Ухвала

від 27.02.2017 по справі 274/456/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

іменем україни

27 лютого 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

Кафідової О.В., Гримич М.К., Фаловської І.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.К. до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю Елітне , третя особа - Бердичівське міськрайонне управління юстиції, про визнання договорів оренди поновленим та недійсним, скасування державної реєстрації речового права , за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.К. на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 19 жовтня 2016 року ,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю А.Т.К. (далі - ТОВ А.Т.К. ) звернулося до суду з указаним позовом, у якому просило визнати договір оренди земельної ділянки від 28 січня 2010 року, укладений між ним та відповідачем, поновленим до 27 січня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 28 січня 2010 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,3854 га, яка розташована на території Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, строком на 5 років, тобто - до 27 січня 2015 року.

Зазначало, що протягом дії вказаного договору земельна ділянка використовувалася за призначенням, орендна плата сплачувалась своєчасно та у повному обсязі.

Після закінчення строку дії укладеного договору, враховуючи відсутність заперечень зі сторони відповідача щодо поновлення договору, товариство продовжувало користуватися земельною ділянкою, а орендодавець продовжував отримувати орендну плату, зокрема, за 2015 рік відповідач отримав орендну плату у листопаді 2015 року.

Також, у листопаді 2015 року товариством направлено відповідачу лист-повідомлення та додаткову угоду про поновлення договору оренди на новий строк, однак відповідач заперечив право товариства на поновлення договору оренди землі.

Посилаючись на те, що ОСОБА_4 порушено його право на поновлення договору оренди, просив позов задовольнити.

У березні 2016 року ТОВ А.Т.К. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю Елітне (далі - ТОВ Елітне ), мотивуючи його тим, що відповідачі за вказаним позовом, 26 лютого 2016 року зареєстрували право оренди земельної ділянки в Реєстраційній службі за відповідачем ТОВ Елітне на підставі незаконно укладеного між ними 10 лютого 2016 року договору оренди земельної ділянки, яка фактично перебуває в оренді ТОВ А.Т.К. на підставі поновленого договору оренди земельної ділянки.

З огляду на наведене, просило визнати недійсним зазначений вище договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ТОВ Елітне , та скасувати державну реєстрацію речового права останнього на оренду спірної земельної ділянки.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 квітня 2016 року провадження у справах за вищевказаними позовами об 'єднанні.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 19 жовтня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ А.Т.К. просить скасуватиоскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у ТОВ А.Т.К. переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, оскільки останнім не дотримано процедуру такого поновлення, встановленої ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Правильно зазначено й те, що продовження користування орендованою земельною ділянкою ТОВ А.Т.К. та його повідомлення про намір реалізувати переважне право на поновлення договору оренди поза межами строку дії цього договору, враховуючи наявність заперечень орендодавця, не є підставою для визнання укладеного з новим орендарем договору оренди недійсним, оскільки право позивача на переважне поновлення договору оренди землі не було порушено.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю А.Т.К. відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 19 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.В. Кафідова

М.К. Гримич

І.М. Фаловська