 року вбачається, що під представництвом прокуратурою України інтересів держави у суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ст.. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

З огляду на викладені норми права, враховуючи суть спору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Прокуратури Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року (як особи, яка не брала участь у справі але суд вирішив питання про її права), про що постановлено ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, а провадження по справі - закриттю з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2005 року між Катеринопільською райдержадміністрацією та позивачем укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого у строкове платне користування Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення Пальчиківської сільської ради за межами населеного пункту із земель державної власності загальною площею 259,45 га ріллі. Договір укладено на 10 років. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір підписаний сторонами, скріплений печатками та зареєстрований у Катеринопільському районному відділі Черкаської регіональної філії центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 серпня 2006 року за № 12-06-787-00035.

28 грудня 2005 року земельна ділянка відповідно до акту прийому-передачі передана позивачу.

01 квітня 2016 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області з листом-повідомленням № 12 про намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі від 28 грудня 2005 року на новий строк.

04 травня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області направило позивачу лист відповідно до якого зобов'язало надати витяг з нормативної грошової оцінки земельних ділянок та витяг з Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

08 серпня 2016 року позивач подав до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області лист, у якому просив поновити договір оренди земельної ділянки загальною площею 220,71 га, що розташована в адміністративних межах Пальчиківської сільської ради Катеринопільського району, укладений, згідно розпорядження голови Катеринопільської районної державної адміністрації від 12 грудня 2005 року № 371, між райдержадміністрацією і Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова группа , та надати дозвіл на розроблення проекту відведення земельних ділянок площею - 86,03 га, площею - 43,265 га, площею - 91,415 га, з метою приведення землевпорядної документації до вимог чинного законодавства. До вказаного листа надано документи, які зазначені у переліку до листа.

06 вересня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області розглянуло вказаний лист та прийнято рішення, оформлене листом № 12627/2-16, відповідно до якого відповідач заперечує пороти поновлення договору оренди землі від 28 грудня 2005 року, оскільки позивачем у порушення статті 33 Закону України Про оренду землі повідомлення направлено пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору. Окрім того, згідно з документами, поданими на розгляд до Головного управління, площа земельних ділянок змінилася і складає 220,71 га , отже змінилися і межі цих земельних ділянок.

Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстнції з адміністративним позовом.

Розглянувши дану справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Даючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Предметом оскарження у даній справі є правовідносини щодо укладення з Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово - промислова група додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 2 ст 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Спір у справі, що розглядається, стосується права постійного користування земельною ділянкою, тобто суб'єктивного цивільного права на володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, а отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо вирішення його в порядку адміністративного судочинства.

Так, відповідач, реалізуючи своє право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до ст.. 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вступає у відносини щодо користування і розпорядження землею, тобто є рівними суб'єктами земельних правовідносин. У даному спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, адже відповідач управлінських функцій щодо позивача не здійснював.

Відповідно до ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з п. 1 ч.1. ст. 157, ч.1 203 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та закриває провадження у справі, якщо встановить, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення апеляційної скарги: скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 41, 157, 195, 198, 203, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Прокуратури Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року - скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Катеринопільська фінансово-промислова група до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа - Катеринопільська районна державна адміністрація Черкаської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 27.02.2017

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

І.Л. Желтобрюх

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Желтобрюх І.Л.